ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН ЛІВОГО ШЛУНОЧКА ТА ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ СУДИН У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ З РІЗНИМ ДОБОВИМ ПРОФІЛЕМ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА ЇХ ДИНАМІКА ПІД ВПЛИВОМ КОМБІНОВАНОЇ АНТИГІПЕРТЕНЗИВНОЇ ТЕРАПІЇ : ОСОБЕННОСТИ структурно-функционального ИЗМЕНЕНИЯ левого желудочка и эндотелиальной функции СОСУДОВ У БОЛЬНЫХ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ С РАЗЛИЧНЫМ суточного профиля АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕНИЯ И ИХ ДИНАМИКА ПОД ВЛИЯНИЕМ КОМБИНИРОВАННОЙ антигипертензивной терапии

summary

Матеріали і методи дослідження. Робота ґрунтується на результатах комплексного обстеження 110 хворих на ГХ ІІ стадії з гіпертензивним серцем, ХСН 0-І ст., І-ІІ ФК віком від 31 до 74 років (середній вік 54,19±0,89 років), із них – 70 жінок, 40 – чоловіків. Контрольну групу склали 28 практично здорових осіб того ж віку (середній вік 52,22±0,41 років), із них жінок – 11, чоловіків – 17.

Критеріями включення хворих у дослідження були: ГХ ІІ стадії, гіпертензивне серце, ХСН 0-І ст., І-ІІ ФК. Критерії виключення: симптоматичні АГ, ІХС, старечий вік, порушення СА та АВ провідності ІІ-ІІІ ступеню, постійна форма фібриляції передсердь, часта шлуночкова та надшлуночкова екстрасистолія, ГХ І, ІІІ стадії, ХСН ІІ-ІІІ стадії, ІІІ-ІV ФК, цукровий діабет, хронічні обструктивні захворювання легенів, хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту і нирок у фазі загострення, захворювання щитоподібної залози, небажання хворого брати участь у дослідженні.

Обстеження включало: 1) клінічне обстеження хворого; 2) добове моніторування АТ за допомогою програмно-апаратного комплексу “Система холтерівська артеріального тиску”, реєстратор АТ, модель “АВР-01”, Сольвейг” (Україна, Київ) із визначенням середніх величин АТ за добу, день, ніч, відповідних індексів часу, добового профілю АТ, величини та швидкості ранкового підвищення САТ і ДАТ; 3) ЕКГ - дослідження в 12 загальноприйнятих відведеннях; 4) ЕхоКГ - дослідження в М-, В-, D- режимах на апараті “Logic 500 Sono Series” фірми General Electric (Корея) із визначенням типів ремоделювання серця, діастолічної функції ЛШ; 5) дослідження функції ендотелію судин методом доплерографії плечової артерії з проведенням компресійної та нітрогліцеринової проб.

Результати проведеного дослідження проаналізовані залежно від типу добового профілю АТ, варіанту структурно-геометричного ремоделювання ЛШ, типу ДТМК.

Статистичний аналіз отриманих результатів проводили за допомогою програми StatSoft “Statistica” v. 6.0, ліцензійний № SN AXXR910A374605FA. Вираховували середні арифметичні величини (М), похибки середніх величин (m), t – критерій Стьюдента для парних вимірювань. Дані представлені в вигляді (М±m). Кореляційні співвідношення оцінювали методом лінійної кореляції для параметричних даних і методом рангової кореляції Спірмена для непараметричних даних. Парні групові порівняння проводились непараметричним методом Манн-Уітні. При аналізі залежних вибірок застосовувався критерій Вілкоксона. Для виявлення критеріїв явищ, які аналізувалися застосовували метод покрокової багатофакторної регресії (“Stervice Variable Selection”) із побудовою регресійної моделі, значущість зв’язку визначали за допомогою дисперсійного аналізу і критерію Фішера.

Результати дослідження та їх обговорення. При аналізі показників ДМАТ (табл. 1) було виявлено, що в пацієнтів із добовим профілем “non-dipper” середньодобовий (Ср_доб), середньоденний (Ср_ден,), середньонічний (Ср_н) САТ і ДАТ достовірно вищий, ніж у пацієнтів “dipper” (р<0,05). Також відмічено, що в пацієнтів “non-dipper” навантаження тиском на органи-мішені значно перевищувало таке в хворих “dipper”, що проявлялося суттєво більшими індексами часу САТ і ДАТ за добу, день, ніч (р<0,001). Величина ранкового підвищення (ВРП) САТ і ДАТ не мали суттєвої різниці в обох клінічних групах (р>0,05). Проте, в пацієнтів “non-dipper” швидкість ранкового підвищення (ШРП) САТ та ДАТ була достовірно більшою в порівнянні з хворими “dipper” (р<0,05).