ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ, ВИЯВЛЕННЯ ТА ДІАГНОСТИКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНЬ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕТІОЛОГІЧНОГО ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ : ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ, выявления и диагностики туберкулеза легких зависимости от этиологического подтверждения диагноза

summary

Об’єкт та методи дослідження. Дослідження заплановано як рандомізоване контрольоване. В диспансерному відділенні Житомирського обласного протитуберкульозного диспансеру в 2005 році було виявлено 368 хворих на ТБ легень. Залежно від задач дослідження вивчали симптоми, особливості перебігу, структуру ТБ в наступних групах хворих: 1 група (206 осіб) –  хворі на вперше діагностований туберкульоз легень (ВДТБЛ)  із позитивним мазком мокротиння, з яких в 172 пацієнтів захворювання виявлене пасивним  шляхом, в 34 –  активним; 2 група (38 осіб) хворі на ВДТБЛ з негативним мазком мокротиння та позитивним результатом культурального дослідження мокротиння, з яких в 28 пацієнтів захворювання виявлене пасивним  шляхом, в 10 – активним; 3 група (124 особи) хворі на ВДТБЛ із негативним мазком мокротиння та негативним результатом культурального дослідження мокротиння, з яких в 70 пацієнтів захворювання виявлене пасивним  шляхом, в 54 – активним.

В 3-х групах хворих переважали чоловіки у співвідношенні 1:1,9; 1:2,1; 1:2, що вірогідно не відрізнялось. Різниці за віком в групах хворих не було – в усіх групах переважали особи середнього віку – відповідно (46,0 ± 4,1), (48,8 ± 5,2), (50,7 ± 6,2) років. У хворих названих груп вивчали симптоми маніфестації захворювання, з якими вони звернулись за медичною допомогою, або які визначали в пацієнтів при  виявлені захворювання активним шляхом. Крім того, вивчали структуру ТБ за формою, поширеністю процесу залежно від шляхів виявлення та симптомів маніфестації захворювання.   Серед цих хворих було виділено наступні підгрупи за основними симптомами та симптомокомплексами маніфестації ТБ легень: симптоми відсутні (45 осіб); тільки кашель з/без виділення мокротиння (30 осіб); кашель з/без виділення мокротиння та підвищення температури тіла (30 осіб); кашель із виділенням мокротиння та втрата маси тіла (93 особи); кашель із виділенням мокротиння, втрата маси тіла та субфебрильна температура (101 особа); кашель із виділенням мокротиння, втрата маси тіла та фебрильна температура (69 осіб). За статтю та віком відмінності в підгрупах з різними симптомами та симптомокомплексами маніфестації захворювання не було – переважали чоловіки та пацієнти середнього віку.

Згідно задачам дослідження  для вивчення результативності мікроскопічного дослідження на КСБ у хворих на ТБ легень 206 хворих 1 групи з позитивним мазком мокротиння було поділено на 4 підгрупи залежно від  тривалості кашлю: кашель тривав більше 2 тижнів (37 осіб); кашель тривав більше 3 тижнів (27 осіб); кашель тривав більше 4 тижнів (62 особи); кашель тривав більше 2 міс (74 особи). У 6 хворих кашлю не було, в них захворювання було виявлене при профілактичному рентгенологічному обстеженні.

Оскільки в даному дослідженні були пацієнти з новими випадками ТБ, їх лікували  стандартними режимами хіміотерапії (ХТ) для 1 та 3 клінічних категорій диспансерного спостереження. Застосовували стандартні режими ХТ: 2-3HREZ4HR; 2HRSEZ1HREZ3HRЕ(Z)2HR. Розраховували вартість лікування залежно від своєчасності встановлення діагнозу ТБ. Вартість режимів ХТ розраховувалась за стандартними дозами препаратів та їх вартістю, за якою вони закупляються за державні кошти.

Дані результатів дослідження, оброблювалися за допомогою ліцензійних програмних продуктів, які входять у пакет Microsoft Office Professional 2000 (Exel), ліценція Russian Academic OPEN No Level № 17016297. Порівняння значень та оцінка достовірності відмінностей вивчались за параметричними та непараметричними методами статистики із застосуванням t-критерію Стьюдента-Фішера, U-критерію Уілкоксона-Mанна-Уїтні [Лапач С.М, 2000].

Результати досліджень та  їх обговорення. При вивченні рентгенологічних  змін, характеру бактеріовиділення у хворих на ТБ легень залежно від симптомів під час його діагностування ми встановили, що характер процесу в легенях та масивність бактеріовиділення значно розрізняється у хворих з різною маніфестацією захворювання (табл. 1). З 45 хворих без симптомів ТБ, в яких захворювання виявили активним шляхом, в переважної більшості пацієнтів виявляли  інфільтративну та вогнищеву форму захворювання (73,3 %), відносно  рідко визначали деструктивний процес – в 24,4 % хворих,  бактеріовиділення визначали в 24,4 % хворих, з них  в 15,6 % – шляхом мікроскопії мазку. Проте, у 46,7 % пацієнтів, в яких не було симптомів ТБ, визначали поширений процес,  в 44,4 % – двобічну локалізацію процесу, в 11,1 % –  крупні каверни.

Як свідчать дані табл. 1, якщо в пацієнтів був єдиний симптом  –  кашель із виділенням мокротиння, то  вірогідно частіше, ніж у хворих без симптомів, числені та крупні каверни, в 2,5 раза частіше  бактеріовиділення, у тому числі шляхом мікроскопії мокротиння (p < 0,05). Якщо в пацієнтів був кашель із виділенням мокротиння або  кашель з/без виділення мокротиння і температура, характер легеневого процесу за поширеністю, наявністю деструкцій не відрізнявся від такого у пацієнтів без симптомів ТБ, однак в цих випадках в 2 рази частіше визначали дисеміновану  форму захворювання, вірогідно частіше були крупні, численні каверні, бактеріовиділення (p < 0,05).

Пацієнти, в яких був кашель із виділенням мокротиння та втрата маси тіла, мали більш просунутий процес у легенях, ніж пацієнти тільки з кашлем із виділенням мокротиння або з кашлем і підвищенням температури тіла – в них  в 1,3-1,4 раза  частіше був поширений процес, в 1,5-1,6 раза – двобічна локалізація, в 1,6 раза – деструктивний процес, в 2 раза – числені каверни, майже в 1,5 раза  – крупні каверни (p < 0,05). В пацієнтів, в яких окрім кашлю із виділенням мокротиння з втратою  маси тіла визначали ще й підвищену температуру тіла, вірогідної відмінності за поширеністю  туберкульозного процесу, частотою визначення деструкцій в легенях та масивністю бактеріовиділення не було (p > 0,05). Однак в цих пацієнтів вірогідно частіше визначали числені каверни та позитивний мазок мокротиння, ніж у пацієнтів із нормальною температурою (p < 0,05).

Пацієнти, в яких був кашель із виділенням мокротиння та втрата маси тіла, мали більш просунутий процес у легенях, ніж пацієнти тільки з кашлем із виділенням мокротиння або з кашлем і підвищенням температури тіла – в них  в 1,3-1,4 раза  частіше був поширений процес, в 1,5-1,6 раза – двобічна локалізація, в 1,6 раза – деструктивний процес, в 2 раза – полікаверноз, майже в 1,5 раза  – крупні каверни (p <0,05). В пацієнтів, в яких окрім кашлю з втратою  маси тіла визначали ще й підвищену температуру тіла, вірогідної відмінності за поширеністю  туберкульозного процесу, частотою визначення деструкцій в легенях та масивністю бактеріовиділення не було. Однак в цих пацієнтів вірогідно частіше визначали численні каверни та позитивний мазок мокротиння, ніж у пацієнтів із нормальною температурою (p < 0,05).

Ми оцінили  вплив різних факторів (статі, віку пацієнтів, наявності супутніх захворювань, алкоголізму, тютюнопаління) на основні симптоми ТБ та характер легеневого процесу. Оскільки кашель із виділенням мокротиння був притаманний майже усім  хворим на ТБ легень (понад 90,0 %), ми оцінили інший симптом – підвищення температури тіла, який  за частотою як причина звернення за медичною допомогою, був на першому місці. В групі 200 пацієнтів, в яких визначали  підвищення температури, порівняно з тими, в кого  не було підвищення температури тіла серед симптомів ТБ (123 особи), вірогідно частіше були жінки (53,5 %  проти 35,0 %, p <0,05);  особи з супутніми захворюваннями (51,0 % проти 35,8 %, p <0,05), вірогідно рідше  були особи похилого віку старше 65 років (25,5 % проти 42,3 %, p <0,05).  Серед 221 хворого з деструктивним ТБ порівняно з 147 пацієнтами з недеструктивним процесом, частіше визначали зловживання алкоголем (35,3 % проти 9,3 %, p <0,05),  тютюнопаління (66,5 % проти 35,4 %, p <0,05), рідше була жіноча стать (26,2 % проти 47,6 %, p <0,05), вік пацієнтів старше 65 років (18,1 % проти 36,7 %, p <0,05).