ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УКРАЇНІ



title:
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УКРАЇНІ
Альтернативное Название: Правовое регулирование СЛИЯНИЯ И ПОГЛОЩЕНИЯ СУБЪЕКТОВ ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ В УКРАИНЕ
Тип: synopsis
summary:

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, визначено її зв’язок із науковими програмами, планами, темами, встановлено її мету та задачі, об’єкт і предмет дослідження, охарактеризовано методи наукового пізнання, використані у дослідженні, визначено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, надані відомості про апробацію результатів дослідження та про публікації за темою дисертації.


Розділ 1. «Загальна характеристика злиття та поглинання суб’єктів господарської діяльності» складається з трьох підрозділів, у яких досліджується зміст понять злиття та поглинання суб’єктів господарювання, а також їх види, вивчаються механізми правового регулювання зазначених процесів у вітчизняному законодавстві, досліджується світовий досвід правового  регулювання цих відносин.


Підрозділ 1.1. «Поняття й види злиття та поглинання суб’єктів господарювання» розкриває зміст злиття та поглинання суб’єктів господарювання як багатоаспектних понять та явищ, що, окрім правових, мають й інші ознаки – економічного, соціального і т.п. характеру.


Для цілісного розуміння понять злиття та поглинання суб’єктів господарювання слід враховувати наступні їх особливості. По-перше, учасники злиття та поглинання (господарські організації, які об’єднуються) є основними суб’єктами злиття та поглинання. По-друге, допоміжними суб’єктами злиття та поглинання, діяльність та (або) рішення яких впливають на перебіг злиття та поглинання, є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що надають відповідні дозволи та контролюють належне дотримання вимог спеціального законодавства. Допопоміжними суб’єктами відносин злиття та поглинання є також аудиторські чи юридичні компанії, що здійснюють підготовку та супроводження угод тощо. По-третє, відносини зі злиття та поглинання є різними за своєю галузевою приналежністю та змістом, оскільки можуть бути як зобов’язальними, так і організаційними. По-четверте, об’єктом злиття та поглинання виступають матеріальні та (або) нематеріальні активи господарських організацій. По-п’яте, виникнення, зміна та припинення відносин зі злиття та поглинання суб’єктів господарювання ґрунтується переважно на таких юридичних фактах як господарські договори.


Обґрунтовано, що мета злиття та поглинання має економічне підґрунтя, однак може бути досягнута за допомогою таких правових явищ як реорганізація та (або) відчуження корпоративних прав чи певного майна учасників злиття та поглинання.


Існуюча методологія дослідження понять злиття та поглинання суб’єктів господарювання, що здійснюється переважно з позицій економічної науки, має бути наповнена юридичним змістом, що дозволяє, зокрема, виокремити критерії для проведення правової класифікації поняття злиттів та поглинань суб’єктів господарювання.


Підрозділ 1.2. «Розвиток правового регулювання злиття та поглинання суб’єктів господарювання в Україні» присвячений дослідженню особливостей законодавчого закріплення та регулювання злиття та поглинання суб’єктів господарювання у вітчизняній господарській діяльності.


У цій частині роботи встановлено ряд характерних ознак, притаманних злиттям та поглинанням суб’єктів господарювання у пост-радянському правовому просторі, зокрема: 1) їх зв’язок з процесами корпоратизації та приватизації, що відбулися в Україні після здобуття незалежності та з початком розвитку ринкових відносин; 2) наявність значної частки незаконних та кримінально-караних дій, що вчинюються під час перерозподілу власності та одержання корпоративного контролю; 3) активне впровадження зарубіжного досвіду щодо юридичного супроводження угод зі злиття та поглинання суб’єктів господарювання, зокрема впровадження практики належної юридичної перевірки − due diligence.


У підрозділі 1.3. «Світовий досвід правового регулювання відносин злиття та поглинання» досліджується іноземна практика здійснення правового регулювання злиття та поглинання суб’єктів господарювання в економічно розвинутих країнах.


Наголошується на поступальному характері удосконалення й ускладнення механізму правового регулювання злиття та поглинання суб’єктів господарювання на кожному етапі активізації цих процесів у світовому господарстві. Виявлено, що нормативно-правовому регулюванню злиття та поглинання в розвинутих країнах властиві дві протилежні особливості: в одних країнах наявна розпорошеність положень щодо регламентації злиття та поглинання в нормативно-правових актах різної юридичної сили (директиви, регламенти, федеральні закони, акти штатів та окремих земель, закони про реорганізацію тощо), в інших країнах існують так звані кодекси злиття та поглинання, що містять стандарти і правила здійснення інтеграції суб’єктів господарювання, які, щоправда, мають рекомендаційний характер і не є обов’язковими до виконання.


Доведено, що окремим напрямком удосконалення правового регулювання злиття та поглинання суб’єктів господарювання в іноземних країнах, є, по-перше, нормативно-правове закріплення правових засобів захисту від дій, що можуть бути визначенні як «ворожі поглинання», по-друге, встановлення в установчих документах господарських організацій спеціальних норм, що також слугуватимуть захисту від «ворожих поглинань». На підставі проведеного дослідження запропоновано використати іноземний досвід правового регулювання відносин зі злиття та поглинання з метою захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій.


Розділ 2. «Особливості правового регулювання злиття та поглинання в приватному секторі економіки» складається з трьох підрозділів, які присвячені дослідженню особливостей злиття та способів поглинання зокрема шляхом придбання корпоративних прав та активів, використання процедури банкрутства для придбання за ціною, нижчою за ринкову, здійснення злиття та поглинання за участю іноземних суб’єктів господарювання.


У підрозділі 2.1. «Злиття суб’єктів господарювання в приватному секторі економіки» розглядаються етапи здійснення злиття суб’єктів господарювання та акцентується увага на особливостях, обумовлених специфікою організаційно-правової форми учасників такого злиття.


Пропонується розрізняти наступні етапи злиття суб’єктів господарювання: 1) підготовчий (включає прийняття рішення про злиття та розробку умов обраного способу реорганізації); 2) задоволення вимог кредиторів; 3) фактичне вчинення дій з реорганізації та їх документальне оформлення; 4) виконання умов господарських договорів щодо злиття.


Проаналізовано юридичну складову кожного із зазначених етапів, розглянуто особливості здійснення злиття суб’єктів господарювання за участю господарських товариств різних організаційно-правових форм. Окрему увагу приділено такій особливості процедури злиття суб’єктів господарювання, як одночасне існування протягом певного проміжку часу декількох юридичних осіб – тих, що припиняються, та правонаступника. В такому випадку виникають ускладнення не лише практичного характеру (розподіл посадових обов’язків та повноважень щодо забезпечення належного функціонування підприємств-учасників злиття у період об’єднання), а й формального порядку, зокрема прийняття поточних рішень та відповідальності за них.


Досліджено проблему визнання господарських договорів, що укладаються під час злиття або поглинання суб’єктів господарювання, недійсним. Доведено, що визнання зазначених господарських договорів недійсними не має бути підставою для визнання недійсними зобов’язань, що виникли у суб’єктів господарювання – учасників після їх реорганізації. 


У підрозділі 2.2. «Правове регулювання поглинання в приватному секторі економіки» дослідження проводиться, по-перше, в аспекті вивчення суб’єктного складу відносин з поглинання в приватному секторі економіки, по-друге, здійснюється аналіз об’єкта цих відносин, у тому числі питання впливу об’єкта поглинання на зміст самих відносин, способи здійснення поглинання тощо.


Неоднозначність змісту поняття поглинання суб’єктів господарювання спричиняє існування різних думок з приводу суб’єктного складу відносин поглинання. Автором запропоновано наступний перелік учасників поглинання та здійснено характеристику їх правового статусу: 1) суб’єкт поглинання – ініціатор угоди, 2) «об’єкт» поглинання – підприємство, придбання активів якого є вигідним для суб’єкта поглинання; 3) треті особи (контрагенти, кредитори суб’єкта й об’єкта тощо); 4) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, у тому числі судові та правоохоронні органи; 5) зовнішні консультанти – фізичні або юридичні особи, які надають юридичні та інші послуги, що пов’язані зі злиттям та поглинанням.


З’ясовано особливості проведення юридичної перевірки, що передує здійсненню злиття та поглинання суб’єктів господарювання, її основні складові в залежності від замовника такої перевірки та мети її здійснення. Доведено, що зміст та завдання належної юридичної перевірки визначається організаційно-правовою формою та правовим режимом майна суб’єктів господарювання – учасників відносин зі злиття та поглинання, сектором економіки, економічною сферою та галуззю діяльності учасників злиття та поглинання, способом злиття та поглинання, що планується використати.


Досліджено особливості найбільш поширених правових способів  здійснення поглинання суб’єктів господарювання: а) шляхом придбання активів та б) шляхом придбання корпоративних прав.


Окрему увагу приділено застосуванню процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом для здійснення поглинання боржника. Обґрунтовано, що: 1) проведення санації об’єкта поглинання є доцільним, якщо метою поглинання є його права, наприклад, право власності на землю, корпоративні права третіх осіб, ліцензії тощо, тобто все те, що втрачається при ліквідації, а тому доцільним є збереження боржника як юридичної особи; 2) ліквідація боржника застосовується, якщо метою поглинання є отримання активів об’єкта поглинання після його ліквідація за істотно нижчою ціною.


Проаналізовано поглинання суб’єктів господарювання, що здійснюються без попередньої згоди власників або органу управління суб’єкта господарювання, який є об’єктом поглинання. Доведено, що на відміну від злиття та дружнього поглинання, метою яких є об’єднання підприємств на відносно взаємовигідних умовах, поглинання за відсутності згоди об’єкта поглинання здійснюється з метою отримання контролю над майном іншого суб’єкта господарювання за суму, що набагато нижча за ринкову вартість цього майна.


Підрозділ 2.3. «Злиття та поглинання за участю іноземних суб’єктів господарювання». Оскільки іноземний досвід правового регулювання і практичної реалізації злиття та поглинання суб’єктів господарювання є більш досконалим, злиття та поглинання за участю вітчизняних та іноземних суб’єктів господарювання найчастіше відбувається з використанням іноземного законодавства та інших іноземних джерел правового регулювання. Разом з тим, з огляду на те, що об’єкт поглинання (господарюючий суб’єкт або його майно), перебувають на території України, в регулюванні відносин злиття та поглинання за участю іноземних суб’єктів господарювання застосовується не лише іноземні правові джерела, а також законодавство України.


В цьому підрозділі розглянуто загальний порядок у відповідності до якого відбувається злиття та поглинання суб’єктів господарювання за участю іноземних учасників.


З’ясовано, що процедура злиття та поглинання суб’єктів господарювання може складатися з загальних та спеціальних (індивідуальних) стадій (етапів) реалізації злиття та поглинання, які, в свою чергу, за характером можуть бути обов’язковими для здійснення (проходження) та додатковими або допоміжними (опційними).


Досліджено практику застосування у відносинах злиття та поглинання правової конструкції рахунка ескроу, що полягає у депонуванні у третьої особи грошової суми, яка буде видана відповідній стороні лише після виконання нею попередньо узгоджених умов. Доведено, що зазначене фінансово-правове явище може бути визнано одним зі способів (видів) забезпечення виконання господарських зобов’язань учасниками злиття та поглинання.


Визначено сутність відносин, що виникають під час використання суб’єктами господарювання «віртуальної кімнати даних» для забезпечення доступу до конфіденційної інформації під час прийняття рішення про злиття та поглинання та їх реалізації. Класифіковано відносини з організації та користування віртуальною кімнатою даних, що існують між суб’єктами господарювання, які є учасниками злиття та поглинання, як господарсько-договірні зобов’язання, підставою виникнення яких є відповідний господарський договір.


Розділ 3. «Особливості правового регулювання злиття та поглинання в державному секторі економіки» складається з двох підрозділів, що розкривають особливості реорганізації у формі злиття і приєднання суб’єктів господарювання державної форми власності, та придбання активів або корпоративних прав, що належать державі.


У підрозділі 3.1. «Злиття суб’єктів господарювання державного сектору економіки» зазначається, що висока ступінь державного регулювання національної економіки обумовили існування певних особливостей у здійсненні процесів злиття та поглинання господарюючих суб’єктів державного сектору економіки у порівнянні з аналогічними явищами у її приватному секторі.


Визначено спільну та відмінну ознаки злиття та поглинання суб’єктів господарювання у приватному та державному секторах економіки. Спільною ознакою для цих видів злиття та поглинання суб’єктів господарювання є мета здійснення злиття та поглинання, а саме підвищення прибутковості результатів господарської діяльності. Водночас, здійснення злиття чи поглинання в державному секторі економіки зумовлено потребою в задоволені також додаткової мети – одержання соціально-корисного результату. Тому, саме з таких міркувань та з визначенням відповідної соціально-корисної за своїм змістом мети й мають прийматися органами державної влади рішення щодо злиття чи поглинання суб’єктів господарювання державного сектору економіки.


У підрозділі 3.2. «Поглинання суб’єктів господарювання в державному секторі економіки» встановлено, що для державного сектору економіки характерним є встановлення значних обмежень щодо кола учасників та можливих способів  поглинання.


Так , для більшості випадків відносин поглинання в державному секторі економіки коло учасників цих відносин, як до речі й відносин зі злиття і приєднання, обмежене господарськими організаціями державної форми власності. В окремих галузях і сферах економічної діяльності реорганізація суб’єктів господарювання та відчуження державного майна, як один з способів здійснення поглинання,   взагалі заборонені. Метод заборон на здійснення поглинання в державному секторі економіки втілений також у наявності переліків суб’єктів господарювання, що не підлягають приватизації або не можуть ставати учасниками холдингових компаній, а також у запровадженні мораторію на процедуру відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, якщо останній є суб’єктом господарювання державного сектору економіки.


Альтернативою реорганізації у формі злиття і приєднання суб’єктів господарювання державного сектору економіки є створення державних холдингових компаній або концернів, що, фактично утворюються внаслідок відчуження (передачі) державній холдинговій компанії корпоративних прав або майна відповідних державних підприємств. Таким чином відбувається поглинання останніх, оскільки останні втрачають господарську самостійність у здійсненні підприємницької діяльності. Особливістю створення державних холдингів як правового наслідку поглинання в державному секторі економіки є те, що державне підприємство перетворюється на дочірнє (залежне) не в результаті добровільного оплатного відчуження корпоративних прав на користь суб’єкта поглинання, а в наказовому порядку, що оформлюється відповідним рішенням профільного міністерства або постановою Кабінету Міністрів України.


Визначено компетенцію органів державної влади як учасників відносин злиття та поглинання. Зокрема, уточнено обсяг компетенції (повноважень) Фонду державного майна України та галузевих міністерств в процесі визначення способу злиття та поглинання та їх компетенції у процесі реалізації (виконання) суб’єктами господарювання угод зі злиття та поглинання.


 


 


ВИСНОВКИ


 


Здійснене дослідження правового регулювання злиття та поглинання суб’єктів господарювання в Україні дозволяє сформулювати наступні висновки.


1. Злиття та поглинання суб’єктів господарювання здійснюється в межах господарсько-виробничих (що спрямовані на підвищення продуктивності господарської діяльності), організаційно-господарських (пов’язані з впорядкуванням та приведенням у відповідність до вимог чинного законодавства можливостей більш ефективного використання матеріальних та нематеріальних ресурсів) та внутрішньо-господарських (охоплюють внутрішню трансформацію та реструктуризацію учасників злиття та поглинання) відносин.


2. Ознаками, що мають юридичне значення для характеристики злиття та поглинання суб’єктів господарювання є: способи здійснення злиття або поглинання, мотиви їх здійснення, організаційно-правова форма і юрисдикція учасників.


3. Розрізняють наступні види злиттів: 1) залежно від способу здійснення: а) злиття (консолідація) і б) приєднання; 2) залежно від структурних змін в складі учасників злиття: а) статутне злиття; б) підлегле або злиття активів; в) зворотне злиття; 3) залежно від організаційно-правової форми учасників: а) однорідні та б) змішані злиття.


Виділяють такі види поглинань: 1) залежно від ставлення учасників та органів управління об’єкта поглинання до перспективи інтеграції: а) поглинання, попередньо узгоджені з органами управління та власниками об’єкту (дружні) та б) поглинання, що здійснюються без попередньої згоди органів управління та власників (ворожі); 2) залежно від мети суб’єкту поглинання і наслідків для об’єкту поглинання: а) фінансові та б) стратегічні; 3) залежно від способу поглинання: а) придбання активів; б) придбання капіталу (корпоративних прав); в) придбання боргів.


4. З метою уникнення затримки прийняття рішень або перенесення у зв’язку з цим загальних зборів акціонерів, в господарських товариствах державного сектору економіки, пропонуємо доповнити п. 1 ст. 39 Закону України «Про акціонерні товариства» абзацом четвертим наступного змісту:


«Завдання на голосування представникам держави на загальних зборах та засіданнях наглядової ради господарських товариств, у статутному капіталі яких державна частка становить понад 50 відсотків, погоджуються до дати проведення загальних зборів акціонерів Прем’єр-міністром України або Першим віце-прем’єр-міністром України за умови попереднього розгляду віце-прем’єр-міністром згідно з розподілом функціональних повноважень».


5. Значним недоліком вітчизняного законодавства є існування прогалини в регулюванні відносин з реорганізації холдингових компаній. Зокрема, Законом України «Про холдингові компанії в Україні» питання реорганізації взагалі не передбачено.


З огляду на це запропоновано в преамбулі Закону України «Про холдингові компанії в Україні» та у статтях 2, 5, 10, п. 7 ст. 11 замінити слово «ліквідація» у всіх відмінках родовим поняттям «припинення», що включає, згідно з п. 1 ст. 59 ГК України, реорганізацію і ліквідацію.


6. В процесі здійснення злиття у зв’язку з існуванням протягом певного проміжку часу кількох юридичних осіб – тих, що припиняються, і правонаступника, виникають ускладнення щодо розподілу повноважень між структурними підрозділами на здійснення подальших дій щодо припинення шляхом злиття. Враховуючи зазначене пропонуємо закріпити у ст. 59 ГК України положення наступного змісту: «всі працівники учасників злиття, що припиняються, виконують свої повноваження та функції, згідно з трудовим договором та посадовими інструкціями, належним чином включно до дати державної реєстрації припинення господарської організації. Особи, відповідальні за здійснення подальших дій щодо припинення шляхом злиття, можуть продовжувати виконувати свої повноваження протягом часу, визначеного як необхідний, органами управлянні господарської організації-правонаступника».


7. При здійсненні злиття або приєднання мають місце ускладнення практичного характеру, а саме у зв’язку з невизначеністю моменту правонаступництва та моменту переходу немайнових прав і обов’язків кожного із реорганізованих підприємств у разі їх злиття до суб’єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.


Для вдосконалення процедури злиття (приєднання) пропонуємо доповнити ст. 59 ГК України пунктом 21 наступного змісту:


 


«З моменту отримання зареєстрованим у встановленому законом порядку суб’єктом господарювання-правонаступником учасників злиття всіх необхідних реквізитів для здійснення господарської діяльності (код ЄДРПОУ, рахунки у банках, код платника податків та внесків у відповідні фонди тощо) він виступає стороною у наступних договорах.».

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины