ОСОБЛИВОСТІ РАННЬОЇ НЕОНАТАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ, ОБМІНУ ВІТАМІНУ D3 І КАЛЬЦІЄВОГО ГОМЕОСТАЗУ У НОВОНАРОДЖЕНИХ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ПІЄЛОНЕФРИТІ У МАТЕРІ (КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ) : ОСОБЕННОСТИ ранней неонатальной адаптации, обмена витамина D3 и кальциевого гомеостаза у новорожденных ПРИ хронический пиелонефрит в МАТЕРИ (клинико-экспериментальное исследование)



title:
ОСОБЛИВОСТІ РАННЬОЇ НЕОНАТАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ, ОБМІНУ ВІТАМІНУ D3 І КАЛЬЦІЄВОГО ГОМЕОСТАЗУ У НОВОНАРОДЖЕНИХ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ПІЄЛОНЕФРИТІ У МАТЕРІ (КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)
Альтернативное Название: ОСОБЕННОСТИ ранней неонатальной адаптации, обмена витамина D3 и кальциевого гомеостаза у новорожденных ПРИ хронический пиелонефрит в МАТЕРИ (клинико-экспериментальное исследование)
Тип: synopsis
summary:

Об’єкт та методи дослідження.


Згідно з поставленими задачами дисертаційна робота складалась з експериментальних та клінічних досліджень.


Експериментальна частина роботи здійснювалась в лабораторії медичної біохімії Інституту біохімії ім.О.В.Паладіна НАН України. Досліди проводили на невагітних і вагітних самицях щурів лінії Wistar із середньою масою 120,0±5,0 г та новонароджених тваринах, які утримувались на дієті віварію, а також при додатковому введенні вітаміну D3.


Враховуючи, що при хронічній нирковій недостатності зменшується маса функціонально діючих нефронів, експериментальну модель цієї патології викликали прийнятим методом, шляхом односторонньої нефректомії. Проведена серія експериментів дозволила досліджувати обмін речовин при тривалій нирковій недостатності в динаміці у вагітних щуриць, їх плодів та новонароджених щурят. Гостру ниркову недостатність викликали перев’язуванням у тварин сечоводів.


У ході клінічних досліджень було проведено комплексні клінічні та лабораторні обстеження 103 жінок на 38-40 тижнях вагітності та їх новонароджених в 1-й тиждень життя. Серед них у 81 жінки вагітність перебігала на тлі хронічного пієлонефриту. Новонароджені діти від цих матерів склали основну групу спостереження. 22 жінки з фізіологічним перебігом вагітності були здорові і їх новонароджені діти склали групу контролю.


В ході виконання роботи були застосовані наступні біохімічні методи дослідження. Вміст кальцію в сироватці крові визначали за допомогою тест-набору виробництва ЛАХЕМА (Чехія). Кількість фосфору визначали шляхом фотометрії при 670 нм і розраховували в ммолях на 1 л сироватки крові. Активність загальної лужної фосфатази та її ізоферментів визначали за допомогою біотест-наборів виробництва ЛАХЕМА (Чехія). Визначення плацентарної лужної фосфатази проводили шляхом використання в якості інгібітора цього ізоферменту лужної фосфатази 2-фенілаланінамід у концентрації 5,4 ммоль. Вміст активних метаболітів вітаміну D3 визначали після екстракції         0,5 мл сироватки крові диетиловим ефіром у співвідношенні до об’єму сироватки крові 1:16 протягом 10 хв. Повторну екстракцію проводили 95% етанолом у співвідношенні 1:2. Суміш розчинників упарювали до зникнення запаху розчинників. Первинний хроматографічний розподіл метаболітів вітаміну D3 проводили методом колоночної хроматографії. В якості носія використовували окис алюмінію. Хроматографічний розподіл проводили по схемі: 25 мл 70% гексану у хлороформі (виділяли вітамін D3); 20 мл 15% етанолу у хлороформі (сума активних метаболітів вітаміну D3). Останню фракцію упарювали і проводили повторну процедуру колоночного хроматографічного розподілу. В якості носія використовували сефадекс LH-20. Фракції активних метаболітів упарювали і визначали вміст 25ОНD3, 1,25(ОН)2D3 та 24,25(ОН)2D3 методом радіоконкурентного зв’язування. В якості зв’язуючи системи для 25ОНD3 та 24,25(ОН)2D3 використовували сироватку крові щурів, яких протягом 30 діб витримували  на D-гіповітамінозній дієті і для 1,25(ОН)2D3 – цитозольний білок тканини слизової оболонки тонкого кишечнику одномісячних кролів. Сироватку крові та цитозольний білок зберігали у запаяних ампулах при температурі -20ºС. Немічені 25ОНD3, 24,25(ОН)2D3, 1,25(ОН)2D3 (Hoffman-La Roche, Швейцарія) розчиняли в абсолютному етиловому спирті. Калібрувальні графіки будували при кожному визначені активних метаболітів вітаміну D3  Коефіцієнт повернення, який ураховували при розрахунку їх вмісту, визначали шляхом введення у сироватку крові мічених метаболітів вітаміну D3, які піддавали обробці згідно описаному для їх визначення. Вміст паратгормону у сироватці крові визначали методом радіоімунологічного аналізу із використанням стандартних наборів фірми «Сорін», Італія. Для визначення вмісту глюкози, сечовини, запальних ліпідів також використовували біо-тест-набори виробництва ЛАХЕМА (Чехія). Визначення вмісту холестеролу в сироватці крові проводили реакцією ЕМА. Аналіз сумарних фосфоліпідів в сироватці крові проводили після їх екстракції сумішшю хлородіорм: метанол (2:1). Отриманий ліпідний екстракт з додаванням хлорної кислоти випалювали на піщаній бані протягом 2 годин при 200ºС. Після випалювання загальний вміст фосфоліпідів визначали по концентрації ліпідного фосфору [Дусе] і розраховували в ммолях на 1 л сироватки крові. Білок у сироватці крові визначали методом Лоурі. Усі процедури з тваринами проводили під легким ефірним наркозом.


Всім новонародженим дітям крім клінічного та лабораторного обстеження на 4-5 добу життя було проведено ехографію нирок та комплексне ультразвукове дослідження кардіальної, церебральної і ниркової гемодинаміки за допомогою ультразвукових апаратів “Aloka SSD-2000“ (Японія); SONOACE-9900“ (“Medison“, Корея) конвексними і лінійними трансдюсерами з частотою                 3,5-5 МГц за стандартною методикою з індивідуальним визначенням фокусу, динамічного діапазону і підсилення. Обстеження 54 новонароджених проводилось двічі до лікування та після курсу лікування, при цьому 23 дитини отримували удосконалений лікувальний комплекс, а 32 – загальноприйнятий.


Обробку цифрових даних проводили математичними методами, вибір яких визначався завданням у кожному конкретному випадку. Обчислення виконувались на комп’ютері типу Intel PIII з використанням прикладного пакету програм “Statistica 6.0”.


Результати особистих досліджень та їх обговорення.


 


Шляхом експериментальних досліджень проведених у тварин з гострою нирковою недостатністю отримано дані, які свідчать про те, що при гострій нирковій недостатності в організмі розвиваються значні порушення мінерального обміну (зниження в сироватці крові вмісту загального кальцію, підвищення концентрації неорганічного фосфору та збільшення активності лужної фосфатази) з одночасним порушенням обміну вітаміну D в нирках та у печінці. Це підтверджується зниженням в сироватці крові не тільки концентрації диоксівітамінів D3 – 24,25(ОН)2D3 та 1,25(ОН)2D3, які синтезуються в нирках, але й вмісту 25-ОНD3, котрий утворюється з вітаміну D3 в печінці і становить основну транспортну форму цього вітаміну, за концентрацією якої в крові оцінюють D-вітамінну забезпеченість організму.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины