АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З ПОРУШЕННЯМИ МИТНИХ ПРАВИЛ

summary

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається її зв’язок з науковими планами, програмами, темами, мета, основні завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, наукова новизна одержаних результатів, особистий внесок здобувача у їх одержання, апробація результатів дисертації та публікації, структура та обсяг роботи.

Розділ 1 «Теоретичні проблеми порушень митних правил та адміністративно-правових заходів боротьби з ними» присвячений аналізу проблем поняття та природи митного правопорядку, сутності, ознак і видів порушень митних правил й адміністративно-правових заходів боротьби з ними. Розділ складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Митний правопорядок як об’єкт порушень митних правил» розглядаються питання сутності, природи і характерних ознак митного правопорядку, його забезпечення адміністративно-правовими заходами.

Досліджуються підходи щодо розуміння змісту поняття правопорядку, сформульовані у базових для теорії митного права галузях юридичних знань, зокрема таких як загальна теорія держави і права, науки конституційного й адміністративного права. Автором  аналізується практика застосування терміну «правопорядок» у нормотворчій техніці українського законодавства та в актах міжнародного співробітництва з митних питань. За результатами  дослідженого узагальнюється поняття митного правопорядку як стану організованого, погодженого функціонування на основі відповідних правових норм системи митних суспільних відносин, пов’язаних із переміщенням через митний кордон держави товарів і транспортних засобів, сплатою митних податків та зборів, здійсненням митного контролю і оформлення, застосуванням інших засобів забезпечення здійснення митної політики держави. Митний правопорядок розглядається як режим реалізації митної справи в Україні. Йому протиставляються протиправні діяння у галузі митної справи – митні правопорушення, серед яких провідне місце належить порушенням митних правил.

Підрозділ 1.2 «Порушення митних правил: теоретико-правовий аналіз» містить дослідження питань сутності, ознак і класифікації порушень митних правил, їх відмінностей від інших видів митних правопорушень (митних злочинів, дисциплінарних та цивільно-правових проступків у галузі митної справи).

Основною відмінною рисою порушень митних правил від митних злочинів названо їх меншу суспільну небезпеку. Зазначено, що склади і порушень митних правил, і митних злочинів встановлюються в законодавстві України з метою правової охорони одних і тих же суспільних цінностей, благ у галузі митної справи. Інститут порушень митних правил, порівняно із засобами кримінального права, на думку здобувача, відіграє «додаткову» роль для цілей забезпечення митних інтересів держави. Діяння може бути кваліфіковано порушенням митних правил тільки тоді, коли не містить ознак митного злочину.

Відзначається заподіяння шкоди митному правопорядку, державно-управлінським відносинам у галузі митної справи, окрім порушень митних правил, й дисциплінарними проступками працівників митних органів. Однак зроблено висновок, що такого роду правопорушення дезорганізовують «внутрішні» організаційно-владні, а не «зовнішні», як при порушеннях митних правил, державно-управлінські митні правовідносини.

Відмінністю порушень митних правил від цивільних правопорушень у галузі митної справи названо їх публічно-правову природу, нехтування ними визначеного порядку державного управління галуззю митної справи, правових норм, які містять юридичні приписи або заборони, передбачають нерівність, владну підпорядкованість винної сторони. Склади порушень митних правил, як зазначає здобувач, встановлюються в митному законодавстві з метою захисту інтересів держави, а цивільних правопорушень, як правило, особистих майнового характеру – особи.

Здобувачем виділяються ознаки поведінки, об’єктом посягання якої є митний правопорядок, і котра за законодавством України визначається порушенням митних правил. Зокрема, аналізуються такі характеристики порушень митних правил, як їх суспільна шкідливість, протиправність, винність і адміністративна караність.

Підрозділ 1.3 «Поняття, сутність та види адміністративно-правових заходів боротьби з порушеннями митних правил» присвячений аналізу теоретичних питань сутності й класифікації адміністративно-правових примусових заходів, які можуть використовуватися для боротьби з порушеннями митних правил.

Узагальнено поняття адміністративно-правових заходів боротьби з порушеннями митних правил як сукупність владних, правообмежувальних за  змістом психологічних або фізичних дій, які застосовують посадові особи митних та інших юрисдикційних у галузі митної справи державних органів на основі адміністративно-правових за суттю норм митного законодавства. Ці дії вчиняються незалежно від волі і бажання суб’єктів митних операцій і передбачають спонукання відповідних осіб виконувати встановлені митні процедури переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, сплати митних податків та зборів, проходження митного контролю й оформлення.

Ці заходи, зазначає здобувач, виступають правозастосовчою частиною адміністративно-правових засобів забезпечення митного правопорядку, є додатковим, у порівнянні з переконанням, способом практичного здійснення регулювання митної діяльності.

Більш виваженою для типізації адміністративно-правових заходів боротьби з порушеннями митних правил здобувачем визнається класична («потрійна»), опрацьована в теорії адміністративного права класифікація заходів адміністративного примусу за їх функціональним призначенням, яка передбачає виділення заходів адміністративного запобігання, припинення і відповідальності. За допомогою такої методології поділу заходів адміністративного примусу в галузі митної справи, на погляд здобувача, можна практично логічно-послідовно, враховуючи характер протиправної поведінки, здійснювати різні за характером правового обмеження особистої сфери правопорушника владно-зобов’язуючі дії, метою яких є забезпечення митного правопорядку.

Розділ 2 «Проблеми застосування митними органами України адміністративно-правових заходів боротьби з порушеннями митних правил» містить розгляд питань властивостей, функціональних характеристик і системи заходів адміністративного запобігання та  припинення порушень митних правил, особливостей адміністративної відповідальності в галузі митної справи, основних напрямків удосконалення законодавства, яке визначає підстави і порядок застосування такого роду адміністративно-правових заходів. Розділ складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Заходи адміністративного запобігання порушень митних правил» аналізуються проблеми функцій, ознак та видів визначених митним законодавством України заходів адміністративного запобігання, порядку їх практичного застосування митними органами України для боротьби з порушеннями митних правил.

Відзначається застосування заходів адміністративного запобігання митними органами при очевидній відсутності обставин порушень митного правопорядку, в цілях недопущення, відвернення і виявлення контрабанди та порушень митних правил. У динаміці митного юрисдикційного процесу ці заходи застосовуються першими – перед більш вагомими за ступенем правового обмеження матеріальної і особистої сфери особи правопорушника заходами адміністративного припинення і відповідальності.

На основі аналізу положень чинного митного законодавства визначається система і основні особливості порядку застосування митними органами України заходів адміністративного запобігання порушень митних правил. До таких заходів дисертантом віднесено: перевірку документів, які посвідчують правомірність переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; митний огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадянина; ідентифікацію товарів, транспортних засобів, які перебувають під митним контролем, приміщень та ємностей, в яких знаходяться такі товари (накладення митних забезпечень); усне опитування громадян та посадових осіб підприємств; взяття проб та зразків товарів для дослідження; проведення на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України; огляд територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи проводиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи; охорону та супроводження товарів, які переміщуються територією України під митним контролем; огляд та переогляд транспортних засобів та товарів, у тому числі  тих, що переміщуються транзитом територією України, у тимчасових (пересувних) митних постах.

Підрозділ 2.2 «Мета та система заходів адміністративного припинення порушень митних правил». Здобувач проводить розподіл визначених митним законодавством заходів адміністративного припинення порушень митних правил за критерієм умов їх застосування. Виділяє ті, що застосовуються за звичайних обставин (універсальні), та заходи адміністративного припинення спеціального призначення. Зазначено належність переважної більшості заходів, які застосовуються митними органами для примусового переривання, зупинення порушень митних правил, до групи заходів адміністративного припинення універсального характеру.

Розглядаються характерні риси і особливості застосування таких загальних (універсальних) заходів адміністративного припинення порушень митних правил, як вимога до підконтрольних осіб припинити протиправну поведінку; затримка товарів, транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України; призупинення дії та анулювання дозволу (ліцензії) на провадження певного виду діяльності в галузі митної справи; митний огляд товарів, транспортних засобів, багажу, особистий огляд; адміністративне затримання; вилучення товарів, транспортних засобів, документів; митне обстеження.

Проаналізовано сутність і особливості порядку застосування посадовими особами митних органів спеціальних заходів адміністративного припинення порушень митних правил, як-от: фізична сила; спеціальні засоби; вогнепальна зброя.

Підрозділ 2.3. «Особливості адміністративної відповідальності за вчинення порушень митних правил». Розглядається місце адміністративної відповідальності в системі адміністративно-правових заходів боротьби з порушеннями митних правил.

Адміністративну відповідальність за порушення митних правил проаналізовано не лише як найбільш обтяжливу за наслідками для правопорушника форму адміністративного примусу в галузі митної справи, а й як спеціальний галузевий прояв правового правоохоронного інституту адміністративної відповідальності. В площині останнього особливістю цього виду адміністративно-правових заходів названо спеціальні фактичні та формальні підстави їх застосування (відповідно це спеціальний вид адміністративних правопорушень – порушення митних правил та Митний кодекс України), коло суб’єктів юрисдикційних повноважень, а також переважно матеріальний  характер адміністративних стягнень, які при цьому накладаються.

У цьому підрозділі розглянуто особливості передбачених митним законодавством заходів адміністративної відповідальності за вчинення порушень митних правил (попередження, штрафу та конфіскації), досліджуються процедури їх застосування на практиці.

У підрозділі 2.4 «Основні напрямки удосконалення законодавства, що визначає адміністративно-правові заходи боротьби з порушеннями митних правил» аналізуються проблеми законодавчого регулювання застосування заходів адміністративного запобігання, припинення і відповідальності, розрахованих на здійснення боротьби з порушеннями митних правил, обґрунтовуються і узагальнюються пропозиції щодо його удосконалення, розвитку.

Основними проблемами законодавчого регулювання сфери забезпечення митного правопорядку названо, по-перше, відсутність системності у визначенні адміністративно-правових заходів боротьби з порушеннями митних правил; по-друге, значну кількість бланкетних і недостатньо конкретно визначених норм, які стосуються підстав і порядку реалізації зазначених заходів. Норми щодо адміністративного примусу розміщені в главах 8, 56, 59, 60, 64 та низці інших чинного Митного кодексу України, що не сприяє ефективному і системному їх застосуванню на практиці.

Автор обґрунтовує необхідність системного визначення повноважень митних органів України щодо застосування адміністративно-правових заходів боротьби з порушеннями митних правил у спеціальному законі, який має бути прийнятий Верховною Радою України з метою визначення статусу та компетенції цієї спеціалізованої підсистеми органів виконавчої влади, Законі України «Про митну службу України», а також наводить низку інших пропозицій щодо розвитку законодавства у сфері організації протидії митним правопорушенням.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення, нове вирішення наукового завдання, що полягає у проведенні комплексного наукового аналізу проблем адміністративно-правових заходів боротьби з порушеннями митних правил. На  на основі наукового аналізу чинної системи правового регулювання митної справи, осмислення теоретичних праць, автором сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на формування комплексу знань юридичної науки щодо сучасних прийомів адміністративно-правової охорони митної сфери, удосконалення законодавства та практики реалізації митними органами України боротьби з порушеннями митних правил. Основні з них такі:

1. Боротьба з порушеннями митних правил є провідним завданням діяльності митних органів України щодо практичної реалізації митної справи в державі. Для її здійснення посадові особи митних органів як суб’єкти виконавчої влади наділяються компетенцією застосовувати в порядку адміністративних юрисдикційних процедур низку обмежуючих права суб’єктів зовнішньоекономічних операцій заходів, які є конкретним виявом адміністративного примусу в митній сфері.

2. Порушення митних правил – це акт зовні об’єктивованої суспільно шкідливої, протиправної, винної, адміністративно-караної в галузі митної справи вольової поведінки певної фізичної особи, що не знаходиться на момент вчинення відповідного діяння у зв’язках служби з митним органом (громадянина, посадової особи підприємства). Порушення митних правил є публічно-правовими деліктами, склади яких встановлюються в митному законодавстві для забезпечення організованого функціонування митних правовідносин, митного правопорядку, запобігання вчиненню не стільки суспільно небезпечних, скільки таких, які суперечать упорядкованій реалізації митної справи в державі, діянь.

3. Потребам удосконалення законодавчого регулювання і практики митної юрисдикційної діяльності більше відповідає типізація порушень митних правил у залежності від їх об’єктів – певних елементів митної справи, яким ними заподіюється шкода. За цим критерієм можна виокремлювати порушення митних правил: а) які порушують установлений порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; б) полягають у недотриманні існуючих процедур митного контролю; в) передбачають порушення встановленого порядку митного оформлення; г) полягають у невиконанні вимог законодавства щодо митних режимів;  ґ) стосуються несплати митних податків та зборів. Залежно від ознак об’єктивної сторони є порушення митних правил, що вчинюються шляхом дії (видача товарів, транспортних засобів без дозволу митного органу) та у спосіб бездіяльності (неподання митному органу документів, необхідних для здійснення митного контролю тощо). За ознаками суб’єктивної сторони є підстави виділяти навмисні порушення митних правил і порушення митних правил, які вчинюються з необережності. Навмисні правопорушення є більш суспільно шкідливими ніж необережні. Їх вчинення потребує застосування більш суворих заходів відповідальності.

4. Заходи адміністративного запобігання порушень митних правил – це примусові дії, які застосовуються митними органами на основі положень митного законодавства за обставин відсутності порушень митного правопорядку, в цілях їх недопущення, а також виявлення. Реалізацією цих заходів односторонньо владно усуваються, ліквідуються умови, можливості для проведення суб’єктом митних операцій поза встановленим митним законодавством відповідним обов’язковим порядком переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.

5. Заходи адміністративного припинення порушень митних правил – це примусові дії, що застосовуються посадовими особами митних органів на основі положень чинного митного законодавства і передбачають переривання (зупинення) зазначених протиправних діянь, недопущення їх негативних наслідків, забезпечення провадження у справах про порушення митних правил і притягнення винних до відповідальності, поновлення митного правопорядку і запобігання його порушення в майбутньому.

6. Адміністративна відповідальність за вчинення порушення митних правил – це визначені положеннями Митного кодексу України негативні для особи правопорушника наслідки матеріального або морального плану, які застосовуються керівниками митниць або судом. Вони є правовим способом реагування держави на протиправну, дезорганізуючу установлений порядок державного управління митною справою поведінку, відновлення і запобігання порушення в майбутньому митного правопорядку.

7. У цілях удосконалення, розвитку законодавства, що регулює застосування адміністративно-правових заходів боротьби з порушеннями митних правил, запропоновано провадити:

– систематизацію (консолідацію) у ньому відповідних правових норм, об’єднання їх в однорідні блоки законодавчого регулювання, розміщення в єдиній структурній частині Митного кодексу України;

– підготувати та затвердити загальнодержавну програму (концепцію) профілактики контрабанди та порушень митних правил;

– доповнити Митний кодекс України складами адміністративних правопорушень, що посягають на нормальну роботу митних органів України, унеможливлюють належне виконання службових обов’язків їх працівниками;

– посилити адміністративну відповідальність за систематичну, повторювану протиправну діяльність у галузі митної справи, диференціювати розміри штрафів за одиничне і повторне вчинення порушення митних правил;

– установити в Митному кодексі України адміністративну відповідальність за спробу, замах на порушення митних правил, зокрема за готування до вчинення, але не доведення до кінця з причин, що не залежать від волі правопорушника, дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, поза митним контролем, ухилення від сплати митних податків та зборів тощо;

– особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, необхідно надати право оскаржувати постанову суду з цього приводу в апеляційному та касаційному порядку;

– розширити перелік посадових осіб органів державної влади, які мають право складати протоколи про порушення митних правил, надавши таку можливість відповідним уповноваженим особам органів державної прикордонної служби;

– доповнити ст. 1 Митного кодексу України нормами-дефініціями понять заходів адміністративного запобігання, припинення порушень митних правил, адміністративної відповідальності в галузі митної справи.