ЛІКУВАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ГОМЕОПАТИЧНИХ ЗАСОБІВ У НЕМОВЛЯТ З ПІДВИЩЕНОЮ ЗБУДЛИВІСТЮ ВНАСЛІДОК ГІПОКСИЧНО – ІШЕМІЧНИХ УРАЖЕНЬ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ : ЛЕЧЕБНАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ гомеопатических средств В МЛАДЕНЦЕВ с повышенной возбудимостью В РЕЗУЛЬТАТЕ ГИПОКСИЧЕСКИ - ишемических поражений НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ

summary

   Матеріали та методи  дослідження.  Згідно основним завданням роботи, було обстежено 2445 дітей віком до 1 року. Роботу проводили на базі дитячої поліклініки № 4 Шевченківського району м. Києва та в Інституті травматології та ортопедії АМН України (відділення реабілітації, лабораторій нейроортопедії та проблем болю, біохімії). Всім батькам немовлят було роз’яснено мету дослідження, методи обстеження, отримано їх згоду на проведення спостережень. Верифікацію діагнозів перинатального ураження нервової системи проводили відповідно до методичних рекомендацій з діагностики гіпоксично – ішемічних уражень нервової системи (В.В. Евстигнеев, А.Е. Семак, 1997, В.Ю. Мартинюк, 2001). Критерії включення в дослідження: немовлята з ознаками підвищеної збудливості внаслідок гіпоксично – ішемічних уражень нервової системи у вигляді ліквородинамічних порушень, підвищеної нервово – рефлекторної збудливості, астено – невротичних та вегето – вісцеральних розладів, батьки яких погодились на спостереження на тлі комплексної фармакотерапії, інструментальний та біохімічний контроль в амбулаторних умовах. Критерії виключення з дослідження: діти першого року життя з руховими порушеннями, затримкою психічного, передмовного та рухового розвитку, з судомами. У 660 (27%) немовлят була визначена підвищена збудливість  внаслідок гіпоксично – ішемічних  ураженнях  нервової системи. Відносна кількість немовлят з синдромами підвищеної збудливості в групах представлено