ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА РАННІХ ПОРУШЕНЬ МОТОРНОЇ І СЕКРЕТОРНОЇ ФУНКЦІЙ ШЛУНКУ У ДІТЕЙ : Прогнозирование и профилактика РАННИХ НАРУШЕНИЙ МОТОРНОЙ и секреторной функции желудка у детей

summary

            Об’єкт та методи дослідження.

Для вирішення поставлених задач були поглиблено обстежені 172 дитини молодшого шкільного віку (6-10 років), мешканці м. Києва, яким проводилось: оцінка особливостей фізичного розвитку, функціонального стану органів гастродуоденальної зони та жовчовивідних шляхів (за даними УЗД), стану секреторної функції шлунку, слизової оболонки гастродуоденальної зони та наявності інфекції Helicobacter pylori, вегетативного гомеостазу.

Ультразвукове дослідження проводилось на апараті "Aloka" SSD-280 з інтенсивністю ультразвуку 0,01Вт/см², датчики з частотним спектром 2,5; 3,5 та 5,0 МГц.

Діагностика евакуаторної функції шлунка проводилась натщесерце, у положенні стоячи. Для акустичного контрастування шлунку використовувалося 400 мл несолодкого чаю. Вимірювання повторювали з інтервалом у 10 хв. Час, через який показник об’єму шлунку зменшується в два рази у порівнянні з вихідною величиною, вважається періодом напіввиведення вмісту шлунку. В нормі у здорових дітей період напіввиведення становить від 10 до 30 хвилин, у середньому 20 хв. При прискореній евакуації вмісту шлунку період напіввиведення 400 мл чаю становить менш 10 хвилин, уповільненням евакуації вважається період напіввиведення понад 30 хвилин.

Стан слизової оболонки стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки вивчали за допомогою езофагофіброгастродуоденоскопії на апараті Olympus XP-20, XQ-20.

         Кислотоутворюючу та кислотонейтралізуючу функції шлунку визначали за допомогою експрес-метода за методикою Чорнобрового В.Н. (1989).

         Наявність Helicobacter pylori вивчали за допомогою UBI MAGIWEL Helicobacter pylori IgG – твердофазний імуноферментний тест для кількісного визначення IgG-антитіл до Helicobacter pylori у сироватці людини.

Оцінку діяльності вегетативної нервової системи проводили за допомогою системи експрес-аналізу варіабельності ритму серця “Кардіо-Спектр” (АОЗТ “Солвейг”). Аналіз кардіограм проводився шляхом обчислення статичних та спектральних показників, що рекомендовані в якості Міжнародних стандартів Робочою групою Європейського товариства кардіології та Північно-американського товариства кардіостимуляції та електрофізіології (1996). Кількісна оцінка варіабельності серцевого ритму проводилась методом спектрального аналізу, який здійснювався шляхом кардіоінтервалографії.

         Для визначення соціально-економічних та медико-біологічних факторів ризику розвитку синдрому функціональної диспепсії у дітей молодшого шкільного віку була розроблена "Анкета по вивченню умов життя, соціального і матеріального стану дітей".

Алгоритм прогнозування був створений на основі патометричної процедури розпізнавання, розробленої Гублером Є.В. з співавторами (1990).

Для оцінки індивідуальних особливостей фізичного розвитку використовували центильні таблиці. Оцінку гармонічності фізичного розвитку проводили за індексом Пушкарьова (1983).

Обробку цифрових даних проводили різними математичними засобами відповідно до задач дослідження. Обчислення виконувались на комп'ютері типу Pentium ІІІ з використанням прикладного пакету програм "Statistica 6.0 for Windows 2000".

Результати особистих досліджень та їх обговорювання. Всі діти, які знаходились під спостереженням, були розподілені на 3 групи: І група – 72 здорові дитини (41,9%), які не мали будь-яких скарг; ІІ група – 56 дітей (32,6%) зі скаргами, характерними для синдрому вегетативних дисфункцій, а саме для синдрому дезадаптації (Майданник В.Г., 1999) (головний біль, емоційна лабільність, дратівливість, порушення сну, зниження працездатності, запаморочення, підвищена втомлюваність, укачування в транспорті, зниження апетиту, нудота), але не мали больового синдрому та диспепсичних скарг, ІІІ групу склали 44 дитини (25,5%) з функціональною диспепсією. Діагноз синдрому функціональної диспепсії виставлявся відповідно Римським критеріям ІІ (1999р.).

За даними динамічного ехографічного дослідження, у дітей І-ІІІ груп спостереження було виділено три типи евакуаторної функції шлунку: нормальну, прискорену та уповільнену.

Розподіл дітей за часом евакуації вмісту шлунку в усіх трьох групах був різним (рис. 1). Так, в І групі спостереження 72,2% дітей мали нормальну евакуаторну функцію шлунку. При цьому у більшості дітей превалював час скорочення шлунку на 20 хв. (44,4% дітей), тобто середній, який характерний для більшості здорових дітей. Прискорений тип евакуації шлунку визначався у 27,8% дітей. Евакуацію на 10 та на 30 хв. мали 16,7 та 11,1% дітей відповідно.

В ІI групі також більшість дітей мали нормальну евакуаторну функцію шлунку (71,4%), при цьому в цій групі збільшилась кількість дітей, які мали час скорочення шлунку на 30 хвилині (57,1%), на 20 хвилині шлунок скорочувався у 14,3% дітей. Прискорена евакуація шлунку виявлена у 28,6% дітей.