КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІТЕЙ З СПАДКОВОЮ АЛЕРГІЧНОЮ СХИЛЬНІСТЮ, КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ : Клинико-лабораторная характеристика ДЕТЕЙ наследственной аллергической предрасположенностью, коррекция нарушений

summary

      Матеріали та методи дослідження. Робота виконана на кафедрі педіатрії №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Робота базується на результатах комплексного обстеження 100 дітей, серед яких 75 дітей з проявами  спадкової алергічної схильності (САС) та 25 дітей хворих на АД, віком від 6 місяців до 3 років, які перебували на обстеженні в дитячому відділенні Дорожньої клінічної лікарні №1 м. Києва та спостерігалися центральною дитячою поліклінікою Дарницького району м. Києва. Контрольну групи склали  25 здорових дітей аналогічного віку.     

     Критерієм залучення дітей до дослідження було наявність обтяженої алергічної спадковості та підвищення рівня загального Ig E в сироватці крові. Діти з САС при цьому мали малосимптомні ознаки алергії у вигляді нестійких транзиторних висипань на шкірі, нестійких випорожнень зі слизом, „географічного” малюнку язика. АД був діагностований при наявності стійких висипань  на шкірі, мокнуття або сухості шкіри, свербіжу на протязі 6 тижнів.

     При обстеженні дітей значна увага приділялась визначенню факторів ризику, які могли сприяти розвитку алергічної патології у дітей: вивчались особливості спадковості, акушерський анамнез матері, перебіг пологів, характер вигодовування на першому році життя.

    50 дітям з САС та 15 дітям з АД після проведення клінічного та параклінічного обстеження призначався комплекс ПРЗ, який включав призначення сорбентів, ферментних препаратів, пробіотиків, мембраностабілізаторів. Всім дітям призначалася гіпоалергенна дієта, з обов’язковим веденням харчового щоденника, з виключенням індивідуальних та облігатних алергенів, консервантів, фарбників, ароматизаторів в умовах гіпоалергенного побуту. Матерям дітей, які знаходилися на природному вигодовуванні, також було рекомендовано дотримуватися елімінаційної дієти. Дітям, які були на штучному та змішаному вигодовуванні призначалися гідролізовані молочні суміші. Для запобігання розвитку сухості шкіри всім пацієнтам місцево призначалися зволожуючі креми або гелі (Топікрем або атодерм). Поряд з вищезазначеною терапією 25 дітей з САС отримували препарат магнію („Береш Магне плюс В6”).

    Дослідження показників загального білку, альбумінів, холестерину, ЛПВЩ та рівнів макро- та мікроелементів (Mg, Ca, P, Fe) проводилось фотометричним методом на фотометрі Dr.Lange. Використовувався стандартний набір діагностикумів BIO-RAD, “ELITECH” (Німеччина). Дослідження даних показників проводилося двічі перед призначенням профілактично-реабілітаційних заходів (ПРЗ) та після проведення корекції.

      Визначення концентрації сироваткових IgA, IgG проводилась за методом В.В. Чиркіна в модифікації Л.С. Когосової, Ю.О. Матвієнко (2000), на спектрофотометрі “MULTISKAN” з використанням діагностикумів (виробництво Московського НДІ епідеміології і мікробіології ім. Ф.Н. Гамалії). Рівень загального Ig E в сироватці крові визначався методом твердофазного імуноферментного аналізу за допомогою імуноферментного фотометра „Multiscan Plus” („Labsystems”, Франція).

       Концентрація ІЛ-4 в сироватці крові визначалась методом імуноферментного аналізу з використанням тест-систем для ІФА ProCon IL-4 (С.-Петербург).

         Визначення причинних алергенів проводилося методом біохемілюмінісценції, основаного на реакції перекисного окислення ліпідів (Україна, 1984), з використанням діагностикумів „Імуннолог” (Вінниця).

        Цифровий матеріал опрацьовано за допомогою комп”ютерної програми „Microsoft Excel 2000”, за загальноприйнятими методами варіаційної статистики. При цьому визначалася середня арифметична величина (М), середня похибка середньої величини (m), критерій достовірності (t), рівень значності (Р). Оцінку достовірності отриманих результатів проводили загальноприйнятим методом за допомогою критерію Ст”юдента. Достовірність вважалася встановленою, якщо її вірогідність дорівнювала не менш 95% (р<0,05). Вивчення зв’язку між явищами, що досліджувались, здійснювалася за методом вимірювання кореляції рангів за допомогою коефіцієнту кореляції (r).

    Результати дослідження та їх обговорення. Атопічний анамнез було виявлено у всіх 100 (100%) обстежених дітей. Серед обстежених дітей з САС спадковість була обтяжена по обох лініях у 17 (22,6%) пацієнтів, по материнській лінії – у 53 (70,6%); а у дітей з АД по обох лініях спадковість була обтяжена у 10 (40%), по материнській лінії – у 25 (100%). Атопічні захворювання в двох поколіннях спостерігалися в сім’ях у 15 (20%) дітей з САС та у 8 (32%) – дітей з АД. Приведені дані свідчать про високий ризик реалізації спадкової атопії у дітей, які народилися від батьків з обтяженою спадковістю, що співпадає з даними інших дослідників [С.М. Федоров, А.А. Кубанова, В.А. Адо та ін., 1996, Ely H., 1997, Leung D., 1999].

   Вивчення пренатального та інтранатального анамнезу показало, що патологічний перебіг вагітності та пологів мав місце майже у всіх матерів спостережуваних дітей. На інтеркурентні захворювання хворіла 41 (54,6%) з матерів спостережуваних дітей, із них майже у половини 18 (24%) було діагностовано дефіцитну анемію, ГРВЗ хворіли за час вагітності 23 (30,6%) матерів, загострення алергодерматозів мали 6 (8%) матерів. Загроза не виношування вагітності була у 39 (52%) матерів. У кожної третьої жінки під час пологів спостерігалася слабкість пологової діяльності. Таким чином, вплив гіпоксії, дисгормональні порушення, перенесені ГРВЗ під час антенатального та інтранатального періодів є важливими тригерними факторами і в майбутньому можуть сприяти трансформації спадкової атопії в захворювання.

    Під час вагітності медикаментозне лікування отримували 41 (54,6%) з матерів дітей зі САС та 15 (60%) матерів дітей, хворих на АД; при вигодовуванні дітей груддю отримували медикаменти (в основному вітаміни) та недотримувалися гіпоалергенної дієти половина жінок. Виходячи з можливості алергізації організму матерів медикаментами останні, очевидно, мають використовуватися дуже обмежено при АС та при алергічних захворюваннях матерів.

    Перші алергічні прояви у дітей були діагностовані протягом перших трьох місяців життя у 45 (60%) дітей, середній вік появи незначних алергічних ознак у більшості дітей з САС становив 2,5±0,5 місяців. Маніфестація захворювання АД у дітей, тобто поява стійких висипань, в середньому відбувалася у 10,5±0,5 місяців життя, що співпадає з даними інших дослідників [С.М. Федоров, А.А. Кубанова, В.А. Адо та ін., 1996, М.А. Гомберг, А.И. Соловьев, В.А. Аковбян, 1998]. Відомо, що у дітей грудного віку одним із основних чинників маніфестації АС є харчова сенсибілізація. Перші алергічні прояви у значної кількості спостережуваних дітей спостерігалися вже під час грудного вигодовування, що найбільш ймовірно пов’язане з недотриманням матір”ю-годувальницею гіпоалергенної дієти, раннім введенням прикормів та корегуючих добавок, скороченням терміну „чистого” грудного вигодовування. Всі ці чинники являються надзвичайно несприятливими для дітей, які мають атопічно обтяжену спадковість.

       У спостережуваних дітей шкірні висипи у вигляді папул відзначалися у 100%, але у дітей зі САС висипи були нерясними, короткочасними. Окрім ураження шкіри у цих дітей спостерігалися диспепсичні прояви у вигляді зригувань у 45 (60%), нестійких випорожнень у 30 (40%), метеоризму у 38 (50,6%) та кишкових колік у 12 (16%) на першому році життя. Виникненню даних клінічних ознак сприяли різноманітні чинники, найвагомішими серед них були погрішності в дієті (100%). Таким чином, харчова алергія є найбільш значимим патогенетичним фактором в трансформації АС в захворювання.

     На основі результатів копрологічного дослідження нами було виявлено копрологічний синдром недостатності травного тракту у вигляді стеатореї, креатореї та амілореї у 53 (70,6%) дітей з САС та у 23 (92%) дітей з АД (р<0,05). Очевидно, ферментативна недостатність травного тракту сприяє антигенній пенетрацї кишкового епітелію, що призводить до розширення спектру харчової сенсибілізації у дітей з спадковою атопією. Отримані нами дані підтверджують висновки інших дослідників [И.М. Воронцов, О.А. Маталыгина, 1998, М.Ю. Денисов, 1999, Л.С. Бондар, 1996] щодо вагомої ролі функціональних розладів травної системи в реалізації АС.

      На основі клініко-лабораторних даних дисбактеріоз кишечнику діагностувався у 53 (70,6%) дітей з САС, частіше діагностувався дисбактеріоз І та ІІ ступеня. За даними багатьох авторів [О.А. Субботина, И.И. Балаболкина, Л.И. Аруин, 1996] дисбіоз слизових оболонок є однією з провідних ланок реалізації спадкової атопії в захворювання на тлі фізіологічної незрілості слизових оболонок. Дисбактеріоз кишечнику сприяє підвищеній антигенній абсорбції, в тому числі деградації sIg A, що порушує місцевий захист.

     При вивченні гемограми у дітей з проявами САС було виявлено дефіцитну анемію І ступеня у 30 (40%), вона мала нормохромний характер. Найбільш ймовірно, що розвитку анемії сприяли недостатнє депонування мікро- та макроелементів, вітамінів і білків в антенатальному періоді, та порушення засвоєння цих елементів в кишечнику в результаті нераціонального годування на тлі ферментативної недостатності, дисбактеріозу кишечнику.