СОНАНТИ УКРАЇНСЬКОГО, РОСІЙСЬКОГО ТА ПОЛЬСЬКОГО МОВЛЕННЯ НА МАТЕРІАЛІ КІНОРЕНТГЕНУ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ФОНЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)



title:
СОНАНТИ УКРАЇНСЬКОГО, РОСІЙСЬКОГО ТА ПОЛЬСЬКОГО МОВЛЕННЯ НА МАТЕРІАЛІ КІНОРЕНТГЕНУ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ФОНЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)
Альтернативное Название: СОНАНТ УКРАЇНСЬКОГО, РОСІЙСЬКОГО ТА ПОЛЬСЬКОГО мовлені НА МАТЕРІАЛІ кінорентгену (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ФОНЕТІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)
Тип: synopsis
summary:

У вступі обґрунтовується вибір й актуальність теми, її теоретичне і практичне значення, визначається основна мета та завдання дослідження. Розділ 1 “Проблема визначення сонантів та методика їх дослідження” присвячений з’ясуванню суттєвих ознак сонантів за даними фонетичної літератури та розробці експериментальної методики їх дослідження.


Рефероване дослідження артикуляційно-динамічних ознак губних сонантів спирається на визначення І.О. Бодуеном де Куртене фонеми як комплекса “робіт окремих частин мовленнєвого апарата” і, зокрема, сонантів як “складних фонетичних утворень”, а також на загальну теорію побудови рухів М.О.Бернштейна та теорію породження мовлення В.М. Сорокіна.  За даними фонетичної літератури, в основу протиставлення сонантів шумним приголосним покладено акустико-артикуляційні ознаки ступеня м’язового напруження артикуляційних органів і звучності (сонорності). Причому артикуляційна напруженість вважається однією з загальних умов творення не тільки голосних, а й приголосних звуків. За М.О. Бернштейном, у механізмі виникнення напруженості, першою ланкою йде динамічна напруженість у м’язі, яка генерує сукупність напруженостей комплексу м’язів органів і визначається як силове поле. Останнє, в свою чергу, є причиною “результуючого руху” органу.


У динамічному аспекті породження мовлення саме артикуляційна напруженість є тією загальною основою, яка пов’язує суб’єктивне з об’єктивним. Цілісність сприйняття певного звука забезпечується поєднанням психічного образу програми дій зі звуковідчуттям від об’єктивних робіт артикуляторів, які відбуваються у часі та просторі. За результатами кінорентгеноаналізу сукупність напруженостей комплексу м’язів може бути визначена через кількість “результуючих рухів” артикуляторів, найменшими фізіологічними елементами яких є імпульсації.


Розділ 2 “Сонанти українського, російського та польського мовлення” становить експериментальну частину дослідження. Розділ 2 складається з чотирьох підрозділів і містить опис артикуляційної реалізації губних сонантів українського, російського та польського мовлення, а також зіставлення особливостей їх творення між собою та з відповідними дзвінкими й глухими приголосними.


Результати кінорентгеноаналізу артикуляційної реалізації складів з початковими губними приголосними підтверджують гіпотезу про існування внутрішньої моделі, за допомогою якої система керування артикуляцією може передбачати результат фактично без рухів. Формування цієї моделі спирається на досвід субстанційної організації звичних рухів артикуляторів, істотною особливостю якої є координація. Якщо врахувати той факт, що сукупність артикуляторів є системою з розподіленими параметрами, то можливість керування їх динамічними ознаками та координацією спільних зусиль полягає у виборі певної артикуляційної зони, де зосереджується м’язове напруження.  Таким чином, якісний аспект артикуляційної напруженості залежить від того, які саме артикулятори поєднуються у функціональну систему для досягнення певної мети.


Як показують результати дослідження, артикуляційна тактика фокусації напруженості в певній зоні та об’єднання артикуляторів у функціональну систему реалізується вже протягом переходу до продукування аналізованих складових фрагментів. У такий спосіб настроювання артикуляторів відбувається за характерним типом м’язового напруження. Максимальний вияв провідної артикуляційної напруженості спостерігається протягом артикулювання початкового консонантного компонента складу. Розвиток вокалічного компонента підтримується імпульсними посиленнями характерного напруження. Отже, механізм фокусації напруженості в певній зоні поєднує роботу всього комплексу артикуляторів і забезпечує цілісність артикуляційного контуру всього складового фрагмента.


 Проведене дослідження артикуляційної природи губних сонантів показує, що типізація в артикуляціях звуків на рівні класів сонантів, дзвінких і глухих залежить не тільки від лексико-граматичних факторів, а забезпечується також субстанційною організацією артикуляційних зусиль упродовж складу або іншої вимовної цілісності. Узагальнення результатів експериментально-фонетичного дослідження артикуляційної природи сонантів подано у висновках:


1. В аспекті породження мовлення типізація складів зумовлюється внутрішньоістотними артикуляційними ознаками, які реалізуються через координовані нормативні рухи та зусилля артикуляторів.


2. Розвиток складотворчої активності початкового приголосного компонента складу визначається прогресивним характером, а голосного — регресивним. Цілісність складу як найменшого вимовного фрагмента програмується саме на прогресивному рівні.


3. Існують принаймні два види типізації артикуляційної напруженості: внутрішньосистемна і міжмовна. Внутрішньосистемна типізація охоплює підсистему сонантів — дзвінких — глухих та реалізується через цілісність різних за своїми компонентами складів.


4. Продукування губних сонантів відрізняється від артикуляційної реалізації відповідних дзвінких та глухих за характерною координацією зусиль артикуляторів, моделлю часового розгортання та механізмом розподілу артикуляційного напруження між зонами мовленнєвого апарата.


5. Артикулювання складів з губними сонантами українського, російського та польського мовлення характеризується однотипним проявом загального напруження мовленнєвого апарата, при якому координуються рух нижньої губи та нижньої щелепи вгору, вертикальні розтискання тіла язика, опускання преларингальної зони надгортанного резонатора, розтискання м’якого піднебіння та рух верхньої частини задньої стінки фаринкса назад.


6. З точки зору консонантних компонентів творення складів з початковими губними дорсальними задніми сонантами українського, російського та польського мовлення визначається ларингофарингальною фокусацією, а з початковими дорсальними передніми сонантамимезофарингальною фокусацією артикуляційної напруженості.


7. Творення складів з губними дзвінкими українського, російського та польського мовлення характеризується велярно-назофарингальною фокусацією артикуляційної напруженості, а складових фрагментів з губними глухими — губною фокусацією артикуляційної напруженості. Саме тому сонанти за способом творення протиставляються як дзвінким, так і глухим. Внутрішньосистемна якісна типізація артикуляційної напруженості здійснюється не тільки на рівні системи губних сонантів — дзвінких — глухих, а й на рівні відповідних передньоязикових приголосних.


8. Міжмовна типізація артикуляційної напруженості реалізується через координовані нормативні рухів органів мовленнєвого апарата відповідно до артикуляційної бази певної мови. Продукування складів з губними сонантами українського, російського та польського мовлення здійснюється за єдиною моделлю часового розгортання та однотипним проявом артикуляційного напруження, однак енергетичні витрати артикуляторів кількість та якість їх  зусиль варіюються (рис. 1-3, с.13).


9. За реалізацією артикуляційно-динамічних ознак губні дорсальні задні сонанти українського мовлення характеризуються як максимально відкриті — вокалічні, а сонанти російського мовлення — як найбільш закриті, консонантні. Губні дорсальні задні сонанти польського мовлення займають проміжну позицію між відповідними українськими та російськими приголосними.


10. Для артикуляційної бази української, російської та польської мов характерним є однотипний фізіологічний прояв активності голосових зв’язок, а розбіжності стосуються внутрішньосистемних характеристик творення губних сонантів  та  дзвінких  і  пов’язані  з  якісними особливостями локалізації язика,


рівнем нижньої щелепи та положенням преларингальної зони надгортанного резонатора і мякого піднебіння.


Отримані вперше експериментальні дані про наявність особливих якісних типів артикуляційної напруженості не суперечать результатам раніше проведених досліджень А.Еека, Н.Й. Дукельського, Л.Г. Зубкової,                  Л.Г. Скалозуб, В.М. Сорокіна, О.М. Павличенко, О.В. Бас-Кононенко,            З.В. Дудник, а висвітлюють цю проблему з іншої точки зору.


 


 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины