ХІРУРГІЧНА ТАКТИКА У ПОСТРАЖДАЛИХ ІЗ ЗАКРИТОЮ ТРАВМОЮ ЗАОЧЕРЕВИННОГО ПРОСТОРУ ПРИ ПОЛІТРАВМІ

summary

Матеріали і методи дослідження. Дані для вивчення та аналізу клінічних і нозологічних особливостей ЗТЗП були отримані при лікуванні постраждалих у відділенні політравми Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Для визначення нозологічної структури вивчався і кваліфікувався весь отриманий обсяг даних за період з 2001 по 2007 рік, в структурі політравми ЗТЗП склала 5,33%. Постраждалі, що досліджувались у 2001-2004 роках, становили клінічну підгрупу 1, а у 2005-2007 роках – клінічну підгрупу 2. Клінічна підгрупа 1 та клінічна підгрупа 2 склали основну групу дослідження (244 хворих). В клінічній підгрупі 1 (167 хворих) застосовували традиційну хірургічну тактику, а в клінічній підгрупі 2 (77 хворих) - комплексний підхід з врахуванням обсягу діагностичних заходів, оцінки тяжкості постраждалого, прогнозування перебігу травматичної хвороби, диференційованої хірургічної тактики. До контрольної групи увійшли 154 постраждалих з політравмою без об’єктивно верифікованих пошкоджень заочеревинного простору. Серед постраждалих із ЗТЗП при політравмі переважали чоловіки  - 191 (78,28%)  працездатного віку, жінок  було 53 (21,72%). В більшості випадків  (81%) причиною політравми із ЗТЗП  були дорожньо-транспортні пригоди і кататравма. Основні показники гомеостазу у померлих вивчали у часові проміжки до 1 доби, на 1-3 і 3-7 добу, що було пов’язано з високою летальністю (34%) в І та ІІ періодах травматичної хвороби. У постраждалих, що вижили, реєстрували найбільші відхилення показників на 1,3,7 і 14 добу.