ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПО РЕАЛІЗАЦІЇ АРЕШТОВАНОГО МАЙНА

summary

Актуальність теми. Серед нових видів господарської діяльності, які з’явились останнім часом, слід виділити діяльність з реалізації арештованого майна. Це зумовлено тим, що примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), як правило, здійснюється шляхом звернення стягнення на майно та його реалізації, яку провадять спеціалізовані організації – суб’єкти господарювання, залучені у виконавче провадження на підставі договору. Отже, від успішного здійснення діяльності з реалізації арештованого майна значно залежить виконання виконавчого документу, яке є важливою гарантією прав і законних інтересів громадян і організацій, показником ефективності правозахисної функції держави.

Така господарська діяльність набирає обертів із року у рік, про що свідчать економічні показники її здійснення. Так, у 2006 р. у цій сфері діяло 3 спеціалізовані організації, яким на реалізацію було передано арештованого майна на загальну суму 583,5 млн.грн., а у 2007 р. діяло вже 6 організацій при обсязі переданого їм майна 746,3 млн.грн. Аналітиками  прогнозується зростання обсягів цього ринку до            1,5-2 млрд.грн. за умови зняття мораторію на звернення стягнення на майно підприємств, у яких частка державної власності становить 25 і більше відсотків, узгодження питань виконавчого провадження і податкової застави, банкрутства тощо. Разом з тим показник реалізованого спеціалізованими організаціями майна складає приблизно половину від вартості переданого. Однією з причин низької ефективності цієї діяльності є недосконалість її правового регулювання, неврахування особливостей здійснення господарської діяльності у рамках виконавчого провадження.

Зазначена діяльність регламентується господарським законодавством з питань провадження господарської діяльності, а також спеціальним законодавством. До останнього відносяться Закон України «Про виконавче провадження», Інструкція про проведення виконавчих дій, Порядок реалізації арештованого майна, Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна тощо. При цьому застосування  загального законодавства не дозволяє враховувати особливості здійснення господарської діяльності у рамках виконавчого провадження, тоді як спеціальне законодавство містить низку прогалин, колізій, спірних положень, на що вказує аналіз практики його застосування. Недоліки законодавчого регулювання діяльності з реалізації арештованого майна ускладнюють її здійснення, негативно позначаються на результатах діяльності суб’єктів господарювання та  виконавчого провадження.

У науковій літературі дослідження питань діяльності з реалізації арештованого майна, як правило, відбувається опосередковано – при дослідженні проблем виконавчого провадження. Зокрема, реалізація арештованого майна, як стадія виконавчого провадження, була предметом розгляду Б.М. Бачука, Ю.В. Білоусова, О.Р. Кузя, С.Я. Фурси, М. Й. Штефана, М.М. Шупені, С.В. Щербак та інших. З аналогічної позиції Н.В. Герасименком досліджено правовий статус спеціалізованої організації, Л.О. Новосьоловою – питання визнання прилюдних торгів недійсними. А.В. Казаковою проведено аналіз правової природи договору між органом примусового виконання та спеціалізованою організацією. Разом з тим комплексного дослідження питань діяльності з реалізації арештованого майна, як різновиду господарської, дотепер не було.

Викладене свідчить про актуальність обраної теми наукової роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету МОН України за темою «Господарське-правове забезпечення стабілізації і розвитку економіки України (державна реєстрація          № Г- 0101U005732)» та «Господарське-правове забезпечення розвитку економіки України (державна реєстрація № 0108U003267)», в межах якої авторкою проведено самостійний аналіз питань діяльності з реалізації арештованого майна, визначено напрями удосконалення її правового регулювання.