ВЛИЯНИЕ звукопоглощения СТОМАТОЛОГИЧЕСКИХ ПРОТЕЗНЫХ МАТЕРИАЛОВ НА произнесении У БОЛЬНЫХ, ЧТО ПОЛЬЗУЮТСЯ зубных протезов
Тип:
synopsis
summary:
Матеріали та методи досліджень. Для вирішення поставлених у роботі завдань проводили клінічні спостереження за участю 57 пацієнтів. Обстежено 32 хворих з повною відсутністю зубів на верхній щелепі, 14 осіб з дефектами зубного ряду у фронтальній ділянці на верхній щелепі та 11 осіб контрольної групи без дефектів зубних рядів. У всіх групах хворих проводили загально прийняті клінічні обстеження: опитування та обґєктивне обстеження стану зубо-щелепного апарату.
Виготовлення знімних конструкцій протезів та мостоподібних протезів з естетичним облицюванням з вестибулярної поверхні здійснювали за загально прийнятими методиками.
Згідно з розробленим способом визначення якості зубного протезування за допомогою комп'ютерного аналізу мовлення (Т.О. Чикор, М.Я. Нідзельський, 2007) хворим і особам з інтактними зубними рядами пропонували мовленнєве завдання. Воно полягало у вимовлянні фонем української мови в порядку алфавіту. Звук реєстрували за допомогою цифрового диктофону MVVR-100. Вихідний сигнал піддавали комп’ютерному аналізу за допомогою програми Sonic Foundry Sound Forge V 6.0 (Ліцензійний № HK-DTV15H-Q0R4TV-V8KJQE 329EP4-KH). Одержували графічне зображення звукових коливань та їх кількісні характеристики. Було досліджено 6 голосних [а], [о], [у], [е], [и], [і] та 19 твердих приголосних звуків [д], [т], [з], [с], [ц], [н], [р], [л], [ж], [ш], [ч], [г], [к], [х], [б], [п], [м], [в], [ф]. Аналізували потужність і частоту основного тону кожного звуку, яку одержували за допомогою функції «Спектральний аналіз» програми. Наводячи результати, звуки класифікували за місцем творення та пасивним органом творення звуків.
Клінічні та функціональні методи поєднували з лабораторними методами дослідження. Останні полягали в тому, що було виготовлено по 10 зразків пластмас «Фторакс», «Етакрил-02», «Поліпропілен», «Сінма», металу, керамічної маси з металевою основою та полімерної маси з металевою основою. Полімеризацію базисних пластмас здійснювали за загальноприйнятою технологією. Половина зразків була відполірована до видимого блиску. По 5 зразків пластмас «Фторакс», «Етакрил-02», «Поліпропілен», «Сінма» витримували 30 днів при температурі 37°С у фізіологічному розчині натрію хлориду і потім визначали їх водопоглинання.
Металеві зразки відливали з кобальто-хромового сплаву «DeguDent». Зразки металокераміки виготовляли шляхом нанесення керамічної маси «Ультрапалін» на металеву основу. Аналогічним чином виготовлялись зразки металополімеру.
У виготовлених зразків вивчали коефіцієнт звукопоглинання a. Він дорівнює співвідношенню поглиненої звукової енергії до падаючої звукової енергії. Коефіцієнт звукопоглинання досліджували інтерференційним методом. З метою пристосування інтерференційного методу до потреб стоматології нами запатентовано «Спосіб визначення звукопоглинання зубопротезних матеріалів» (Т.О. Чикор, М.Я. Нідзельський, 2007).
Одержаний цифровий матеріал піддавали статистичній обробці Обчислювали середню М і помилку середньої арифметичної m. Вірогідність різниці між групами оцінювали за критерієм t Ст’юдента. Всі обчислення виконані за допомогою стандартних програм Microsoft Excel, Microsoft Word на персональному комп’ютері.
Результати досліджень та їх обговорення. Стоматологічний статус хворих та вимовляння звуків за повної відсутності зубів на верхній щелепі та дефекту зубного ряду верхньої щелепи у фронтальній ділянці розглядали як патологічний фон для відновної дії зубних протезів з різних матеріалів.
Встановлено, що до протезування характерні скарги хворих були на порушення функції жування та вимовляння звуків, косметичний дефект внаслідок повної відсутності зубів на верхній щелепі або дефекту зубного ряду фронтальної ділянки верхньої щелепи.
Всі обстежені мали симетричне обличчя відносно середньої лінії. Обстеження верхньої щелепи хворих показало, що I тип беззубої верхньої щелепи за Шредером спостерігався в 6 хворих (19%), II тип беззубої верхньої щелепи за Шредером – у 26 хворих (81%).
У більшості хворих на фоні середнього ступеню атрофії альвеолярного відростку були збережені верхньощелепні горби, спостерігалась помірна висота піднебіння, середнє прикріплення вуздечки верхньої губи і тяжів.
25 хворих з повною відсутністю зубів на верхній щелепі мали помірно рухому слизову оболонку на альвеолярному відростку верхньої щелепи. У них слизова оболонка вкривала тверде піднебіння рівномірним шаром і була помірно рухома в задній ділянці (1 клас за Супплі). У решти хворих було виявлено малорухому атрофовану слизову оболонку в ділянці твердого піднебіння і досить близьке до верхнього альвеолярного відростка місце прикріплення вуздечок та складок губи (2 клас за Супплі). Серед хворих з повною вторинною адентією верхньої щелепи 3 пацієнта мали мало піддатливу слизову оболонку протезного ложа, 24 хворих – помірно піддатливу. Виходячи з такого розподілу хворих за піддатливістю слизової оболонки за Супплі, в усіх випадках було використано декомпресійний метод одержання відбитку.
При визначенні функціональної цінності виготовлених повних знімних зубних протезів на верхню щелепу (незалежно від матеріалу базису) визначали надійність їх фіксації і стабілізації. Серед хворих, які мали I тип беззубої верхньої щелепи за Шредером, дуже добра фіксація зустрічалась у 6 осіб (19%).
У пацієнтів з II типом беззубої верхньої щелепи за Шредером дуже добра фіксація зустрічалась у 12 хворих (37%), а добра – у 14 (44%).
Клінічними спостереженнями було охоплено 14 пацієнтів з дефектами зубного ряду фронтальної ділянки верхньої щелепи, що відповідає IV класу за Кеннеді. 8 хворих мали інтактні опорні зуби, що становило 57% від усієї кількості пацієнтів цієї групи. В 6 хворих (43%) опорні зуби раніше лікувались з приводу карієсу та його ускладнень, пломби повністю відповідали клінічним вимогам. Зондування та перкусія даних зубів була безболісна. Коронки зубів, що обмежують дефект, мали достатню висоту і могли бути використані, як опорні під литі конструкції з естетичним облицюванням.
Показано, що повна відсутність зубів на верхній щелепі більше порушувала потужність звуків у порівнянні з дефектом зубного ряду у фронтальній ділянці верхньої щелепи. Це підтверджувалось вірогідними змінами потужності 64 % фонем на відміну від 36 % при дефекті зубного ряду. Водночас, повна відсутність верхніх зубів менше змінювала частоту основного тону звуків порівняно з дефектом зубного ряду у фронтальній ділянці. Про це свідчили вірогідні відхилення від норми частоти 28 % звуків при повній адентії на відміну від 48 % при дефекті зубного ряду верхньої щелепи IV класу за Кеннеді.
Використання «Фтораксу», «Поліпропілену» та кобальто-хромового сплаву сприяло вірогідному відновленню значної кількості порушених голосних і приголосних звуків у день накладання повних знімних зубних протезів. Як приклад наводимо фрагменти спектрограм, котрі відповідають голосному [а] та приголосному [с] при застосуванні різних базисних матеріалів (рис.1).
Під дією протезів з «Поліпропілену» в день їх накладання нормальною була потужність одного голосного з шести (15%) і 16 із 19 приголосних звуків (84%). За цих умов нормальну частоту мали 4 голосних звуки (67%) та 16 приголосних звуків (84%).
При накладанні протезів з металевим базисом нормальну потужність мав один голосний (15%) і 16 приголосних звуків (84%). Нормальну частоту мали 4 голосних звуки (67%) та 14 приголосних звуків (74%).
Після накладання протезів з «Фтораксу» нормальну потужність мали 2 голосних із 6 (33%) і 13 із 19 приголосних звуків (68%). За цих умов нормальну частоту мали 3 голосних звуки (50%) і 16 приголосних (84%).
Таким чином, потужність і частота основного тону звуків української мови при вимовлянні їх хворими-протезоносіями залежать від базисного матеріалу, з якого виготовлено повні знімні зубні протези на верхню щелепу. Всі використані протези поліпшували ці показники в день накладання, але протези з поліпропіленовим базисом і базисом з кобальто-хромового сплаву більш ефективно нормалізували потужність вимовляння. Вплив базисних матеріалів на акустичні характеристики приголосних звуків був більш показним, ніж на характеристики голосних.
