ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН VITIS VINIFERA ТА СТВОРЕННЯ НА ЇХ ОСНОВІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ



title:
ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН VITIS VINIFERA ТА СТВОРЕННЯ НА ЇХ ОСНОВІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
Альтернативное Название: ИЗУЧЕНИЕ биологически активных веществ VITIS VINIFERA И СОЗДАНИЕ НА ИХ ОСНОВЕ ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ
Тип: synopsis
summary:

Ботанічна характеристика, хімічний склад,


застосування в медицині винограду культурного


В огляді літератури наведено ботанічну характеристику, дані про хімічний склад і застосування винограду культурного. Дані літератури свідчать, що виноград культурний широко культивується в південних областях України та використовується в харчовій промисловості і в виноробстві, відходом якого є виноградна вичавка, а при чеканці виноградної лози залишаються ще й листя винограду. Хімічний склад виноградної вичавки та листя, їх щорічні запаси дають змогу говорити про перспективність їх фітохімічного та фармакологічного дослідження.


 


Дослідження хімічного складу листя та вичавок винограду культурного з виділенням і встановленням структури біологічно активнх сполук


Об’єктами наших досліджень були вичавки винограду культурного двох сортів Каберне-Совіньйон та Ізабелла і листя винограду сорту Ізабелла.


Вичавки винограду сорту Каберне-Совіньйон були надані Інститутом винограду і вина “Магарач” (м.Ялта). Листя винограду сорту Ізабелла були зібрані в Харківській області в 2003-2004 роках в період чеканки виноградної лози. Вичавки винограду сорту Ізабелла, були отримані з винограду даного сорту (після вичавлювання соку), також зібраного в Харківській області.


За допомогою якісних реакцій, ТШХ та ПХ в листі та вичавках винограду культурного сортів Ізабелла та Каберне-Совіньйон було виявлено амінокислоти, полісахариди, вільні цукри, дубильні речовини, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, антоціани, стільбени, щавлева кислота.


Для вивчення якісного складу ліпофільних фракцій методом тривимірної скануючої спектрофлуориметрії в ультрафіолетовому та видимому діапазонах спектру отримали тривимірні спектри флуоресценції.


Аналіз одержаних спектрів дозволив зробити висновок щодо наявності хлорофілів А і Б, ліпідів та фосфоліпідів і агліконів деяких флавоноїдів.


Методом колонкової адсобційної хроматографії, рехроматографії на поліаміді і силікагелі, препаративної хроматографії на папері та в тонкому шарі з листя та вичавок винограду культурного сортів Ізабелла та Каберне-Совіньйон було виділено та ідентифіковано 35 речовин: з них 2 похідні бензойної кислоти, 4 гідроксикоричні кислоти, 3 гідроксикумарини, 2 флавони, 4 флавоноли, 3 С-глікозиди флавонів, 2 глікозиди кемпферолу, 5 глікозидів кверцетину,  1 глікозид ізорамнетину, 1 флаван, 5 антоціанів, 1 стільбен, 2 органічні кислоти. Основні фізико-хімічні властивості речовин, виділених з листя та вичавок винограду культурного сортів Ізабелла та Каберне-Совіньйон наведені в таблиці 1. Речовини 2.2, 2.10, 2.15, 2.20, 2.26, 2.27  були виділені з об’єктів, що досліджувалися вперше.


Структуру виділених речовин встановлювали за допомогою фізичних, хімічних та фізико-хімічних методів аналізу.


Похідні бензойної кислоти. Речовини 2.1 і 2.2 утворювали з 1 % розчином хлориду заліза (ІІІ) синє і сіре забарвлення відповідно, що свідчило про їх фенольну природу. Крім того, при обробці  речовини 2.1 лугом утворювалося червоно-фіолетове забарвлення, яке переходило в буре, що дозволило припустити наявність галоїльного угруповування. Речовина 2.2 давала позитивну реакцію на вільну елагову кислоту - червоно-фіолетове забарвлення з нітритом натрію в оцтовокислому середовищі. На підставі проведених досліджень і порівняння з вірогідними зразками речовини 2.1 і 2.2 ідентифіковані відповідно як галова та елагова кислоти (таблиця 1).


Похідні коричної кислоти. Речовини 2.3-2.6 -  давали позитивні реакції на фенольний гідроксил (з заліза (ІІІ) хлоридом, діазотованою сульфаніловою кислотою). Кислотні властивості виявлені на підставі утворення синіх плям на паперовій хроматограмі з бромтимоловим синім. При обробці хроматограм реактивом барбітурової кислоти плями речовин 2.4, 2.5 давали блакитне забарвлення, що свідчило про наявність у їх складі хінної кислоти.


На підставі проведених досліджень і порівняння з вірогідними зразками речовини 2.3-2.6 відповідно ідентифіковані як кавова, хлорогенова, неохлорогенова та  n-кумарова кислоти (таблиця 1).


Гідроксикумарини. Дана група представлена 3 речовинами, які були виділені з листя винограду культурного сорту Ізабелла.


 


Речовини 2.7-2.9 на підставі якісних реакцій, флуоресценції в УФ-світлі були віднесені до гідроксикумаринів. Для речовин 2.7, 2.8, 2.9 характерна яскраво-блакитна флуоресценція, яка підсилюється при обробці лугом.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины