ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА У ЖИТЕЛЕЙ СЕЛЬСКОЙ МЕСТНОСТИ (КЛИНИКО-ПСИХОПАТОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА, ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ)



title:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА У ЖИТЕЛЕЙ СЕЛЬСКОЙ МЕСТНОСТИ (КЛИНИКО-ПСИХОПАТОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА, ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ)
Альтернативное Название: ДЕПРЕСИВНІ РОЗЛАДИ У МЕШКАНЦІВ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ (КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ДІАГНОСТИКА ТА ТЕРАПІЯ)
Тип: synopsis
summary:

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та задач дослідження нами було обстежено 209 хворих на депресивні розлади (із них 113 мешканців сільської місцевості та 96 мешканців міста). В основну групу обстежених увійшли 38 (33,63%) мешканців сільської місцевості з діагнозом біполярний афективний розлад, поточний депресивний епізод (F31.3 та F31.4); 35 (30,97%) осіб з діагнозом депресивний епізод (F32); 40 (35,40%) осіб з діагнозом рекурентний депресивний розлад (F33). Середній вік обстежених склав 36±2,89 років, співвідношення чоловік/жінка - 0,43. У групу порівняння увійшли 32 (33,33%) мешканця міста з діагнозом біполярний афективний розлад, поточний депресивний епізод (F31.3 та F31.4); 30 (31,25%) осіб з діагнозом депресивний епізод (F32); 34 (35,42%) особи з діагнозом рекурентний депресивний розлад (F33). Середній вік обстежених склав 42±3,12 років, співвідношення чоловік/жінка - 0,52.


Комплекс обстеження складався з клініко-психопатологічного, психометричного та психодіагностичного обстеження хворих. Клініко-психопатоло­гічне дослідження складалось з вивчення анамнезу, архівної та поточної медичної документації, стандартного структурованого клінічного опитування пацієнтів, вивчення динаміки депресивних симптомокомплексів. Оцінювались преморбідні та психогенні фактори, тривалість догоспітального перебігу депресії, проводився синдромологічний аналіз депресивних розладів та аналіз коморбідності.


Психометричний підхід був реалізований за допомогою Шкали Гамільтона (HDRS) для оцінки депресії (Hamilton M., 1967), Шкали Монтгомері-Асберг (MADRS) для оцінки депресії (Montgomery S.A., Asberg M., 1979) та Госпітальної шкали тривоги та депресії (HADS), що запропонована A.S.Zigmond и R.P.Snaith у 1983 р. Оцінку якості життя визначали за Шкалою оцінки якості життя (Mezzich J., Cohen N., Ruiperez M., Liu J., Yoon G. et al., 1999).


При вивченні особливостей особистості серед обстежених, системи їх життєвих відносин використовувався комплекс психодіагностуючих методик: самооціночна проба Дембо-Рубінштейн, метод колірних виборів (МКВ) – адаптація Л.М.Собчик (2003) тесту Люшера (Л.М. Собчик, 2003; Л.Ф. Бурлачук, 2003); колірний тест стосунків (КТС) за А.М. Еткіндом та Є.Ф. Бажиним (1985); стандартизований метод вивчення особистості (СМВО) – адаптована версія MMPI (S.R.Hathaway и J.C.McKinley, 1940).


Результати дослідження аналізувались за допомогою математичної обробки на комп`ютері, їхня статистична достовірність встановлювалась за допомогою критерію t Стьюдента (Л.Ф. Бурлачук, 2003) та непараметричних методів з використанням критеріїв j* Фішера, Н Крускала-Уоліса, c2 Пірсона (Є.В. Сидоренко, 2001). В усіх випадках порівнянь визначалася ймовірність випадку розходжень «р». Розходження ураховувались як статистично значимі при p<0,05. Для визначення ступеню схожості-відмінності між двома ієрархічно упорядкованими послідовностями або рангованими профілями використовувався метод рангової кореляції Спірмена. Для визначення ступеня сполученості, синхронності у змінюванні двох чисельно вимірюваних змінних вимірявся коефіцієнт їхньої лінійної кореляції (добутки моментів за Пірсоном).

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины