СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНУ З УРАХУВАННЯМ ГЕОПОЛІТИЧНОГО ЧИННИКА (НА ПРИКЛАДІ СТОЛИЧНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ УКРАЇНИ) : СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ РЕГИОНА С УЧЕТОМ геополитических факторов (НА ПРИМЕРЕ СТОЛИЧНОГО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЙОНА УКРАИНЫ)

summary

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження регіонального розвитку в руслі геополітичної стратегії держави» розкрито взаємозв’язок між геополітичною стратегією держави та її регіональним розвитком, визначено суспільно-географічні засади формування геополітичної стратегії, розроблено методику дослідження регіону з урахуванням впливу геополітичного чинника.
В умовах посилення глобалізації, що характеризується, з одного боку, збільшенням видобутку корисних копалин, нарощуванням економічного потенціалу і водночас нерівномірним розміщенням виробництва, швидким збільшенням населення і його надмірною концентрацією в окремих країнах та регіонах, стрімким зростанням міських агломерацій та гігантських мегаполісів, з другого – посиленням процесів обміну працею, капіталом, інформацією. Інтенсивний розвиток науково-технічного прогресу, утвердження інформаційного суспільства прискорює єднання світу у всіх основних його проявах – економічному, соціальному, культурному.
В таких умовах кожна держава має визначити своє суверенне місце у світовому співтоваристві, виробити національну стратегію розвитку на основі географічних, соціально-економічних, демографічних, екологічних особливостей її території. Успіху досягають лише ті країни, що знайшли оптимальні форми поєднання власної національної суспільної системи з досягненнями глобалізаційного світу.
З цією метою необхідне розроблення геополітичної стратегії держави. Це система цілей, напрями та засоби взаємовідносин держави з іншими країнами світу, міждержавними угрупованнями, транснаціональними корпораціями, що базуються на використанні географічних та економічних переваг у глобалізованому просторі. Реалізація геополітичної стратегії сприяє утвердженню держави як міжнародного суб’єкта політичної та господарської діяльності, спрямована на зміцнення її позицій у світовому співтоваристві, сприяє забезпеченню національної безпеки, запобіганню внутрішнім та зовнішнім конфліктам.
Формування геополітичної стратегії держави потребує максимального врахування фундаментальних конкурентних переваг держави, що значною мірою зумовлюються суспільно-географічними чинниками, їх нове позиціонування в сучасних умовах, врахування новітніх тенденцій розвитку світогосподарської системи. Важливими принципами розроблення геополітичної стратегії держави із суспільно-географічних позицій є раціональне використання її геополітичного положення, природно-ресурсного потенціалу, спеціалізації економіки і територіальної структури виробництва і розселення населення, забезпечення збалансованого розвитку регіонів, соціальної спрямованості господарства, а також принцип державотворчої консолідації населення. Роль геополітичного положення та природних ресурсів, особливо стратегічних зростає, водночас істотно посилюється значення працересурсного, інтелектуального потенціалу, торгівлі, інвестиційних процесів. Для досягнення економічних цілей нині застосовуються такі методи, як торговельні обмеження, проникнення іноземного капіталу у стратегічні сектори економіки – енергетичний, продовольчий, сферу високих технологій і телекомунікацій, транспорт. Геополітична стратегія стала передусім геоекономічною і спрямована на зміцнення конкурентних позицій держави у світовому співтоваристві.
Вплив геополітичного чинника на господарський розвиток регіону проявляється у зміні його конкурентних позицій у сфері виробництва, соціального розвитку завдяки прийняттю державою певних геополітичних рішень та здійснення заходів стратегічного управління (рис. 1). Це стосується передусім ресурсокористування, промисловості, сільського господарства, науки і техніки, транспорту й комунікацій, інвестування, зовнішньоекономічної діяльності. Найбільшого впливу зазнають провідні галузі економіки.
Дослідження соціально-економічного розвитку регіону з урахуванням впливу геополітичного чинника передбачає визначення теоретико-методологічних основ регіонального розвитку в руслі геополітичної стратегії держави. Необхідно розробити наукову концепцію щодо можливостей використання регіоном своїх геополітичних переваг. Слід визначити головні напрями узгодження геоекономічної стратегії країни з соціально-економічним розвитком регіону в сучасних умовах. У зв’язку з цим важливо враховувати роль України в геополітичному просторі, її взаємини з іншими державами з метою виявлення переваг і негативних рис цих взаємин, що може позначитися на розвитку регіонів.
Необхідно дати аналіз соціально-економічного розвитку досліджуваного регіону з позицій формування геоекономічного потенціалу держави, порівняти з розвитком інших регіонів країни, визначити його конкурентні позиції в державі та світі. Особливу увагу слід звернути на можливості використання високих технологій, науково-інтелектуального потенціалу в інтересах регіонального розвитку, обґрунтувати стратегічні напрями спеціалізації регіону, трансформації у територіальній організації життєдіяльності населення як важливий резерв зміцнення геоекономічного потенціалу країни.