ПРЕДБРЮШИННАЯ ПЛАСТИКА В ЛЕЧЕНИИ ПЕРВИЧНЫХ И РЕЦИДИВНЫХ ПАХОВЫХ ГРЫЖ(КЛИНИКО-ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ)



title:
ПРЕДБРЮШИННАЯ ПЛАСТИКА В ЛЕЧЕНИИ ПЕРВИЧНЫХ И РЕЦИДИВНЫХ ПАХОВЫХ ГРЫЖ(КЛИНИКО-ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ)
Альтернативное Название: ПЕРЕДОЧЕРЕВИННА ПЛАСТИКА В ЛІКУВАННІ ПЕРВИННИХ ТА РЕЦИДИВНИХ ПАХОВИХ ГРИЖ(КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)
Тип: synopsis
summary:

Матеріали і методи дослідження. Робота складається з експериментального та клінічного розділів.


Експериментальне дослідження проведено на дорослих самцях білих щурів (78 тварин) лінії Wistar.


Тварини розділені на 3 групи та 3 підгрупи.


1 група – 26 тварин, поліпропіленовий імплантат розташовували в м'язовому шарі передньої черевної стінки максимально рівно, по краям фіксували швами; група розділена на 3 підгрупи: 1а (10 тварин) – термін забору матеріалу через 30 діб, 1в (10 тварин) – термін забору матеріалу через 90 діб, 1с (6 тварин) – термін забору матеріалу через 180 діб.


2 група – 26 тварин, поліпропіленовий імплантат розташовували в м'язовому шарі передньої черевної стінки максимально рівно, по краям швами не фіксували; група розділена на 3 підгрупи: 2а (10 тварин) – термін забору матеріалу через 30 діб, 2в (10 тварин) – термін забору матеріалу через 90 діб, 2с (6 тварин) – термін забору матеріалу через 180 діб.


3 група – 26 тварин, поліпропіленовий імплантат розташовували в м'язовому шарі передньої черевної стінки. Заздалегідь проводили його «гофрування» в чотири шари, швами не фіксували; група розділена на                          3 підгрупи: 3а (10 тварин) – термін забору матеріалу через 30 діб,                         3в (10 тварин) – термін забору матеріалу через 90 діб, 3с (6 тварин) – термін забору матеріалу через 180 діб.


Дослідження виконували відповідно до «Правил проведення робіт із застосуванням лабораторних тварин». Знеболювання досягалося внутрішньочеревинним введенням розчину тіопенталу натрію в розрахунку          2,5 мг на 100 г маси тіла тварини. Застосовували дрібно чарункову стерильну поліпропіленову сітку.


Стерилізація сітки проводилася зануренням в 4% розчин               Корзолекс-Базік протягом 60 хвилин, з подальшим перенесенням сітки в стерильний фізіологічний розчин (Свідоцтво № 2876 від 25.02.1998 р. на препарат “Корзолекс-Базік”, методичні рекомендації по його застосуванню 0164-99 від 20.01.99 р.).


По середній лінії передньої черевної стінки виконували розтин 1,5 см. Поліпропіленову сітку розміщували так, щоб матеріал максимально контактував з такими анатомічними утвореннями як: передочеревинний простір, очеревина, апоневроз, м'язи живота.


Евтаназію виконували на 30, 90, 180 добу шляхом введення летальної дози тіопенталу натрію, 30 мг на 100 г маси тіла тварини. Поліпропіленову сітку вирізали разом з навколишніми тканинами (шкіра, підшкірна клітковина, фасція, м'язова тканина, очеревина) та досліджували. Візуально вивчали форму імплантату та його взаємовідношення до навколишніх тканин, розміри поліпропіленової сітки вимірювали за допомогою сантиметрової металевої лінійки.


Отриманий матеріал фіксували в 10% нейтральному формаліні протягом 3 діб, зрізи завтовшки 10 мкм., виготовлені на мікротомі МС 2, фарбували гематоксилін-еозином, пікрофуксином по Ван-Гизону, тріхромом по Масону, Шифф реактивом та альдегід-фуксином на еластичні волокна.


Всі препарати досліджувалися світооптичним способом, виконувалися знімки. Застосована комп'ютерна система цифрового аналізу зображення: мікроскоп Axioplan 2; персональний комп'ютер Pentium 133, пакет прикладних програм KS 200 (Kontron Electronic, Німеччина).


У клінічному дослідженні брали участь 189 хворих з паховими    грижами – 178 (94,2%) чоловіків і 11 (5,8%) жінок. Середній вік пацієнтів склав 52,8 (±17,6) років.


Тривалість захворювання паховою грижею менше 6 місяців спостерігали у 26 (13,8%) пацієнтів, від 6 місяців до одного                              року – у 74 (39,2%); від одного року до 5 років у 60 (31,7%). У 22 (11,6%) пацієнтів тривалість захворювання паховою грижею склала від 6 років до 10 років, у 3 (1,6%) – від 11 років до 15 років. Тільки у 4 (2,1%) пацієнтів тривалість захворювання паховою грижею склала більше 15 років.


Всі хворі розділені на три групи.


Перша група (основна) – 52 (27,5%) пацієнта, яким виконана передочеревинна пластика пахової грижі. Із них, у 16 (30,8%) хворих застосована одномоментна білатеральная герніопластика поліпропіленовою сіткою.


Друга група (контрольна) – 90 (47,6%) пацієнтів, оперованих за методикою Lichtenstein. Із них, 8 (8,9%) хворим виконана одномоментна білатеральная герніопластика.


Третя група (порівняння) – 47 (24,9%) пацієнтів, оперованих із застосуванням власних тканин.


Для оцінки клініко-анатомічного варіанту гриж застосовували інтраопераційну класифікацію Gilbert-Rutkow (1993р.) в поєднанні з традиційною класифікацією К. Д. Тоскіна та В. В. Жебровського (1983р.). Коса пахова грижа (I, II, III тип гриж по Gilbert-Rutkow (1993р.) діагностовано у 63 (33,3%) хворих; пряма пахова грижа (IV, V тип гриж по Gilbert-Rutkow (1993р.) – у 92 (48,7%); комбінована пахова грижа (VI тип гриж по Gilbert-Rutkow (1993р.) – у 11 (5,8%); рецидивна пахова грижа             (VIII тип гриж по Gilbert-Rutkow (1993р.) – у 23 (12,2%) хворих.


У 65 (34,4%) пацієнтів чоловічої статі досліджували паховий канал за запропонованою методикою. Середній вік склав 51,5 (±15,2) роки.


 


Перед операцією паховий канал вивчали апаратом УЗД «SIMENS Sonoline SL-1» з лінійним датчиком частотою від 3,5 Мгц до 5,0 Мгц, під час   операції – металевою лінійкою з сантиметровою шкалою. Виміряли довжину, висоту пахового каналу і діаметр внутрішнього пахового кільця, з подальшим аналізом ступеня збереження задньої стінки пахового каналу. Проводили обчислення розміру поліпропіленової сітки, необхідного для закриття грижового дефекту.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины