ПОКАЗНИКИ ГЕМОПОЕЗУ У КОНЕЙ ТА ДІАГНОСТИКА ЙОГО ЗМІН ЗА ПАТОЛОГІЇ

summary

У кобил російської рисистої породи в останні місяці жеребності кількість еритроцитів та “зрілих” їх популяцій вірогідно вища (р<0,001), порівняно з українською верховою, що свідчить про інтенсивне дозрівання “молодих” та елімінацію “зрілих” клітин із депо. З наближенням до вижеребки в українських верхових вірогідно зростала відносна кількість “старих” клітин − 9,1±0,94 % проти 6,1±0,4 % у рисаків. Після пологів у популяційному складі еритроцитів рисаків переважають “молоді” форми, тоді як в українських верхових у периферичній крові більше “старих”. В українських верхових вміст гемоглобіну та гематокритна величина перед вижеребкою були нижчими, ніж у рисаків (р<0,01), проте індекси “червоної” крові (МСН та МСV) були вищими (р<0,01 і р<0,05 відповідно). Після пологів (7−15 днів) у рисаків виявили тенденцію до зменшення кількості еритроцитів, які були більшого об’єму та насичення гемоглобіном. Вміст феруму, трансферину, ЗФЗЗ і НФЗЗ в останні місяці жеребності (8−9 і 10−11-й) у російських рисистих були вірогідно нижчими (р<0,01), ніж в українських верхових (табл. 1).

Отже, у кобил російської рисистої та української верхової порід показники гемопоезу в останні місяці жеребності та після пологів мають суттєві відмінності, що, напевне, свідчить про різну генетичну схильність їх до фізичних навантажень та адаптативного цитогенезу еритроїдного ростка кісткового мозку.

Гемопоез у коней різних порід

Дослідження проводили на клінічно здорових конях 5−12 річного віку. До першої належали нечистопородні коні, другої − тварини української верхової, третьої − російської рисистої та четвертої − російської ваговозної порід (коні третьої і четвертої груп були на круглорічному вигульному утриманні).