ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ТА СТРУКТУРНО – ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ У ДІТЕЙ ПРЕПУБЕРТАТНОГО ТА ПУБЕРТАТНОГО ВІКУ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ В РЕГІОНАХ З ПІДВИЩЕНИМ ВМІСТОМ ФТОРУ У ПИТНІЙ ВОДІ : Физическое развитие и структурно - функциональное состояние костной ткани у детей подросткового И пубертатного возраста, проживающих в регионах с повышенным содержанием фтора в воде

summary

  Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставлених задач було проведено спостереження за 394 учнями 10-15 років; з них 204 дитини (96 хлопчиків та 108 дівчаток) – основна група, мешканці с.м.т. Машівка, Полтавська область – регіон з підвищеною концентрацією фтору у воді джерел водопостачання (до 9,9 мг/л) та 190 дітей (100 хлопчиків та 90 дівчаток), аналогічних за віком - група порівняння, жителі м. Полтави - регіону із нормативним вмістом фтору у питній воді (1,15–2,2 мг/л). Дані про вміст зазначеного галогену у воді одержані із звітів обласної та районних санітарно-епідеміологічних станцій за останні 5 років.

Антропометричне дослідження проводили всім дітям за методикою В.В. Бунака в модифікації П.Ф. Шапаренко, з визначенням маси тіла, лінійних (повздовжніх та поперечних), обхватних та кутових розмірів. За загальноприйнятою формулою вираховували індекс маси тіла (ІМТ). Для визначення фізичного розвитку використовували метод антропометричних стандартів сигмального типу; оцінка фізичного розвитку проводилась шляхом порівняння індивідуальних антропометричних показників з нормативними (В.В. Поворознюк, 2001) За методикою А.Б. Ставицької та Д.І. Арон (1959) оцінювали також статевий розвиток дітей та підлітків. Стан фактичного харчування оцінювався анкетно-ваговим методом добового відтворення раціону (А.К. Батурін, 2005; Е.А. Хохлова, 2005). Для визначення адекватності надходження нутрієнтів в організм дітей використовували “Норми фізіологічних потреб населення України у основних харчових нутрієнтах” (затверджені Наказом Міністерства Охорони Здоров’я України №272 від 18.11.1999р.).

Стан кісткової тканини в школярів вивчали методом ультразвукової денситометрії за допомогою апарата “Achilles+” («Lunar Corp.», Medison, WI) на п’ятковій кістці. Під час денситометрії визначали параметри: швидкість поширення ультразвукового сигналу (ШПУ, м/сек.), широкосмугове ослаблення ультразвуку (ШОУ, дБ/МГц), розміри та просторову орієнтацію трабекул, індекс міцності кістки (ІМ,%). Показники денситометрії обстежених порівнювали з аналогічними показниками здорових дітей, які проживають в Україні, відповідного віку, статі, маси і зросту з подальшим формуванням стандартного відхилення (Z-критерію).

Вміст фтору в  сечі визначали потенціометричним методом (Л.А. Голованова, 1977) за допомогою фторселективного електроду “Вольта-3000” та з використанням буферу, що регулює загальну іонну силу розчину. Вміст фтору в крові визначався за методикою О.І. Цебржинського (1993). Комплексне обстеження включало також огляд ортопеда.

Функціональний стан ВНС у дітей оцінювався за опитувальними таблицями  (О.М. Вейн, 1998) та показниками КІГ з реєстрацією в орто- та кліноположенні. Дослідження проводили на комп’ютерному комплексі «Нейрон-Спектр» НС-1004 та апараті ЕК1Т-03М2, з наступним математичним аналізом результатів (за І.М. Баєвським та співавт., 1984) із застосуванням загальноприйнятих критеріїв оцінки.

Статистичну обробку одержаних результатів проводили на персональному комп’ютері IBM PC Pentium IV з використанням програм «Statistica for Windows. Version 5.0» і «SPSS for Windows. Release 8.0». Визначали параметричні (критерій Ст’юдента, однофакторний дисперсійний аналіз Anova) та непараметричні критерії (Вандервардена, Вілкоксона-Ман-Уїтні та кореляційний аналіз за Спірменом).

Результати досліджень та їх обговорення. За результатами проведеного дослідження виявлено, що чисельність дітей, які мають хронічну соматичну патологію складає 87,3% в регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді і 62,1% - серед школярів „умовно чистого” регіону. Відповідно питома вага практично здорових дітей була вірогідно нижчою в основній групі (12,7% порівняно з 37,9%, р<0,05).