ПОШУК АНТИДОТНО-ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ СЕРЕД ГЕРМАНІЙОРГАНІЧНИХ СПОЛУК З БІОЛІГАНДАМИ НА МОДЕЛІ ГОСТРОГО ОТРУЄННЯ ДИНІТРООРТОКРЕЗОЛОМ



title:
ПОШУК АНТИДОТНО-ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ СЕРЕД ГЕРМАНІЙОРГАНІЧНИХ СПОЛУК З БІОЛІГАНДАМИ НА МОДЕЛІ ГОСТРОГО ОТРУЄННЯ ДИНІТРООРТОКРЕЗОЛОМ
Альтернативное Название: ПОИСК антидотная-ЛЕЧЕБНЫХ СРЕДСТВ СРЕДИ ГЕРМАНИЙОРГАНИЧНИХ соединений С биолигандамы НА МОДЕЛИ острого отравления динитроортокрезол
Тип: synopsis
summary:

Матеріали та методи дослідження. Досліди виконані на 896 нелінійних білих щурах обох статей масою 160-200 г. Тварини утримувались у віварії
ЛугДМУ на стандартному водно-харчовому раціоні при вільному доступі до води і їжі у вигляді збалансованого гранульованого корму за встановленими нормами. Дослідження проводили в лабораторії кафедри фармакології ЛугДМУ, сертифікованої Державним фармакологічним центром  (ДФЦ) МЗ України (посвідчення № 41 від 30 травня 2002 р.; № 07 від 29 вересня 2005 р.) в рамках норм біоетики (наказ ректора ЛугДМУ №3 від 10.11.2005 р.) з урахуванням методичних рекомендацій ДФЦ МЗ України (Київ, 2002).


 Експериментальною моделлю слугував патологічний процес, що розвивався у тварин при введенні їм внутрішньошлунково 1% водного розчину натрієвої солі ДНОК в дозі, відповідній середньосмертельній (ЛД50) і більше. В якості розчинника ДНОК використовували дистильовану воду. Інтактним тваринам вводили в аналогічному режимі еквіобємну кількість дистильованої води.


Скринінг потенційних антидотно-лікувальних засобів при отруєнні ДНОК проводили серед координаційних сполук германію з різними біолігандами: молекулярний комплекс тетрахлориду германію з нікотиновою кислотою (МІГУ-1), молекулярний комплекс тетрахлориду германію з нікотинамідом (МІГУ-2), координаційна сполука на основі германійбурштинової кислоти (МІГУ-3), координаційна сполука на основі нікотинової та оксиетилендифосфонової кислот (МІГУ-4), координаційна сполука на основі германію, нікотинаміду та оксиетилендифосфонової кислоти (МІГУ-5), координаційна сполука на основі германію, магнію та оксиетилендифосфонової кислоти (МІГУ-6), координаційна сполука на основі германію, нікотинової і лимонної кислот (МІГУ-8),  координаційна сполука на основі германію, нікотинаміду та лимонної кислоти (МІГУ-9).


У скринінговій серії досліджень координаційні сполуки вводили внутрішньоочеревинно у вигляді 1% водних розчинів в дозі 100 мг/кг за 60 хвилин до моменту надходження досліджуваного похідного 2,4-ДНФ в організм щурів, а також через 5 хвилин після початку отруєння.


У якості препарату порівняння використовували силібор в комбінації з ацетатом α-токоферола, які при внутрішньошлунковому введенні в дозах 140,6 та 21,5 мг/кг, відповідно, за 70 хвилин до початку гострої пероральної ДНОК-інтоксикації надають вельми виражений детоксикуючий ефект [Кравець Д.С., 2001].


Лікувально-профілактичну ефективність досліджуваних сполук оцінювали за індексом терапевтичної ефективності (ІТЕ), який представляє собою відношення середньосмертельної  дози (ЛД50) ДНОК при застосуванні випробуваної сполуки до ЛД50 отрути без введення останньої. При проведенні токсикометричних досліджень в гострому досліді величини ЛД50 розраховували за допомогою експрес-метода В.Б. Прозоровського та співавт. (1978).


При розробці оптимального дозового режиму МІГУ-2, як найбільш ефективної у скринінгу сполуки, її вводили внутрішньоочеревинно у вигляді 1% водного розчину у різних дозах: 0; 100,0; 200,0 мг/кг та в різний час: за 90 хв.; 60 хв.; 30 хв. до початку перорального надходження ДНОК до організму та через 5 хвилин після цього.


Визначення функції залежності антидотного ефекту від доз
МІГУ-2 здійснювали методом покрокового двофакторного експерименту [Рафаэлес Э.Э., Николаев Н.И., 1971] за допомогою спеціально розробленої співробітниками кафедри фармакології ЛугДМУ програми [Кравец Д.С., 1999], яка дозволяє розрахувати коефіцієнти поліному виду:


Y=a0+a1d1+a2d22+a22d12+a22d22+a12d1d2,


де Yвиживання (%),


d1лікувальна доза МІГУ-2 (мг/кг),


d2профілактична доза МІГУ-2(мг/кг).


Аналіз отриманої залежності і розрахунок оптимальних доз та часу введення проводили за допомогою математичного аналізу та пошуку точки екстремума шляхом прирівнювання її часного диференціалу першого порядку до нуля з використанням стандартної програми Table Curve 3D V.2.06 [Кравец Д.С., 1999].


Параметри токсичності (LD16, LD50, LD84, LD99) розраховували за допомогою пробіт-аналізу шляхом вирівнювання методом найменших квадратів кривих летальності [Прозоровский В.Б., 1962]. Показники небезпечності розвитку гострого смертельного отруєння (абсолютна токсичність, зона гострої дії, функція кута нахилу, сумарний та інтегральний показники токсичності  розраховували на підставі летальних доз та тангенсу кута нахилу кривих летальності за загальноприйнятими методиками [Саноцкий И.В., 1970; Карасик В.М., 1944; Саноцкий И.В., Уланова И.П., 1975; Саноцкий И.В., 1962]. Для максимально повної токсикометричної оцінки ДНОК та МІГУ-2 розраховано ряд параметрів токсичності та небезпечності цих ксенобіотиків для людини методом екстраполяції даних, отриманих в експерименті на тваринах, із застосуванням констант біологічної активності за методом Ю.Р. Риболовлєва та Р.С. Риболовлєва (1979).


Інтегральним показником співвідношення в організмі інтенсивності перебігу процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та активності основних компонентів антиоксидантної системи обрана біохемілюмінісценція (БХЛ), яку реєстрували у сироватці крові щурів на люмінометрі "Emіllіte - 1105"  виробництва фірми “Біо-Хім-Мак”. Кінетику світіння оцінювали за наступними показниками:  амплітудою швидкого спалаху (I1), часом індукції повільного спалаху (τ), амплітудою повільного спалаху (I2), амплітудою кінцевого значення БХЛ (Iк), а також загальною світлосумою реакції (S). Розрахунок досліджуваних параметрів здійснювали за допомогою спеціально розробленої на кафедрі фармакології ЛугДМУ комп’ютерної програми на базі процесору Іntel Pentіum-IІI 466 MHz [Лукьянчук В.Д. и соавт., 1997].


Стан основних компонентів антиоксидантної системи захисту організму оцінювали за активністю двох ключових ферментів її ензимної ланки – супероксиддисмутази (СОД) [Костюк В.А. и соавт., 1990] та каталази [Королюк М.А.зі співавт., 1988] в сироватці крові, а також за рівнем відновленого глутатіону [Sedlack J., Lindsay H., 1968] та вільних сульфгідрильних груп [Ellman G.L., 1959].


Стан обміну аденілових нуклеотидів в досліджуваних умовах експерименту оцінювали за рівнем АТФ, АДФ та АМФ в еритроцитах за допомогою методу тонкошарової хроматографії на пластинах фірми Merk” (Німеччина) [Захарова Н.Б., Рубин В.И., 1980]. На підставі отриманих даних розраховували показники, що характеризують стан енергетичного обміну в умовах інтоксикації, що моделюється, та при застосуванні потенційного антидотно-лікувального засобу: енергетичний заряд (ЕЗ) за формулою ЕЗ=(АТФ+1/2АДФ)/(АТФ+АДФ+АМФ), енергетичний потенціал (ЕП) за співвідношенням ЕП=АТФ/АДФ, індекс фосфорилювання (ІФ) за співвідношенням ІФ=АТФ/(АДФ+АМФ), порівняльний коефіцієнт (Кпор) за формулою Кпор=(АТФ+АМФ)/АДФ та термодинамічний контроль дихання (ТКД) за формулою ТКД=АДФ/АМФ [Савченкова Л.В., 1999]. Сумарну активність лактатдегідрогенази у сироватці крові визначали за допомогою біохімічного набору виробництва науково-виробничого підприємства «Філісіт діагностика» (Україна).


В окремій серії кінетичних досліджень, виконаних в рамках методичних рекомендацій ДФЦ МОЗ України [Головенко М.Я. та співавт., 1995], кількісний вміст ДНОК в крові визначали за методом, описаним Е.Н. Буркацькою (1978).


 


Розрахунок токсикокінетичних показників ДНОК та фармакокінетичних МІГУ-2 проводили за розробленою комп’ютерною програмою [Головенко Н.Я. и соавт., 1999; Кравець Д.С., 1999] в рамках двочасткової моделі з усмоктуванням.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины