ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ПАТОЛОГІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ АУТОІМУННОГО ТА НЕАУТОІМУННОГО ГЕНЕЗУ У ЖІНОК В РІЗНІ ТЕРМІНИ ВАГІТНОСТІ

summary

Матеріали та методи дослідження. З метою виявлення у вагітних жінок патології ЩЗ було обстежено 275 вагітних. Динамічне спостереження проведено за 41 жінкою на протязі всієї вагітності у кожному триместрі з визначенням рівня зТ₄, зТ₃, вільних фракцій Т₄, Т₃, ТТГ та рівнів АТ-ТПО та АТ-ТГ. 123 жінки обстежувались в різних триместрах вагітності з визначенням вищезазначених показників, на гіпотиреоз обстежено 38 жінок, ДТЗ – 25 жінок, гестаційний тиреотоксикоз (ГТ) – 23 жінки та 25 з ДНЗ. Терміни вагітності складали від 4,5 до 40 тижнів. Вік обстежених жінок був від 18 до 39 років (середній – (28,5 ± 6,5) років).

При первинному огляді всім вагітним проведено клінічне обстеження, пальпаторно розміри ЩЗ оцінювались за класифікацією ВООЗ, 2001 р., вивчено анамнестичні дані щодо можливих проявів патології ЩЗ або наявності інших ендокринопатій. Вагітні опитувались на наявність спадкової обтяженості щодо ендокринної патології. Поряд з імунологічним та гормональним дослідженням всім жінкам проведено визначення екскреції йоду з сечею та його вмісту у волоссі.

Проводилось також УЗД ЩЗ за допомогою ультразвукового апарату „ALOKA” з датчиком частотою 7,5 МГц. Розміри часток ЩЗ визначали при продольному та поперечному скануванні. Об’єм ЩЗ розраховували за методом J.Brunn (1981). Об’єм часток обчислювався за алгоритмом 0,479хLxDxW.

Контрольні групи склали 21 здорова вагітна жінка без патології ЩЗ, 16 невагітних жінок з ДТЗ, 18 невагітних жінок з гіпотиреозом та 21 здорова невагітна жінка без патології ЩЗ, віком від 19 до 39 років, в середньому (28,5 ± 6,5) років.

Також було досліджено функціональний стан ЩЗ після пологів у 25 жінок, у котрих в період вагітності спостерігалось підвищення рівня АТ-ТПО та АТ-ТГ.

Рівень АТ-ТПО, та АТ-ТГ у сироватці крові визначали імуноферментним методом за допомогою наборів виробництва фірми „Алкор-Био” (Росія). Діапазон нормальних значень для АТ-ТПО становив менш 30 МО/мл, для АТ-ТГ менш 65 МО/мл.

Для оцінки функціонального стану ЩЗ у вагітних досліджували вміст гормонів у сироватці венозної крові: зТ₃; вТ₃, вТ₄, зТ₄ та ТТГ – імуноферментним методом за допомогою наборів фірми ХЕМА (Росія), „Алкор-Био” (Росія) та OeGenTecDmBH (Німеччина). Діапазон нормальних значень становив: для зТ₃ – 1,0-3,0 нмоль/л; зТ₄ – 50-160 нмоль/л; вТ₃ – 2,3-6,3 пмоль/л; вТ₄ – 10-23 пмоль/л; ТТГ – 0,4-4,3 мМО/л.

При визначенні йоду в сечі застосовували напівкількісний експрес-метод з використанням діагностичного набору „Уройод-тест” фірми „МЕRCK” (Німеччина).

Вміст йоду у волоссі досліджувався кількісним методом емісійного спектрального  аналізу в дузі постійного току (сила току складала 20А). Відібране для аналізу волосся озолялося при температурі 400-500 ⁰С в муфельній печі. Навіска золи після цього розташовувалась в каналі вугільного електроду та піддавалася емульсії  в дузі постійного току. В якості реєструючого прибору застосовувався спектрометр СТЕ-1. Спектр фотографували на чутливі пластинки. За допомогою мікрофотометру МФ-2 проводилась розшифровка спектру. В якості еталонів порівняння використовувалися стандартні лабораторні еталонні зразки, розроблені для аналітичних досліджень біологічних сполук.

Зразки волосся для аналізу відбирали з трьох-п’яти ділянок потилиці, ближче до шиї. Для елементарного аналізу волосся використовували  проксимальні частини прядок довжиною 3-4 см. Аналіз зразків проводили по стандартизованій методиці відповідно загальноприйнятим вимогам.

Дослідження вмісту йоду у волоссі виконано на кафедрі гідрогеології Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна.

Перевірку розподілу кількісних ознак в залежності від чисельності групи проводили методом Шапіро-Уілка і Колмогорова-Смирнова. Статистичний аналіз ознак, які нормально розподіляються, проводили методами параметричної статистики. Порівняння середніх арифметичних проводили за допомогою непарного і парного t-критерію Ст’юдента, аналіз зв'язку проводили за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона. Групи, де розподіл ознак не відповідав нормальному, аналізували методами непараметричної статистики. Порівняння груп проводили за допомогою  критерію знаків Уілкоксона-Манна-Уітні. Аналіз зв'язку проводили за допомогою. коефіцієнта кореляції Спірмана. Порівняння доль проводили шляхом кутової трансформації з викоистанням критерію F. Перевірку статистичних гіпотез проводили на рівні значущості не меншого 0,05. Розрахунки проводили за допомогою програм  Statistica 6.0.

Результати досліджень та їх обговорення. З метою визначення особливостей гормонального тиреоїдного статусу на протязі вагітності були досліджені гормональні показники та дані гуморального противотиреоїдного імунітету у 41 вагітної жінки в кожному триместрі вагітності в динаміці (табл. 1). ДНЗ І-ІІ ступеня без порушення функції встановлено у 43,9 % (у 18 жінок).