ОПТИМИЗАЦИЯ ХИРУРГИЧЕСКИХ МЕТОДОВ ЛЕЧЕНИЯ ГЕНЕРАЛИЗОВАННОГО ПАРОДОНТИТА II И III СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ



title:
ОПТИМИЗАЦИЯ ХИРУРГИЧЕСКИХ МЕТОДОВ ЛЕЧЕНИЯ ГЕНЕРАЛИЗОВАННОГО ПАРОДОНТИТА II И III СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ
Альтернативное Название: ОПТИМІЗАЦІЯ ХІРУРГІЧНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ ІІ ТА ІІІ СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ
Тип: synopsis
summary:

Об'єкти і методи дослідження. Для епідеміологічного дослідження розповсюдженості захворювань пародонта нами розроблено статистичні карти-додатки до медичних карт стоматологічного хворого, враховуючих клініко-статистичні дані. Ці карти-додатки були розподілені по 42 лікувальним закладам Донецької області. Нами було виконано статистичний аналіз 1260 карт-додатків по розповсюдженості захворювань пародонта, зокрема, гінгівіта, пародонтиту, пародонтозу, а також захворювань по ступеням тяжкості.


Експериментальні дослідження виконано на 147 білих щурах масою 140-150 г, (самцях), яких утримували на звичайному раціоні у стандартних умовах. Інтактні тварини знаходилися в умовах віварія. Контроль за лабораторними тваринами здійснювався відповідно до Токійської декларації, Всесвітньої медичної асоціації і Міжнародних рекомендацій щодо проведення медико-біологічних досліджень. Вивчали вплив тромбоцитарного концентрату, остеопластичного препарату «Остеопласт®-К», препарату кальцію третього покоління «Кальцемін» і їх комбінації на процеси репаративної регенерації альвеолярного відростка нижньої щелепи та його формоутворення.


Експериментальні дослідження включали:


§  моделювання генералізованого пародонтиту у лабораторних тварин;


§  резекцію ділянки альвеолярного відростка з метою утворення дефекту для моделювання штучно створеної кісткової кармани;


§  виконання пластики дефекту тромбоцитарним концентратом, приготованим за стандартною методикою;


§  виконання пластики дефекту остеотропним препаратом – «Остеопласт®-К»;


§  виконання пластики дефекту тромбоцитарним концентратом у комбінації з остеотропним препаратом – «Остеопласт®-К»;


§  виконання пластики дефекту тромбоцитарним концентратом у комбінації з остеотропним препаратом – «Остеопласт®-К» у поєднанні з «Кальцеміном»;


§  оцінку ефективності запропонованого методу оперативного втручання.


Тварини були розподілені на сім груп. Першу групу склали інтактні тварини. Решта всіх тварин отримувала в терапевтичному дозуванні преднізолон внутрішньошлунково за допомогою зонду з метою моделювання генералізованого пародонтиту (В.В. Поворознюк, 2001).


Тварини другої групи отримували тільки преднізолон. Щури третьої – сьомої груп через тридцять діб від початку застосування преднізолону піддавалися наступному оперативному втручанню: під ефірним наркозом з метою моделювання кісткового кармана проводили резекцію ділянки альвеолярного відростка в області різцевого зуба. Місце резекції вибиралося з урахуванням найбільшої доступності.


Через тиждень після нанесення дефекту тваринам четвертої – сьомої груп проводили пластику дефекту: у четвертій групі – тромбоцитарним концентратом, приготованим за стандартною методикою, у п'ятій групі – препаратом «Остеопласт®–К», у шостій – їх комбінацією, і у сьомій групі – комбінацією тромбоцитарного концентрату та препарату «Остеопласт®–К» у поєднанні з «Кальцеміном» у терапевтичному дозуванні.


Після закінчення контрольних термінів спостереження (десять, тридцять і дев’яносто діб) тварин виводили з експерименту та виконували остеометричне, гістологічне, гістоморфометричне, мікроморфометричне, біохімічне дослідження кісткового регенерату. Дослідження ультраструктури мінерального компоненту кістки здійснювалося методом рентгеноструктурного аналізу. Кристалографічні характеристики гідроксиапатиту – мінералу кісткової речовини оцінювали по отриманих дифрактограмах.


Клінічні, параклінічні, лабораторні та рентгенологічні методи дослідження були проведені 159 хворим віком від 25 до 45 років, що знаходилися на диспансерному обліку в стоматологічній поліклініці ЦМКЛ № 1 м. Донецька
з діагнозом генералізований пародонтит ІІ-го і ІІІ-го ступеня тяжкості
(М.Ф. Данилевський, 1998). Із загального числа хворих жінки склали 79 осіб (49,9%), чоловіки – 80 осіб (50,1%). Групи пацієнтів були стандартизовані за віком, статтю та тяжкістю генералізованого пародонтиту.


Хворі були розподілені на три групи (53 пацієнта у кожній). У першій групі хворим проводилися оперативні втручання за класичною методикою (L. Widman). У другій групі класична методика була доповнена остеопластичним препаратом «Остеопласт®–К», і у третій групі проводили модифіковані клаптеві операції (деклараційний патент Україні № 13614 від 20.09.2005 р.) із застосуванням остеопластичного препарату «Остеопласт®–К» у комбінації з аутогенним тромбоцитарним концентратом.


Оцінку стану тканин пародонта у всіх досліджуваних групах здійснювали за наступними показниками: глибина пародонтальних карманів; індекс ПМА; папілярний індекс кровотечі; ступінь рухливості зубів; пародонтальний індекс Рассел – ПІ; гігієнічний індекс Ю.А. Федорова – В.В. Володкіної, рівень рецесії ясен; висота альвеолярного відростка.


Лікування починали з санації ротової порожнини. Передопераційна підготовка полягала в усуненні місцевих чинників, які підсилюють розвиток генералізованого пародонтиту: видаляли над- і підясенні зубні відкладення, полірували поверхню зубів, заміщали дефекти твердих тканин зубів, відновлювали контактні пункти зубів і проводили як тимчасове, так і постійне шинування рухливих зубів. Перед проведенням оперативних втручань, усім хворим проводили протизапальну та антибактеріальну терапію.


Запропонована нами методика проведення клаптевої операції (деклараційний патент України на корисну модель № 13614) відрізняється від традиційної в наступному:


§  після анестезії проводяться найменш можливі вертикальні розрізи від ясенного краю на глибину деструкції кісткового кармана, яка визначалась рентгенологічними методами дослідження з накладенням маркера та визначенням лінійних розмірів по зображенню у метричній системі до проведення операції;


§  проводять регенеративну хірургію пародонта, використовуючи збагачену тромбоцитами плазму, отриману з власної крові пацієнта. Для отримання тромбоцитарного концентрату використовують стерильну пробірку, в яку проводять забір венозної крові об'ємом 20 мл безпосередньо у хворого, потім додають цитрат (антикоагулянт), поволі змішують, поміщають пробірку з кров'ю
в лабораторну центрифугу. На першому етапі при швидкості 3500 об/хв протягом 10 хвилин проводять сепарацію крові, отримують розділення крові на три фракції: еритроцити і плазми з тромбоцитами та лейкоцитами. Другий етап центрифугування проводять при 3000 об/хв протягом 15 хвилин з «білою кров'ю» для отримання бідної і збагаченої тромбоцитами плазми.


§  отриманим аутогенним тромбоцитарним концентратом і остеопластичним матеріалом «Остеопласт®–К» (свідоцтво про реєстрацію № 5098-2006) заповнюють кісткові кармани та міжзубні проміжки.


§  методом дегідратації отримують біологічно активну мембрану з тромбоцитарного концентрату, яку розміщують з вестибулярної та оральної поверхні альвеолярного відростка.


Клінічний розділ роботи присвячений виявленню ефективності запропонованої методики оперативного втручання шляхом порівняння різних репаративних методик.


 


Статистичний аналіз проводили з використанням параметричних і непараметричних критеріїв (критерії Стьюдента, Фішера, Ван-дер-Вардена),
а також складних методів статистики – покрокового регресійного, дисперсійного і факторного аналізів. Для проведення аналізу користувалися програмним пакетом «Statisticа 6.0».

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины