МУЗИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ГРОМАДСЬКО-КУЛЬТУРНИХ ТОВАРИСТВ ЧЕРНІГІВЩИНИ В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТТЯ : Музыкальная деятельность Общественно-культурного общества ЧЕРНИГОВЩИНЫ В КОНТЕКСТЕ УКРАИНСКОГО музыкальной культуры первой трети ХХ века

summary

У Вступі обґрунтовується актуальність теми та доводиться необхідність її дослідження; формулюється мета й основні завдання; визначається новизна і практичне значення роботи.

У першому розділі – Культурологічні засади регіонального дослідження: історико-теоретичний аспект – подано панорамний огляд історичного і теоретичного підґрунтя регіональних досліджень, систематизовано й проаналізовано наукову літературу з обраної теми.

Історичний напрямок культурологічної науки репрезентують праці, де досліджуються окремі епохи, характеризується та чи інша країна або регіон, аналізуються здобутки певного народу чи творчої особистості. Різнобічне вивчення кожного регіону із подальшим порівняльним аналізом результатів є одним із найбільш плідних методів дослідження у сучасній науці.

У культурологічних працях досліджуються як загальні історико-куль­турні процеси, так і особливості окремого регіону. У регіонально-культу­ро­ло­гічних дослідженнях не тільки враховується значення будь-якого факту в масштабі окремого регіону, а й з’ясовуються його зв’язки з аналогічними явищами інших регіональних систем, тобто здійснюється вихід у позарегіональну сферу. І як наслідок аналізується цінність історико-регіонального фактажу вже в загальноукраїнському культурному контексті.

Проблема вивчення музичної культури регіонів нашої країни є досить актуальною, підтвердженням чого можна вважати публікацію численних музикознавчих досліджень, зокрема, Р.Дудик, Ю.Зільбер­ма­на, О.Зінькевич, Л.Киянов­ської, Т.Мартинюк, В.Мітлицької В.Осадчої, О.По­по­вич, М.Черепаніна, Й.Шиманського. Проблеми розвитку окремих регіонів частково порушувалися і в роботах загальнокультурної тематики (Д.Анто­но­вича, І.Ляшенка, І.Огієнка, М.Поповича, М.Ржевської).

У дисертації ґрунтовно проаналізована практично вся література із різноманітних проблем розвитку культури Чернігівського регіону. Охоплено праці з різних галузей знань: історичної регіоніки (Л.Березовської, Т.Демченко, М.Журби, О.Лисенка, Н.Побірченко, Г.Самойленка), краєзнавчої тематики (Д.Калібаби, В.Маліневської, В.Ткаченка, О.Уривалкіна), природознавчі роботи (О.Барановської, С.Молярчука, В.Смаль), музикознавчі праці (О.Васюти, Л.Дорохіної, М.Загайкевич, Л.Масол, К.Шамаєвої), фольклористики (І.Бєлосвєтової, С.Пономаревського).

Другий розділ – Просвітницька спрямованість музичної діяльності як форма самозбереження української національної культури – має три підрозділи, де окреслюються шляхи становлення просвітянського руху; характеризуються напрямки діяльності культурних товариств; розкривається історія створення чернігівських «Громади» та «Просвіти». Основну увагу зосереджено на культурній діяльності видатних діячів України в регіональному й загальноукраїнському контекстах (О.Маркович, С.Ніс, О.Лазаревський, М.Верби­цький, О.Глібов, Б.Грінченко, родини Русових та Коцюбинських).

2.1. Товариство «Просвіта» в музично-театральному житті Чернігівщини. У підрозділі простежено становлення й розвиток просвітницького руху в регіоні. Важливе значення у заснуванні товариства «Просвіта» мали такі чинники: діяльність об’єднань, заснованих ще у попередній період («Товариство, кохаюче рідну мову», 1860; «Громада», 1893); робота історико-культурних й освітніх установ; розвиток театральної справи; творчі зусилля місцевої інтелектуальної еліти; територіальна близькість до Києва, що забезпечувало чудові можливості для співпраці.

На основі аналізу архівних документів та епістолярної літератури зроблено висновок, що діяльність чернігівської «Просвіти» реалізувалася у системі координат власне просвітництва і виховання національної свідомості. Визначено основні напрямки роботи товариства: літературна діяльність; реорганізація музично-театральної справи; лекції просвітницького характеру; влаштування різноманітних ювілейних заходів; поширення українського пісенного і поетичного фольклору. Чернігівська «Просвіта» суттєво вплинула на перебіг мистецьких процесів у регіоні і водночас стала важливою складовою всеукраїнського просвітницького руху.

2.2. Громадська та культурна діяльність Іллі Шраґа у товаристві «Просвіта». І.Шраґ (1848–1919) належить до тієї когорти діячів, факти життя і діяльності яких залишалися поза кад