ПАТОЛОГІЧНА АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ІМУННОЇ СИСТЕМИ ПЛОДІВ І ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ ВІД ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ МАТЕРІВ

summary

Матеріал та методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань даної роботи було вивчено 84 випадки загибелі плодів та дітей раннього віку.

Весь досліджений матеріал був розділений на групи. До першої увійшло 11 плодів на новонароджених, де, залежно від морфології тимусу, виділено три підгрупи: І – плоди та новонароджені від ВІЛ-інфікованих матерів з простою дисплазією тимусу (група А₁ПД), ІІ – плоди та новонароджені від ВІЛ-інфікованих матерів з дисплазією та атрофією тимусу (група А₁ДА); ІІІ – плоди та новонароджені від ВІЛ-інфікованих матерів з гіперплазією тимусу (група А₁ГП).

Другу групу склали 25 дітей від ВІЛ-інфікованих матерів, які померлі у віці від 1 до 6 місяців. В залежності від структури тимусу ця група розділилась на дві підгрупи: І – померлі діти у віці від 1 до 6 міс від ВІЛ-інфікованих матерів з простою дисплазією тимусу (группа А₂ПД); ІІ – померлі діти у віці від 1 до 6 міс від ВІЛ-інфікованих матерів з дисплазією та атрофією тимусу (група А₂ДА).

Третя група представлена 11 випадками аутопсій дітей, померлих у віці від 6 до 12 міс, від ВІЛ-інфікованих матерів. У всіх представників цієї групи морфологічна картина тимусу відповідала дисплазії з атрофією (група А₃ДА).

Четверту групу склали померлі діти у віці старше 1 року від ВІЛ-інфікованих матерів – 17 випадків. Морфологічна картина тимусу у цих дітей відповідала дисплазії з атрофією (група А₄ДА).

Групу контролю склали 20 мертвонароджених дітей від здорових матерів (група К).

Матеріал був зібраний за період 1998 – 2006 р.р. в обласній дитячій інфекційній клінічній лікарні м. Харкова, в Одеському обласному патологоанатомічному бюро та Дніпропетровському обласному патологоанатомічному бюро.

Для морфологічного дослідження із тимуса, селезінки та мезентеріальних лімфатичних вузлів (МЛВ) вирізались шматочки, які фіксувались в 10% розчині нейтрального формаліну. Потім матеріал піддавався стандартній проводці крізь спирти зростаючої концентрації, рідину Нікіфорова (96% спирт та діетіловий ефір у співвідношенні 1:1), хлороформ, після чого заливався парафіном. Із приготовлених блоків робились серійні зрізи товщиною 4-5 мкм.

Морфологічна обробка включала в себе комплекс гістологічних, морфометричних та імуногістохімічних методів. У всіх випадках використовувались рутинні методи фарбування гематоксиліном та еозином, пікрофуксином по Ван Гізон. Імуногістохімічне дослідження проводили з моноклональними антителами фірми Novocastra Laboratories Ltd uk. до ендотеліну-1, CD1, CD3, CD4, CD8, CD7, CD38, CD22, CD10, CD16, CD95, Thy-1 и HLA-Dr-антигену непрямим методом Кунса за методикою М. Brosman (1979). В якості люмінісцентної мітки використали F (ab)-2 – фрагменти ФІТЦ, кон’югованого з кролячими антитілами проти імуноглобулінів миші. Препарати вивчали в люмінесцентному мікроскопі ЛЮМАМ И2 з використанням світлофільтрів ФС-1-2, СЗС-24, БС-8-2, УФС-6-3.

Комплекс імуногістологічних та морфометричних досліджень проводився на мікроскопі Olympus BX-41 з використанням програм Olympus DP-Soft (Version 3:1) и Microsoft Excel (С.К. Лапач, 2001).

Числові дані оброблені за методом варіаційної статистики з обчисленням середньої арифметичної (М), середньоквадратичного відхилення (д), середньої помилки різниці (m), імовірності різниці (p). Остання між двома середніми при малих вибірках вивчалась за таблицею Стьюдента з дотриманням умови (n₁+n₂ -2). При визначенні ступеня вірогідності припускалась точність p<0,05. Також було проведено кореляційний та альтернативний аналіз отриманих цифрових даних (Г.Ф. Лакин, 1990).

Результати дослідження та їх обговорення. Результати аналізу клінічних даних плодів та дітей раннього віку від ВІЛ – інфікованих матерів підтвердили раніше виявлену залежність маси плода від наявності ВІЛ – інфекції у матері (Н.В. Котова, 2006). У всех випадках новонароджені від ВІЛ – інфікованих матерів мали дефіцит маси тіла.

Проаналізувавши клінічні дані, виявлено, що у новонароджених та дітей раннього віку вже є опортуністичні інфекції (пневмоцистна пневмонія, серозно-десквамативна бронхопневмонія), які стали причиною розвитку легенево-серцевої недостатності, що призвела до смерті.

Аналізуючи органометричні показники тимусу плодів та новонароджених від ВІЛ-інфікованих матерів, було виявлено достовірне зменшення маси тимусу в групах А₁ПД и А₁ДА, а в групі А₁ГП спостерігалось навпаки збільшення. Маса тимусу дітей більш старшого віку проявляла незначну тенденцію до збільшення, в порівнянні з плодами та новонародженими, а також групою контролю.

Макроскопічна картина тимусу плодів та новонароджених від ВІЛ-інфікованих матерів мала свої відмінності. Тимус в групі А₁ПД мав щільну консистенцію, що обумовлене надмірним розростанням сполучної тканини. В групі А₁ДА и А₁ГП тимус макроскопічних особливостей не мав.

Об’єми стромально-судинного та паренхіматозного компонентів тимусу плодів і новонарождених представлені в таблиці 1. В тимусі плодів та новонароджених від ВІЛ-інфікованих матерів груп А₁ПД и А₁ДА відносний об’єм кори і мозкової речовини зменшений порівняно з групою контролю. Відносний об’єм тілець Гасаля в тимусі групи А₁ДА більший, ніж в групі контролю, а в тимусі групи А₁ПД вони повністю відсутні. Стромальний компонент в тимусі груп А₁ПД і А₁ДА представлений в більшому об’ємі, ніж в групі контролю.

Показники щільності клітин тимусу плодів, новонарождених та дітей, померлих в раньому віці, від ВІЛ-інфікованих матерів представлені в таблиці 2.

В групі А₁ПД тимус мав значне зниження щільності тимоцитів за рахунок дефіциту зрілих форм Т-лимфоцитів (СD3, CD4⁺, и CD8⁺), а основна популяція тимоцитів була представлена молодими та визріваючими формами (CD7, CD38, Thy-1). Також було порушено визрівання молодих форм тимоцитів (табл. 3). На підставі цих даних можна припустити, що інфікування плоду відбулось до 7-го тижня ембріогенезу, коли тимус ще не сформувався (З.С.Хлыстова, 1991), і у зв’язку з цим спостерігалось порушення його нормальної структури з розвитком простої дисплазії (Т.Е. Ивановская, О.В. Зайратьянц 1996), а описані зміни є проявом декомпенсації імунної системи плода.