ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА СТАНУ ФАКТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ТА НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ ЙОГО ОПТИМІЗАЦІЇ

summary

Програма, матеріали та методи дослідження. В процесі здійснення моніторингу й гігієнічної оцінки стану харчування різних вікових груп населення в конкретних умовах праці та побуту вивчалися показники, що характеризують харчування, як чинник навколишнього середовища (енергетична цінність, макро-  і мікронутрієнтний склад раціонів, режим харчування і т.д.), та показники харчового статусу, які відображають адекватність харчування обстежуваних груп.

Програмою дисертаційної роботи передбачено вивчення фактичного харчування працездатного населення ІІ групи фізичної активності (віком від 18 до 59 років) в 4-х областях України (Київській, Черкаській, Житомирській, Чернігівській), в яких були вибрані наступні райони Баришівський, Бориспільський, Ірпінський, Бердичівський, Житомирський, Черкаський, Канівський,Новгород-Сіверський, а також міста Житомир, Черкаси та Чернігів. Всі обстежені особи були розподілені за статтю (чоловіки, жінки) та віком на 3 групи (18-29 р, 30-39 р. 40-59 р.), за місцем проживання (мешканці села та міста) та пори року (зимово-весняний та літньо-осінній періоди).  Відбір учасників дослідження в кожну групу здійснений шляхом випадкової (рандомізованої) вибірки. Кількість осіб в кожній групі коливалась в межах 5 % (відповідно рекомендаціям ВООЗ, 1997).

Під час проведення досліджень з вивчення фактичного харчування даного контингенту використовували наступні методи дослідження:

1. Анкетно-опитувальний метод - метод 24-годинного відтворення харчування (ВООЗ, 1995; Росія 1997) є найбільш прийнятним для вивчення як групового так й індивідуального (сімейного) фактичного харчування. Сутність методу полягала в опитуванні обстежуваних за спеціально складеною анкетою, що включає визначене коло питань, щодо  антропометричних даних, даних харчового статусу, захворюваності, а також детальної характеристики вжитих страв, їх фактичної кількості. В анкету вносилися дані щодо раціонів харчування обстеженої особи – за 2 доби.   

2. Антропометричний метод – включав визначення маси тіла, зросту та розрахунок індексу маси тіла (ІМТ) з використанням вагів та ростоміру.

3. Розрахунковий - розрахунки продуктових наборів, що входили до складу добових раціонів харчування населення, їх кількісних і якісних характеристик, енергетичної цінності та хімічного складу, здійснювалися за допомогою комп’ютерної програми Dancost (Данія, 1993 р.). В роботі також використовували таблиці хімічного складу та харчової цінності продуктів харчування (Скурихин И.М., 1987). Порівняння одержаних результатів проводили з „Нормами фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії” (Додаток до наказу МОЗ України від 18.11.99 № 272).

4. Біохімічний – для визначення ступеню забезпеченості організму вітамінами (В₁, РР, С) та кальцієм. Етапи біохімічних досліджень біологічної рідини (сечі) для визначення вітамінів та кальцію: - збір ранкової сечі обстежених за точну кількість годин – транспортування зразків сечі – пробопідготовка – визначення вітамінів та кальцію в сечі – аналіз результатів та порівняння їх з вмістом вітамінів та кальцію в раціонах харчування. Вміст кальцію визначали методом титрування по Мак-Креддену і Шпету в модифікації Тульчинського (Тульчинський М., 1965), тіаміну - методом Янсена в модифікації Г.Д. Елисеєвої, N₁-метилнікотинаміду - флуорометричним методом за Хаффу-Парлцвейг-Тільденом, аскорбінової кислоти – за Тільмансом (Спірічев В.В,1984).

5. Статистичний – обробка та аналіз матеріалів. Результати дослідження піддавали математико-статистичній  обробці з використанням ЕОМ у середовищі Microsoft Excel 2003. Кількісний склад добових продуктових наборів порівнювали з рекомендованими „Нормами споживання основних груп харчових продуктів для працездатного населення” (Постанова Кабінету Міністрів України № 656 від 14 квітня 2000 р.).

Всього обчислено та проаналізовано енергетичну цінність та нутриєнтний склад в 4152 добових раціонах харчування,  проведено 4152 антропометричних вимірювань, та 1027 біохімічних визначень (досліджено 257 зразків сечі).

Загальна характеристика обстеженого населення другої групи фізичної активності та оцінка харчового статусу

Гігієнічна оцінка фактичного харчування населення включала в себе вивчення харчового статусу, визначення макро- та мікронутриєнтного складу раціонів харчування та підкріплювалася біохімічними дослідженнями сечі (для визначення ступеню забезпеченості населення, вітамінами та кальцієм).

 Опитування проводилося шляхом заповнення спеціальної анкети, в яку вносилися паспортні дані  (прізвище, ім’я, по-батькові, вік, адреса), місце та умови проживання, професія, дані наявних захворювань, антропометричні дані та детальна інформація щодо харчових раціонів.

Оцінку харчового статусу проводили за даними клінічних ознак аліментарної патології, даними антропометричних показників та даних (зі слів обстеженого щодо аліментарнозалежних захворювань кожної особи.

Визначено, що серед населення відзначались наступні симптоми гіповітамінозів:  кровоточивість ясен,  мали місце у 24,1% жінок та 31,5% чоловіків, ламкість та розшарування нігтів – у 32,8 % жінок та 13,9 % чоловіків. Хейлоз, тріщини в кутиках рота – 7,9 % жінок, 5,2 % чоловіків, випадіння та ламкість волосся відзначали 26,4% жінок.