ОСОБЛИВОСТІ ГІПЕРТРОФІЇ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СТАТІ, СТУПЕНЯ ОЖИРІННЯ ТА ПОРУШЕННЯ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ

summary

Клінічна характеристика хворих та методи дослідження. Дослідження базується на обстеженні 190 пацієнтів з ГХ II стадії, що перебували на лікуванні у відділенні дисліпідемій Національного Наукового центру “Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска“ АМН України. Вік пацієнтів був від 25 до 70 років, у середньому (54,1 ± 0,7) року. Серед досліджуваних жінки складали 60%, чоловіки – 40%. 30 пацієнтів спостерігались у динаміці при лікуванні комбінованим препаратом “Аккузид“ на протязі 24 тижнів.

Класифікація ГХ встановлювалась відповідно до рекомендацій Української асоціації кардіологів 2008 року. Гіпертензія у групі пацієнтів із ГХ була 1 та 2 ступеня (м’яка та помірна АГ), пацієнти мали помірний та високий ризик. Давність захворювання на ГХ склала від 4,5 до 10 років, у середньому (6,3 ± 0,3) року. Серед усіх жінок ожиріння було діагностовано у 83 (73 %), серед чоловіків – у 52 (68 %) пацієнтів. Цукровий діабет (ЦД) 2 типу в стадії компенсації мали 27 пацієнтів (14%).

У дослідження не включались хворі із вторинними АГ, іншою патологією серцево-судинної системи, яка може супроводжуватися ГЛШ, або змінами геометрії ЛШ (ІХС, СН, клапанні ураження, кардіоміопатії) а також пацієнти, що професійно займалися спортом у минулому. З метою виключення діагнозу ІХС у 75% хворих проведено ВЕМ.

Для вирішення поставлених завдань використовували комплекс клінічних та інструментальних досліджень. Проводились загальноклінічне дослідження, вимірювання маси тіла, росту та розрахунок індексу маси тіла (ІМТ) відповідно до рекомендацій ВООЗ (1997) за формулою Кетле:

ІМТ = маса тіла / ріст² (кг/м²)

МС визначався за рекомендаціями ATP – III (2001 p.) та IDF (2005 р.). Аналіз даних проводився з урахуванням нормативних величин окружності талії (ОТ), рівня глюкози натще і/або при проведенні навантажувального глюкозотолерантного тесту (ГТТ), рівня тригліцеридів (ТГ) та холестерину ліпопротеїнів високої густини (ЛПВГ). Підвищені рівні загального холестерину (ЗХ) та холестерину ліпопротеїнів низької густини (ЛПНГ) визначалися згідно рекомендацій Європейського товариствa кардіологів ESC, 2007. При підвищенні рівнів глюкози натще (ПГН) вище 5,6 ммоль/л діагностувалась гіперглікемія (IDF). ГТТ проводили за методикою, запропонованою ВОЗ та National Diabetic Group, 2005 р., при рівні глюкози на 120 хвилині тесту 7,8 – 11,1 ммоль/л діагностувалось порушення толерантності до глюкози (ПТГ). Визначення вмісту інсуліну у крові натще проводилось імуноферментним методом (набір “DRG Diagnostic”, Німеччина). Визначення інсулінорезистентності (ІР) проводилось за допомогою індексу НОМА. Даний показник розраховувався за формулою:

НОМА=інсулін (МОд/мл) ´ глюкоза (ммоль/л) / 22,5 (у.о.).