ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ И ПРОГНОЗ БОЛЬНЫХ С ИНФАРКТОМ МИОКАРДА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ НАЛИЧИЯ И СТЕПЕНИ АТЕРОСКЛЕРОТИЧЕСКОГО ПОРАЖЕНИЯ КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ : ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ТА ПРОГНОЗ ХВОРИХ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД НАЯВНОСТІ ТА СТУПЕНЯ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНОГО УРАЖЕННЯ ВІНЦЕВИХ СУДИН



title:
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ И ПРОГНОЗ БОЛЬНЫХ С ИНФАРКТОМ МИОКАРДА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ НАЛИЧИЯ И СТЕПЕНИ АТЕРОСКЛЕРОТИЧЕСКОГО ПОРАЖЕНИЯ КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ
Альтернативное Название: ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ТА ПРОГНОЗ ХВОРИХ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД НАЯВНОСТІ ТА СТУПЕНЯ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНОГО УРАЖЕННЯ ВІНЦЕВИХ СУДИН
Тип: synopsis
summary:

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 120 хворих на ІМ, серед яких 76 (63,3 %) чоловіків і 44 (36,7 %) жінки: I групу склали 30 хворих з ангіографічно інтактними ВА, серед них 18 чоловіків (60 %) і 12 жінок (40 %), з зубцем Q − 11 (36,6 %), без зубця Q − 19 (63,3 %); II групу − 30 хворих з малозміненими ВА (атеросклеротичний стеноз <50 %), серед них 20 чоловіків (66,7 %) і 10 жінок (33,3 %), з зубцем Q − 14 (46,6 %), без зубця Q − 16 (53,3 %); III групу − 60 пацієнтів з гемодинамічно значущим стенозом хоча б однієї ВА, серед них 38 чоловіків (63,3 %) і 22 жінки (36,6 %), з зубцем Q − 25 (41,7 %), без зубця Q − 35 (58,3 %).


Слід відмітити, що показники ангіографічного дослідження, наведені в роботі, не є відображенням істинного розповсюдження атеросклеротичного ураження ВА при ІМ, ураховуючи, що в дослідження навмисно відбиралися хворі з ангіографічно інтактними ВА.


Обстеження хворих, окрім загально клінічного, включало ангіографічне дослідження ВА, навантажувальний тест, ЕхоКГ, вивчення ліпідного спектра у сиворотці крові, дослідження Т+31С-поліморфізму гена АТГ та А1166С-поліморфізму гена ATIIR1.


Молекулярно-генетичне обстеження виконано у 60 хворих (I група − 15 па­цієнтів, II − 15, III − 30 пацієнтів).


Ангіографічне обстеження проводили загальноприйнятим способом на установці ВV Pulsera (Philips, Нідерланди). Оцінювали тип кровопостачання, кількість залучених в атеросклеротичний процес і ступінь атеросклеротичного ураження ВА, а також аномалії розвитку (гіпоплазія, звивистість і зменшення у діаметрі, «м’язові містки», індивідуальний анатомічний варіант будови вінцевого русла).


Навантажувальний тест (велоергометрична проба) виконувався на велоерго­метрі Electronic Еrgometer 802 (Tunturi, Фінляндія). Велоергометрія (ВЕМ) виконувалася у віддалені строки після гострого ІМ – через (184,3±5,6) дня, за безперервно покроково зростаючим типом фізичного навантаження. Аналізували стандартні показники проби з фізичним навантаженням: тривалість проби з фізичним навантаженням у секундах, максимальне споживання О2 в метаболічних одиницях (МЕТ), подвійний добуток в умовних одиницях (ум. од.).


Ультразвукове дослідження серця − ехокардіографію (ЕхоКГ) проводили на (3,8±1,2) день знаходження хворих у стаціонарі та через (360,2±12,4) дня на апараті Esaote technos MP (Biomedica, Італія) мультикристалічним датчиком з фозованою решіткою 2,5–3,5 МГц у режимі B та М. Оцінювали наступні показники: попе­речний розмір лівого передсердя (ЛП, мм), кінцево-діастолічний об’єм (КДО, мл) та фракцію викиду (ФВ, %) ЛШ за методом Simрson.


Ліпідний спектр крові визначали на (178,2±3,4) день після гострого ІМ. Концентрацію ліпідів ЗХС, холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) та ТГ визначали ферментативним методом.


Визначення алелей та генотип. Генотипування А1166С-поліморфізму гена ATIIR1 та Т+31С-поліморфізму гена АТГ в зразках ДНК, виділених з мазків епітелію слизової оболонки ротової порожнини пацієнтів, проводили з використанням алель-специфічної ПЛР на ампліфікаторі «Терцик» («ДНК Технологія», Росія) з наступним рестриктивним аналізом. Для визначення А1166С-поліморфізму гена ATIIR1 використовували два алель-специфічних праймери 5´-СТС TGC AGC ACT TCA CTA CCA AAT GAT CA-3´, 5´-GAA GGA GCA AGA GAA CAT TCG ACT GCA GCA CTT CAC TAC CAA ATG AGA C-3´ і неспецифічний праймер 5´-ТGС CGA CGA GCT TCT TGT TAC AGT CTT T-3´. Параметри проведення ПЛР – 32 цикли (93 °C 45 с, 58 °C 45 с, 72 °C 45 с). Продукт ПЛР був оброблений рестриктазою DdeI (1.5 од. рестриктази, час інкубації 12 год при 37 °С). Результати аналізу візуально спостерігалися після проведення електрофорезу в 3%-вому агарозному гелі та забарвлення етидієм броміду, розміри ампліфікованих фрагментів − 190 пар нуклеотидів (генотип А) та 210 п.н. (генотип С). Для визначення Т+31С-полімор­фізму гена АТГ використовувалися два алель-специ­фічних праймери 5´-ACA GCA GAA GGT AAG CCG G-3´, 5´-CCT CCT AGC CCA CAG CTC A-3´. Параметри проведення ПЛР – 40 циклів (95 °C 10 хв, 65,5 °C 60 с, 95 °C 15 с). Результати аналізу візуально спостерігалися після проведення електрофорезу в 3%-вому агарозному гелі та забарвлення етидієм броміду.


Статистичну обробку результатів проводили методами варіаційної та непараметричної статистики медико-біологічного профілю з розрахунком середніх арифметичних значень (М), середнього квадратичного відхилення (σ), стандартної похибки середніх значень (m) і коефіцієнта кореляції (r). Вірогідність розходжень оцінювали по t-критерію Стьюдента для залежних і незалежних вибірок, при нерівномірності розподілу використовували непараметричні критерії Манна–Уітні, Вальда–Вольфиця, Колмогорова–Смирнова. Вірогідність вважали достовірною при р<0,05.


 


Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що як не-модифіковані (чоловіча стать, вік, обтяжена спадковість, генетична схильність), так і модифіковані (куріння, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, гіперхолестери­немія, надлишкова маса тіла, малорухомий спосіб життя) фактори ризику розвитку ІМ зустрічаються в групі пацієнтів з ангіографічно інтактними ВА (табл. 1). Однак у хворих цієї групи ІМ зустрічається у більш молодому віці, середній вік складає (51,1±8,5) року, при цьому середній вік чоловіків складає (48,9±4,2) року, жінок – (54,4±6,3) року, що вказує на розвиток ІМ у чоловіків у більш молодому віці, ніж у жінок, у яких розвиток ІМ може бути обумовлений гормональними порушеннями у передменопаузальний період, що співпадає з даними літератури (Khan I.A. з співавт., 1998; Карпов Р.С. з співавт., 2006). Слід відмітити, що в більшості випадків при розвитку ІМ у хворих без обтяженої спадковості, в разі відсутності клінічних проявів ІХС, ХСН, ознак системного атеросклеротичного ураження (залучення коронарних, церебральних і периферійних артерій) гемодинамічно значущого атеросклеротичного ураження артерій вінцевого русла немає.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины