Газіна Ірина Олександрівна. Формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики



title:
Газіна Ірина Олександрівна. Формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики
Альтернативное Название: Газина Ирина Александровна. Формирование первооснов национального самосознания у детей старшего дошкольного возраста средствами украинской народной музыки
Тип: synopsis
summary:

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, охарактеризовано методи, наукову новизну, практичну значущість одержаних результатів, вказано шляхи апробації та впровадження результатів дослідження, наводяться дані про структуру роботи.


У першому розділі – «Теоретичні засади формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку» – викладено основні теоретичні положення, які стосуються проблем національного виховання, зокрема дітей старшого дошкільного віку, а також використання музичного фольклору в навчально-виховному процесі.


На основі наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з’ясовано сутність понять “самосвідомість” та «національна самосвідомість». Зокрема, самосвідомість сучасними психологами (Л.Бебешко, М.Боришевський, С.Головин, О.Кононко, Ю.Трофімов, В.Хотинець) розглядається як усвідомлення людиною свого суспільного статусу й своїх життєвих потреб, усвідомлення себе представником певного людського співтовариства. Відповідно, національна самосвідомість – є усвідомлення людиною себе об’єктом (представником) національного світу, своєї національної приналежності, оцінка себе як носія національних цінностей.


Одним з основних положень теоретичного обґрунтування проблеми формування національної самосвідомості особистості є теза про її нерозривний зв'язок з національною свідомістю. Якщо остання відображає ставлення людини до національних феноменів, то національна самосвідомість є оцінкою людини самої себе як носія національної свідомості, свого місця в національному світі (самоставлення). У науковій літературі часто обидва поняття вживаються поряд, а коли вживається одне з них, то розуміється фактична присутність іншого. Почуття гордості за себе як представника нації, власної гідності, самоповага неможливі без гордості, поваги до оточуючого національного довкілля (предметного і людського). Між свідомістю та самосвідомістю існують причинно-наслідкові відношення, вони є взаємопов’язаними, взаємодоповнюючими феноменами. Відтак, національна самосвідомість – не лише результат, але й передумова розвитку національної свідомості і навпаки.


Наступне положення – це те, що процес формування національної свідомості та самосвідомості особистості має розпочинатися уже в період дошкільного дитинства, коли відбувається становлення їх першооснов. У якості останніх ми розуміємо елементарні дії у сфері національної свідомості, які згодом переростають у широку дію, яка й визначає усталену національну самосвідомість особистості. Фактично, мова йде про найелементарніші прояви в дитячій діяльності усвідомлення себе представниками українського народу, гордості за це, самоповаги до себе як українців, ставлення дітей до українських національних цінностей (українська мова, культура, національна символіка) та усвідомлення ними їх важливості. Зокрема, стосовно української мови, як елемент, що стосується першооснов національної самосвідомості можна розглядати бажання дітей розмовляти рідною мовою, співати українські пісні, усвідомлення тої ролі, яку мова відіграє у їх житті. Стосовно традицій – усвідомлення дітьми змісту та важливості для них особисто, доступних їхньому віку, українських свят, обрядів, народних розваг, бажання приймати участь в них. Насамкінець, діти мають розуміти свій зв'язок з українськими національними символами, відчувати повагу до них. Звичайно, це передбачає отримання дітьми певних елементарних знань стосовно українських національних цінностей, вироблення свого ставлення до них та усвідомлення свого зв’язку з ними. Відтак, важливими елементами національної самосвідомості, а також чинниками формування її першооснов є знання типових особливостей, та рис, що відрізняють українську націю, усвідомлене ставлення  до її історичного минулого, а також уявлення про територіальну спільність нації, усвідомлене ставлення до духовних та матеріальних цінностей нації.


Доведення тези про можливість формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку ґрунтується на даних вікової психології (Г.Бреслав, Л.Долинська, Т.Кричковська, В.Мухіна, З.Огороднійчук, О.Скрипченко) та сучасних концепціях дошкільного виховання (Л.Артемова, А.Богуш, Л.Калуська, Н.Лисенко, Т.Поніманська). Виходячи з теорії про те, що дошкільний вік припадає на казково-міфологічний етап ознайомлення дитини з етнічним світом (О.Вишневський, В.Хотинець, І.Чеснокова), вважаємо, що упродовж нього саме фольклор, в якому важливе місце займає народна казка, легенда, пісня, має стати основним чинником формування в дітей інтересу до національних цінностей, а відтак – елементів національної свідомості і самосвідомості. Підтвердження цієї тези знаходимо в досвіді народної педагогіки, де фольклор (зокрема народна музика) споконвічно був основним засобом передачі культурних надбань від покоління до покоління, запорукою збереження самого народу, його традицій і звичаїв.


Досліджено роль народної музики у процесі формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку. Загалом, музика, завдяки  своїй емоційності, здатності впливати безпосередньо на почуття дитини, є одним з найефективніших чинників навчання та виховання дітей дошкільного віку, схильних сприймати насамперед емоційно забарвлену, яскраву інформацію. Народна музика має визначальний вплив на процес національного виховання. Створена в ході становлення та історичного розвитку народу (етногенезу), вона ввібрала ідеї, принципи, які й сьогодні характеризують українську націю. Українська народна музика за своєю внутрішньою будовою, організацією не має аналогів у світі. На її своєрідну структуру та особливості мали вирішальний вплив ментальність та національний характер українців, драматична історія українського народу. Саме тому вона сьогодні відіграє вагому роль у зворотному процесі – формуванні ментальності та національного характеру сучасних поколінь українців, насамперед – дітей.  Народна музика, особливо пісня, має величезний освітній потенціал. У піснях знаходимо інформацію про історичне минуле українського народу, традиції та побут, уявлення про себе та оточуючий світ. Дитина, пізнаючи українську музику, не лише закохується у її мелодійність, але й вбирає інформацію, яка закладена в піснях (повчального характеру, історичну, жартівливу тощо), вона пізнає свій національний світ, починає його шанувати. На цій базі зароджується гордість за свою приналежність до цього світу. Відтак, музика стає дієвим засобом формування української національної свідомості  і самосвідомості. Завдяки застосуванню української народної музики ми досягаємо однієї з головних умов формування першооснов національної самосвідомості у дітей дошкільного віку, а саме – поєднання когнітивного (знання) та емоційного (переживання) чинників.


У роботі нами було визначено, що для здійснення комплексного виховного впливу на дітей старшого дошкільного віку з метою формування першооснов національної самосвідомості слід максимально використати весь потенціал українського музичного фольклору в усіх доступних для дітей дошкільного віку формах та проявах (пісня, танець, народні ігри, гра на дитячих музичних інструментах). Поряд зі специфічними дитячими піснями (колискові, забавлянки, потішки) мають бути присутні й пісні для дорослих, проте, які є зрозумілими дітям 5-6-річного віку (історичні, козацькі, гайдамацькі тощо).


 У другому розділі «Експериментальна апробація методики формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики» – визначено критерії та виявлено рівні сформованості першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку, розроблено та науково обґрунтовано методику формування першооснов національної самосвідомості у старших дошкільників засобами української народної музики та проаналізовано результати її експериментальної перевірки.


У якості критеріїв сформованості першооснов національної самосвідомості нами було обрано характеристики ставлення дітей старшого дошкільного віку до українських національних цінностей (наявність інтересу, комплексу знань та уявлень, поваги), рівня усвідомлення свого зв’язку з ними, а також своєї приналежності до українського народу, гордості за це. Для цього були визначені наступні показники: зацікавленість дітей традиційною українською культурою, найелементарніші їх знання щодо української нації, її історичного минулого, культури українського народу, обізнаність з народними піснями, таночками, іграми, ставлення до них; ознайомлення дітей з традиційною українською символікою; на елементарному рівні усвідомлення себе представниками українського народу, наявність гордості за це, самоповаги до себе як українців.    


Метою констатувального експерименту стало з’ясування стану сформованості першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку в практиці сучасних ДНЗ. Дослідженням було охоплено респондентів трьох категорій (діти старшого дошкільного віку, музичні керівники та вихователі ДНЗ, батьки).


Першим напрямом констатувального експерименту стало письмове опитування музичних керівників та вихователів дошкільних навчальних закладів з метою виявлення місця української народної музики у навчально-виховному процесі ДНЗ та з’ясування оцінки фахівцями сучасних навчально-виховних програм, визначення пропозицій щодо їх удосконалення.


У плані реалізації другого напряму констатувального експерименту дітям старшого дошкільного віку у трьох ДНЗ м. Кам’янця-Подільського та одного – м. Києва було запропоновано чотири блоки запитань та завдань, з метою визначення рівня знань дітей про країну, де вони проживають, її столицю, державну та національну символіку, виявлення найелементарніших знань з історії України; виявлення інтересу дітей до української народної музики, визначення, наскільки фольклор присутній в їх житті; з’ясування ознайомлення дітей з українськими народними казками, національним одягом, народними іграми, українськими музичними інструментами й танцями; виявлення найелементарніших проявів національної самосвідомості (усвідомлення себе українцем, гордість за це, самоповага).


Після аналізу даних чотирьох блоків експериментального дослідження ми вивели середні показники рівня розвитку першооснов національної самосвідомості. Зі 165 дітей старшого дошкільного віку високий рівень виявлено у 29 дітей, що відповідає 18%, середній – у 45 (27%), низький – у 86 (52%). Відповіді 3% дітей ми кваліфікували як такі, що відповідають зародковому рівню розвитку першооснов національної самосвідомості. Ці показники розглядаються як базові для проведення формувального експерименту.


Третій напрям констатувального дослідження склало діагностичне опитування батьків дітей з метою з’ясування місця української народної музики в житті дітей та ставлення батьків до українського музичного фольклору. Воно нам дало змогу визначити ставлення батьків до перспективи здійснення виховання їхніх дітей з використанням української народної музики, окреслити проблеми та перспективи активізації співпраці ДНЗ та сім’ї у здійсненні національного виховання дітей.  


Для здійснення формувального експерименту нами була розроблена експериментальна методика, яка концептуально відповідає теоретичним положенням дисертаційного дослідження та представляє реалізацію наукових позицій автора та його досвід практичної роботи. Її суть полягає в оптимальному наповненні навчально-виховного процесу ДНЗ елементами українського фольклору, зокрема, музикою. Остання виступає головним чинником формування першооснов національної самосвідомості дітей старшого дошкільного віку. В основі методики лежить використання музичного фольклору як в ході музичних занять, так і під час гурткової роботи, проведення свят та розваг, занять з малювання, фізичної культури тощо, а також дитячого дозвілля. Умови її реалізації:


По-перше, процес формування першооснов української національної самосвідомості у дітей старшого віку не може обмежуватися лише дією музичних чинників, а має поєднуватися з впливом літератури, образотворчого мистецтва тощо.


По-друге, у ході ознайомлення з українською народною музикою обов’язково має бути присутнім інформативний компонент (історичне підґрунтя виникнення тих чи інших творів, їх зміст).


          По-третє, виховний процес може бути ефективним лише за умови створення атмосфери творчої співдружності й співпраці між педагогами (музичний керівник, вихователь) та родиною дітей (батьки, брати і сестри, дідусі і бабусі).


            По-четверте, велику роль у навчально-виховному процесі має відігравати співпраця з музичними школами та школами мистецтв, робота з батьками, створення відповідної атмосфери (використання національної атрибутики, оформлення приміщень в українському національному стилі).


Для реалізації експериментальної методики була розроблена авторська програма “Співаночка-вихованочка”. Її головні засади:  


·     максимальне наповнення програмового репертуару творами українського народного музичного мистецтва;


·     формування змісту відповідно до традиційного річного циклу (осінь – зима – весна – літо);


·     окрім здійснення традиційної музичної діяльності (слухання музики, спів, музично-ритмічні рухи, гра на музичних інструментах) проведення  українських народних свят та розваг, здійснення гурткової роботи;


·     інтеграція українського музичного фольклору в навчальну, ігрову та трудову діяльність дітей.


            Експериментальна методика формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики передбачає використання методів навчання та виховання. Зокрема, серед них важливу роль відіграють ті, що спрямовані на здійснення навчально-пізнавальної діяльності старших дошкільників й водночас сприяють формуванню свідомості та самосвідомості. З-поміж них: словесні методи навчання: розповідь педагога про історію виникнення народної музики, про особливості її використання, характеристика персонажів українських народних пісень тощо; пояснення змісту пісень, значення тих, чи інших термінів; бесіда музичного керівника чи вихователя з дітьми, спрямована на з’ясування рівня засвоєння ними навчального матеріалу, інтересу до народної музики; наочні методи: оснащення процесу навчання ілюстративним матеріалом; демонстрування педагогом виконання українських народних пісень, українських народних музичних інструментів, особливостей виконання за допомогою них музичних творів, показ традиційних рухів під час українських народних танців тощо; практичні методи навчання: різноманітні вокальні, танцювальні вправи, ігри, залучення дітей до проведення традиційних українських свят та розваг.  


            Дітей старшого дошкільного віку, які були задіяні в констатувальному експерименті, було розподілено на 2 групи: відповідно контрольну (80 осіб) та експериментальну (85 осіб). У контрольній групі заняття проводилися традиційним способом згідно зі змістом навчально-виховних програм „Дитина” і „Малятко”, а в експериментальній – на основі розробленої авторської програми, що ґрунтується на інтенсивному та цілеспрямованому використанні української народної музики в навчально-виховному процесі ДНЗ.


Кожне заняття передбачало знайомство дітей з українською народною музикою та поглиблення набутих уже раніше знань про неї. Діти також знайомилися з українськими народними звичаями, традиціями та обрядами, танцями, народними музичними інструментами. У процесі навчання під дією української народної музики, особливо пісень, у дітей розвивалися працьовитість, повага до сімейних цінностей, пісенність, що здавна було притаманно українцям. Важливе місце посідала робота з текстами пісень, яка розширяла уявлення дітей про українську культуру, історію України, формувала базові елементи національної свідомості та самосвідомості.


Для порівняння результативності формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку експериментальної та контрольної груп було застосовано ту саму методику та критерії, що і в ході констатувального експерименту. Аналіз дитячих відповідей дав змогу, по-перше, визначити наскільки рівень їхнього усвідомлення своєї національної приналежності, обізнаності з українськими національними цінностями змінився в порівнянні з тим, яким він був до застосування авторської навчально-виховної методики, а, по-друге, виявити різницю між дітьми, навчання і виховання яких здійснювалося в рамках пропонованої авторської методики і тими, чиє навчання і виховання проводилося за традиційними програмами “Дитина” і “Малятко”.


Отримані дані показали, що кількість дітей з високим рівнем сформованості першооснов національної самосвідомості в експериментальній групі зросла на 62%, з 18% до 80%. Відповідно, у контрольній групі – тільки на 20% (з 18% до 38%).


Кількість дітей із середнім рівнем за цей період в експериментальній групі зменшилась з 27% до 13%. У контрольній групі – зросла з 27% до 34%.


 


Особливо переконливо демонструють наслідки впровадження авторської навчально-виховної методики зміни в чисельності дітей, яких ми віднесли до тих, в кого наявний низький рівень сформованості першооснов національної самосвідомості. Так в експериментальній їх число значно зменшилось (з 52% до 7%) У контрольній групі також простежувалася тенденція до зменшення їх кількості. Проте, сама динаміка відрізняється (з 52% до 26%). Помітними були і якісні відмінності. Так, діти експериментальних груп виявляли значний інтерес до українських пісень, таночків, особливо до народних ігор. Зокрема, це виявилося у їх намаганні використати елементи народних ігор та розваг під час самостійної ігрової діяльності (під час прогулянок). Отже, якщо у дітей контрольної групи в їх діяльності простежувалися прояви лише знань, почуттів та дій під керівництвом вихователя чи музичного керівника, то в результаті застосування експериментальної методики у дітей експериментальної групи до даних показників додалася і самостійна діяльність.  

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины