КЛИНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ И ДИФФЕРЕНЦИРОВАННАЯ КОРРЕКЦИЯ ХРОНИЧЕСКОГО КОЛОСТАЗА У ДЕТЕЙ С АНОМАЛИЯМИ РАЗВИТИЯ И ПОЛОЖЕНИЯ ТОЛСТОЙ КИШКИ : КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ДІФЕРЕНЦІЙОВАНА КОРЕКЦІЯ ХРОНІЧНОГО КОЛОСТАЗУ У ДІТЕЙ З АНОМАЛІЯМИ РОЗВИТКУ ТА ПОЛОЖЕННЯ ТОВСТОЇ КИШКИ

summary

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань проведено клініко-параклінічні дослідження 148 дітей у віці від 2 до 17 років з хронічним запором, з них 124 дитини на тлі аномалій розвитку та положення товстої кишки (основна група) та 24 дитини з запором функціонального ґенезу (контрольна група). Спостереження проведено за період 2003-2006 рр. на кафедрі педіатричної гастроентерології та нутріціологіі Харівської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, клінічної базою якої є 19 дитяча клінічна лікарня (головний лікар – Ковалевська С.О.).

Критеріями включення дітей в основну групу дослідження були: наявність у них аномалій розвитку та положення товстої кишки, які супроводжувались хронічним колостазом, підтверджені різними методами дослідження, і згода дитини та її батьків на участь у дослідженні. Критеріями виключення були: відсутність аномалій розвитку та положення товстої кишки та наявність значущої патології інших органів та систем. В контрольну групу включали дітей із запором функціонального ґенезу, у яких була виключена органічна патологія товстої кишки (аномалії розвитку та положення товстої кишки).

Дослідження виконані із дотриманням основних положень GCP (1996 р.); Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997 р.); Хельсінкської декларації Світової медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини 1964-2000 рр. 

Діагноз хронічного запору встановлювався на основі скарг та клініко-анамнестичних даних. При  встановленні діагнозу використовували робочі класифікації Льонюшкіна О.І. (1990) та Бєлоусова Ю.В., Бєлоусової О.Ю. (2004). Верифікація аномалій розвитку та положення товстої кишки проводилася за допомогою іригографічного методу дослідження.

Іригографію проводили всім дітям основної та контрольної груп в рентгенологічному кабінеті 19 МДКЛ, при консультативній участі кафедри дитячої рентгенології ХМАПО (зав. каф. – проф. М.І. Спузяк).

Для оцінки стану слизової оболонки товстої кишки 106 дітям проводили ректороманоскопічне дослідження, під час якого у 43 хворих були взяті біоптати для подальшого гістоморфологічного дослідження. Частину гістологічних досліджень проводили у патоморфологічній лабораторії кафедри патологічної анатомії ХМАПО (зав. каф. – проф. В.Д. Садчиков), інша частина – у патоморфологічній лабораторії кафедри патологічної анатомії Харківського національного медичного університету (зав. каф. – проф. А.Ф. Яковцова).

Функціональний стан товстої кишки визначили у 53 хворих основної групи за допомогою електроентерографічної методики дослідження. Дослідження проводили на кафедрі педіатричної гастроентерології та нутріціології ХМАПО за модифікованою методикою (деклараційний патент на корисну модель № 5009, А 61В5/05, 2005).

Для корекції хронічного колостазу у дітей з аномаліями розвитку та положення товстої кишки, нами розроблено комплексний терапевтичний метод корекції "Спосіб корекції хронічного колостазу у дітей з аномаліями розвитку та положення товстої кишки". Метод складається з дієтичних рекомендацій, стимуляції кишечника (ампліпульстерапії), масажу живота та ЛФК.

При призначенні дієти рекомендували достатню кількість рідини з урахуванням віку дітей (старшим дітям не менше 1,5-2 літрів охолодженої мінеральної води високої мінералізації і газонасиченості та фруктових соків) і харчові продукти, що стимулюють моторну функцію товстої кишки та сприяють її випорожненню: чорний хліб із висівками; сирі овочі та фрукти; сухофрукти, особливо чорнослив, курага, інжир; кисле молоко, одноденний кефір; розсипчасті та напівв'язкі каші; нежирні сорти різних видів м'яса (яловичина, курка, індичка, кролик) у вареному або запеченому вигляді.

Ампліпульстерапію проводили дітям у кабінеті фізіотерапії за допомогою апарата «Ампліпульс-4». Електроди накладали на ділянку сігмоподібного відділу товстої кишки. Особливість цього методу полягає у тому, що змінні синусоїдальні струми подаються від двох окремих пар електродів так, що патологічний осередок знаходився у місці перехрестя силових ліній. На кожну пару подають токи однакової частоти. Враховуючи, що нервово-м'язовий апарат товстої кишки складається з гладком'язових волокон, чергуються низькочастотні посилки СМС та немодульована несуча частота 5000 Гц. Цьому напрямку ампліпульстерапії відповідає діапазон частот 30-10 Гц, глибина модуляцій 74-100 % від амплітудного значення несучої частоти, тривалість імпульсів – 2-3 або 4-6 секунд.

Позитивними особливостями виду ампліпульстерапії, яку застосовують, є менше подразнююча дія на шкірні рецептори, краща прониклива здатність у глибину тканин, висока біологічна активність, близькість до природних біопотенціалів організму, малий розвиток явищ адаптації та тривалий період післядії.

Масаж живота проводили 1-2 рази на день, круговими рухами по годинниковій стрілці з тривалістю сеансу 10-15 хв. Паралельно з масажем живота призначалась ЛФК та використовувались вправи, що спрямовані на ритмічне стиснення черевного пресу (нахили тулубу, піднімання прямих ніг у положенні лежачи на спині та ін.)

Для оцінки ефективності комплексного лікування хронічного колостазу на тлі аномалій розвитку та положення товстої кишки дітей розподілили на дві групи. У першу (основну) групу увійшли 45 дітей (з них у 43 була доліхосігма, одна дитина з синдромом Пайра, у однієї дитини був мегадоліхоколон), яким призначався комплекс терапевтичних заходів, запропонований нами (дієта, стимуляція кишечника – ампліпульстерапія, масаж живота, ЛФК). Другу (контрольну) групу склали 44 дитини (з них у 42 була доліхосігма, у 2 синдром Пайра), яким застосовувався тільки дієтичний режим та масаж живота.

Розподіл хворих з аномаліями розвитку та положення товстої кишки на групи лікування проводили випадковим чином з використанням таблиць випадкових чисел.

Для об’єктивної порівняльної оцінки ефективності лікування в двох групах дітей з хронічним колостазом на тлі аномалій розвитку та положення товстої кишки, використовували бальну оцінку кожного синдрому захворювання, в динаміці терапії з наступним обчисленням інтегрального показника патології (ІПП) за методом С.М. Макєєва.

Результати дослідження оброблено з використанням програмного пакету SPSS 11.0. Статистичну обробку проводили с використанням методу для обробки якісних даних (χ² (ксі-квадрат) та його модифікацій – точний критерій Фішера і критерій Крамера V). Використовували програму Fisher's Exact Test, яка вільно розповсюджується (автор – Dr. Haseeb Ahmad Khan, переклад – проф. В. Леонова). Для визначення кореляційних зв’язків між параметрами, враховуючи, що дані мають номінальний тип, проводили кореляційний аналіз за Спірманом. Для параметрів, які мають найбільший кореляційний зв’язок з патологією (термін маніфестації запору та тривалість запору) був проведений ROC - аналіз з визначенням чутливості та специфічності діагностичних тестів.