КЛІНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ КОМБІНОВАНОГО ЗАСТОСУВАННЯ АКТОВЕГІНУ ТА ПІРАЦЕТАМУ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ДИТЯЧОГО ЦЕРЕБРАЛЬНОГО ПАРАЛІЧУ : КЛИНИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ЦЕЛЕСООБРАЗНОСТИ комбинированного применения актовегин и пирацетама ДЛЯ ЛЕЧЕНИЯ детским церебральным параличом

summary

            Матеріали та методи дослідженя.  З   метою  реалізації   поставлених завдань    проведено   вивчення   ефективності  комбінованої   фармакотерапії   актовегіном  та  пірацетамом   у  дітей  у  віці  від  1 – го місяця до 3 – х років, хворих   на  спастичні  форми  ДЦП.  Загальна  кількість  обстежених  хворих склала  92  дітей  з  спастичними  формами  ДЦП  (47 хлопчиків, 45 дівчаток). В клінічної  картині  хворих спастичні діпарези (діплегії) спостерігалися  у 48 (51 %)   пацієнтів,   спастичні   геміпарези   –  у  30 (32  %)   хворих,   подвійні спастичні  геміплегії  –  у  14 (17 %)  хворих  дітей. Всі  пацієнти, включені   у дослідження, перебували  на  стаціонарному лікуванні у відділенні неврології для     дітей     раннього     віку    міської     дитячої    клінічної    лікарні   №  5 м. Дніпропетровська.   Діагноз   ДЦП   встановлювали   згідно    Міжнародної класифікації хвороб 10.

          Гідроцефальний   синдром   відзначений   у   57  (62 %) хворих малюків,    гідроцефальний синдром у стадії субкомпенсації – у 46 (50 %) дітей,  у  стадії компенсації  –  у 11 (12 %) дітей, епілептичний синдром – у 21 (23 %) хворих.     

          Усім  обстеженим  хворим  проводилось  дослідження   Ig A, Ig M, Ig G, рівня  деяких  нейропептидів та антитілоутворення до них у  сироватці  крові,  для     вивчення     формування      коркової       ритміки      використовувалося електроенцефалографічне  дослідження   до   початку   лікування    та     після проведеної терапії.

          У 74 малюка (80 %) виявлені анамнестичні ознаки  внутрішньоутробної патології (токсикоз  вагітних  відзначений у 52 % матерів, анемія вагітних – у 56 % матерів,  погроза переривання  вагітності  у  першої та другої половинах вагітності – у 80 %, ознаки нефропатії – 4,2 % , набряки –11 %, ознаки ХФПН –10,4 %,   зміни  кількості  навколоплідних  вод – 3,5 %, зміни   артеріального тиску у вагітних – 14 %, гострі  респіраторні  захворювання –18 %,    хронічні захворювання матерів – 4 %.

          Нормальний  плин  вагітності був відзначений у 18 (20 %) матерів.

          Інтранатальна   патологія   була  виявлена  наступна:  передчасне злиття навколоплідних   вод – 7,8 %,  пологи   шляхом   кесаревого   розтину  – 15 %, швидкі та стрімкі пологи  – 11 %, первинна слабкість  пологової   діяльності –9,5 %, туге обвиття та патологія пуповини – 7 %, передчасне відшарування та    патологія    плаценти    –   3,5 %,    необхідність    пологовій    стимуляції     та акушерських втручань – 45 %, тривалий   безводний   період – 15  %.    Також  12 %  малюків у періоді      новонароджених потребували проведення  засобів первинної реанімації. Оцінка за шкалою Апгар менш 7/7 балів  зареєстрована у  11 %  обстежених  малюків.