Епізоотологічний моніторинг інфекційних хвороб розплоду медоносних бджіл та ветеринарно-санітарні заходи на пасіках : Эпизоотологический мониторинг инфекционных болезней расплода медоносных пчел и ветеринарно-санитарные мероприятия на пасеках

summary

Робота виконувалась у науково-дослідній лабораторії з вивчення нових підходів до проблем бджільництва та хвороб медоносних бджіл кафедри терапії, фармакології та клінічної діагностики, на кафедрі анатомії, нормальної та патологічної фізіології тварин Сумського НАУ та за допомогою співробітників лабораторії вивчення хвороб бджіл Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, м. Харків, Державного науково-контрольного інституту ветеринарних препаратів і кормових добавок, м. Львів та в господарствах Сумської і Чернігівської областей України протягом 1998–2005 років.

Поширення інфекційних хвороб бджіл вивчали, використовуючи матеріали ветеринарної звітності, а також дані досліджень 18 пасік, протягом 1998–2005 років.

Усього на обстежених пасіках налічувалося більше 1500 бджолиних сімей карпатської та української степової порід бджіл. Клінічно було обстежено 534 бджолосім’ї. Із метою постановки діагнозу під час проведення даної роботи в лабораторії з вивчення нових підходів до проблем бджільництва та хвороб медоносних бджіл Сумського НАУ за вказаний період було досліджено 346 зразків печатного розплоду. При цьому діагноз на змішану мікозно-гнильцеву форму перебігу інфекційних хвороб розплоду бджіл був поставлений у 459 бджолосімей.

Для оцінки епізоотичної ситуації в бджільництві вивчали інтенсивні показники, що характеризують епізоотичний процес: захворюваність, напруженість епізоотичної ситуації, превалентність, індекс епізоотичності, екстенсивність (Бакулов И.А., Третьяков А.Д., 1979).

Епізоотологічні дослідження проводили за схемою:

- аналіз поширення захворювань на початку роботи;

- проведення досліджень та спостережень на неблагополучних пасіках, щодо визначених форм прояву й перебігу інфекційних хвороб розплоду бджіл;

- визначення клінічних ознак та встановлення попереднього діагнозу, відбір проб для лабораторних досліджень;

- лабораторні дослідження патматеріалу;

- аналіз отриманих результатів, розробка і впровадження рекомендацій, щодо ліквідації, профілактики й лікування заразних хвороб бджіл під час різних форм їх прояву.

Під час проведення лабораторних досліджень на мікози бджіл керувалися «Методическими указаниями по лабораторной диагностике аскосфероза пчел и выделению возбудителя из пыльцы (перги)», затвердженими ГУВ Держагропрому СРСР 09.04.1986 року. Було досліджено 334 зразки патологічного матеріалу, із них: розплоду та муміфікованих личинок – 212 і підмору – 122 зразки. Чисті культури гриба Ascosphaera apis, що були виділені з патологічного матеріалу, використовували для вивчення їх чутливості до дезінфектантів. Лабораторна діагностика гнильцевих хвороб проводилась відповідно «Методичних вказівок по диференційній діагностиці інфекційних хвороб розплоду бджіл» (2001). Таким чином, було досліджено 352 зразки патологічного матеріалу.

Чутливість Paenibacillus larvae subsp. larvаe, Brevibacillus laterosporus, Ascosphaera apis, Aspergillus flavus та Aspergillus niger до дезінфікуючих речовин визначали методом серійних розведень, згідно з „Методическими указаниями о порядке испытания новых дезинфицирующих средств для ветеринарной практики” (1987). Досліди повторювали не менше п’яти разів. Також дослід проводили безпосередньо на придатних для використання стільниках, відібраних від хворих сімей. У виробничих умовах дезінфікуючі властивості натрію гіпохлориту й препарату „ВВ-1” під час хвороб бджіл були проведені на 258 бджолосім’ях, із відповідним контролем на пасіках ПП агрофірма „Семенівська” Липоводолинського району Сумської області та ТОВ „Батуринське” Бахмацького району Чернігівської області та інших господарствах України.

Антимікробну активність препаратів „ВВ-1” та розчину натрію гіпохлориту визначали по відношенню до патогенних культур, що були ізольовані з зіскобів поверхні корпусів вуликів, змивів із поверхні комірок, а також культур: Ascosphаera apis та Paenibacillus larvae subsp. larvаe, що отримані під час стажування в лабораторії вивчення хвороб бджіл ІЕКВМ м. Харків. 

Визначення токсичності препаратів для бджіл проводили при груповому та індивідуальному згодовуванні їх бджолам, а також за допомогою аплікації та контактування з обробленою поверхнею.

Під час вивчення активності дезінфікуючих засобів було проведено близько 20 серій дослідів, у яких було використано 272 різних тест-об’єктів (предметні скельця, дощечки, цегляні та залізні тест-об’єкти, шматочки стільників із нанесеними на них тест-культурами, шматочки стільників, що містили спори різних видів збудників інфекційних хвороб розплоду бджіл).

Робота щодо впровадження удосконаленої комплексної системи ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики й боротьби зі змішаними заразними хворобами розплоду бджіл проводилась на пасіках колгоспу „Комінтерн” Недригайлівського району (250 бджолосімей), ВАТ ім. Ю. Гагаріна Краснопільського району (125 бджолосімей), КСП „Славгород” Краснопільського району (125 бджолосімей), КСП ім. Леніна Лебединського району (100 бджолосімей), КСП ім. Леніна Тростянецького району (120 бджолосімей), ПП Агрофірма „Семенівська” Липоводолинського району (80 бджолосімей) Сумської області та приватного с.-г. підприємства „Дружба” Семенівського району (20 бджолосімей), ТОВ „Батуринське” Бахмацького району (120 бджолосімей) Чернігівської області та інших господарствах України.

Економічну ефективність розроблених комплексних заходів розраховували відповідно «Методики визначення ефективності ветеринарних заходів у бджільництві» (Домбровський О.Б., Ярчук Б.М., Тирсін Р.В. та ін., 2002).

Отримані вихідні кількісні показники наведені у вигляді (M±m), де M – вибіркове середнє; m – стандартна помилка середнього (SEM); р – досягнутий рівень значущості. Нами був використаний двічі вибраний t-критерій Стьюдента. Статистична обробка виконувалась на персональному комп’ютері Рentium–4 з використанням табличного процесора Microsoft Office Excel 2003.

Основні РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вивчення епізоотичної ситуації щодо інфекційних хвороб бджіл
у Північно-Східному регіоні України

Протягом 1998-2005 рр. була вивчена епізоотична ситуація у Північно-Східному регіоні України відносно інфекційних та незаразних хвороб бджіл. Проведені нами дослідження на 18 пасіках (щорічно) вказували на те, що офіційні статистичні дані не відображали істинного епізоотичного стану в бджільництві, так як відбувалося постійне збільшення кількості змішаних форм прояву інфекційних хвороб розплоду бджіл. Ці дані представлені в таблиці 1.

Наведені дані свідчать про широке поширення інфекційних захворювань бджіл у Сумській та Чернігівській областях України.

Із даних таблиці 1 видно, що протягом останніх років спостерігається тенденція до зниження кількості хворих бджолиних сімей на американський та інші гнильці від 45,8 % у 1998 до 13,8 % у 2004 році, під час збільшення випадків змішаного перебігу аскосферозу разом із американським гнильцем із 12,5 % у 1998 до 38,9 % у 2000 році. На цьому фоні слід відмітити й достатньо високий рівень розповсюдження мікозів медоносних бджіл, який був максимальний у 2002 році (50 %). У вигляді моноінфекції зустрічався лише європейський гнилець, але реєструвалося лише 6 випадків цього захворювання протягом 1998–2004 років. Таким чином інфекційні захворювання бджіл у «чистому» вигляді зустрічаються рідко. Частіше реєструється змішана форма перебігу інфекційних хвороб.