Проблеми діяльності захисника в досудовому провадженні та в суді першої інстанції Автореферат

Актуальність теми дослідження. Важливість теоретичного вивчення проблем щодо здійснення захисту у кримінальному судочинстві, зумовлена потребами реформування національного законодавства, узгодження його зі світовими та європейськими стандартами, побудовою правової держави України. Указ Президента України «Про План заходів із виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з ії членства в Раді Європи» від 20 січня 2006 року № 39, схвалена Указом Президента України від 10 травня 2006 року № 361/2006 Концепція вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів спрямовані на забезпечення дії демократичних інститутів, становлення в Україні судівництва, що функціонує на засадах верховенства права і гарантує доступність судочинства і право особи на захист конституційних прав і свобод.

Конституція нашої держави до основних засад судочинства відносить забезпечення обвинуваченому права на захист (ст. 129), тому інститут захисту у кримінальному судочинстві є найважливішим демократичним інститутом України. Удосконалення кримінально-процесуального законодавства, приведення його у відповідність до Конституції України та чинних міжнародно-правових актів істотно відбилися на процесуальному положенні захисника. Нові цілі і завдання кримінального судочинства ставлять і відповідні цілі перед захисником, надаючи для їхнього досягнення нові процесуальні можливості. Нові погляди на діяльність захисника та необхідність вирішення проблем, які постають перед захисником обумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження.

Істотний внесок у розробку питань, що стосуються практичної діяльності захисника, його місця і ролі в здійсненні завдань кримінального судочинства, а також охорони прав і свобод у кримінальному процесі, внесли дослідження українських та російських вчених – С.А. Альперта, В.Д. Бринцева, Л.О. Богословської, О.Я. Баєва, А.М.Бірюкової, Т.В.Варфоломеєвої, Ю.М.Грошевого, Т.С.Гавриш, М.М. Гродзинського, В.С. Зеленецького, Я.П. Зейкана, А.Ф. Коні, В.О. Коновалової, О.В.Каплиної, С.А. Курушина, Ю.В.Кореневського, О.М.Ларіна, Ю.П.Лубшева, П.А. Лупинської, В.Т.Маляренка, В.І. Мариніва, М.М. Михеєнка, Г.М. Омельяненко, М.М. Полянського, Д. П. Письменного, А.Л. Ривліна, А.П. Рижакова, Ю.І.Стецовського,М.С.Строговича,А.Р.Туманянц, І.Я. Фойницького, В.Д. Фінька, Д.В. Філіна, Ю.В. Хоматова, В.Ю. Шепітька, О.Г. Шило, Ю.П. Яновича, О.Г. Яновської та інших. Незважаючи на значну кількість опублікованих робіт, невирішеними залишаються проблеми, що стосуються визначення процесуального статусу захисника і ступеня його процесуальної самостійності; нормативного змісту конституційного принципу забезпечення підозрюваному, обвинуваченому і підсудному права на захист і його забезпечення на різних етапах кримінального процесу; надання безкоштовної правової допомоги малозабезпеченим громадянам, а також законодавчого закріплення права на правову допомогу, що надається іншим особам, не притягнутим до кримінальної відповідальності.

Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і є складовою частиною цільової комплексної програми «Проблеми вдосконалення організації і діяльності суду та правоохоронних органів в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави» (номер державної реєстрації 0186.0.099031).