ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ГЕОГРАФІЧНИХ ЗАЗНАЧЕНЬ В УКРАЇНІ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах жорсткої конкуренції на ринку товарів і послуг, поглибленням  процесів глобалізації у міжнародній торгівлі все більшого значення набувають засоби індивідуалізації суб‘єктів підприємницької діяльності та виробленої ними продукції.  З розвитком ринкової економіки в Україні особливого значення набули  такі об’єкти права інтелектуальної власності  як географічні зазначення.

      Географічні зазначення є засобами індивідуалізації товарів. На міжнародному рівні вже склалася і діє досить розгалужена і  ефективна система правової охорони географічних зазначень. Ці питання, зокрема, регулюються підписаною у рамках Світової Організації Торгівлі Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС) та рядом інших міжнародних актів.

      Україна багата на географічні зазначення, які є відомими серед широкого прошарку споживачів. Як приклад можна навести миргородську, лужанську, трускавецьку мінеральні води, кримські вина, донецьке вугілля, волинські топази, житомирську сіль.  Спільною рисою між наведеними товарами є те, що їх властивості та якість обумовлюються місцем їх виробництва або виготовлення.  В цьому плані, вони є унікальними, бо не можуть бути виготовлені або видобуті в іншій місцевості.

      Для України проблема правової охорони географічних зазначень є відносно новою. Перший закон у цій галузі – Закон України „Про охорону прав на зазначення походження товарів” - був прийнятий 16 червня 1999 року. Однак цим Законом не врегульовані всі питання правової охорони географічних зазначень,  тому багато аспектів цієї проблеми залишаються за межами правового врегулювання.

      Актуальним залишається питання приведення українського законодавства у цій галузі у відповідність до вимог Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) та законодавчих актів Європейського Союзу.

      Актуальність теми даної дисертації обумовлена і недостатнім рівнем теоретичної розробки зазначеної проблеми.

      Окремі аспекти правової охорони географічного зазначення як об'єкту права інтелектуальної власності розглядалися у працях таких українських правознавців як Бошицький Ю. Л., Підопригора О. А., Підопригора О. О., Харитонов Є.О., Шевченко Я. М., Шишка Р.Б. Цих питань торкалися й практики -  Андрощук Г. О., Дармограй І., Дмітрієва С., Кожарська І., Медвєдєв А., Паладій М. В. та ін.

     Комплексні монографічні дослідження з цієї проблематики є відсутніми. Дана дисертація є, по суті, першою спробою заповнити цей вакуум. Автором досліджено широкий комплекс питань, що стосуються поняття і сутності географічних зазначень, їх цивільно-правової охорони за законодавством України, сформульовано пропозиції, що стосуються удосконалення відповідного законодавства та практики його застосування.

       Дисертаційне дослідження базується на міжнародному досвіді правового регулювання питань використання і охорони географічних зазначень. Тому широке використання отримав метод порівняльно-правових досліджень у даній галузі. Так, дисертантом проведено порівняння положень українського законодавства, положень законодавства Європейського Союзу та вимог Угоди ТРІПС щодо охорони географічних зазначень, які є неузгодженими між собою. Автором пропонуються шляхи подолання такої неузгодженості в контексті підготовки України до вступу у Європейський Союз та світову Організацію Торгівлі.

      При написанні дисертаційної роботи крім вказаних вище, були використані наукові праці українських та російських вчених, а саме, праці Галянтича М.К., Горленко С.О., Грибанова В. П., Гришаєва С.П., Джермакяна В. А., Калятина В. О., Камишанського В. П., Маміофи Є. І., Святоцького А. Д., Сергєєва  О. П., Скловського К. І., Толстого Ю. К., Фінкеля М. К.

       В дисертаційній роботі було також використано праці провідних іноземних дослідників зазначеної проблематики як Ауд'є Ж., Боденхаузен Л., Бемер Л., Гебел Б., Геуз М., Девлетіан А., Ескудеро С., Лакерт К., О'Брайан В.,  Стерн С., Харте-Бавендам С.

     Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була підготовлена в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України в рамках виконання планової теми Міжнародного центра правових проблем інтелектуальної власності – „Проблеми удосконалення правового регулювання засобів індивідуалізації товарів і послуг в Україні”.