Трегуб, Ольга Дмитриевна. Методика реализации проблемного обучения в профессиональной подготовке будущих учителей технологий
Тип:
synopsis
summary:
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, висвітлено її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, представлено теоретико-методологічні основи, етапи, методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів і особистий внесок здобувача, подано відомості про апробацію та впровадження у практику результатів дослідження. У першому розділі – «Теоретичні основи проблемного навчання майбутніх учителів технологій» – проведено аналіз історико-теоретичних аспектів досліджуваної проблеми, розглянуто стан та перспективи проблемного навчання у фаховій підготовці майбутніх учителів технологій; визначено педагогічні умови та та сучасні методи застосування проблемного навчання у процесі вивчення дисциплін інформатичного циклу. Дослідження історико-теоретичних аспектів проблеми дали змогу визначити проблемне навчання як дидактичний підхід, що враховує психологічні закономірності самостійної розумової діяльності студента. Науковий пошук засвідчив, що проблемне навчання є умовою і засобом досягнення ряду найважливіших цілей навчання майбутніх учителів технологій. Воно передбачає, що процес засвоєння студентами знань не може бути зведений лише до їх сприйняття, запам'ятовування і відтворення. Найважливіша умова свідомого, неформального оволодіння знаннями - активність особистості студента, його індивідуалізація. Аналіз психолого-педагогічної та науково-педагогічної літератури дав змогу визначити сутність понять «фахова підготовка майбутніх учителів технологій», охарактеризувати процеси мислення у процесі навчання фахових дисциплін із застосуванням проблемного завдання, проблемної ситуації, дати означення та характеристику рівнів проблемності. Розглянуті провідні ознаки і інструменти, що характеризуються за мірою зростання активності і самостійності студентів 7 (проблемний виклад, частково-пошуковий, дослідницький), за мірою педагогічної взаємодії (полілог, діалог, дискусія), мозковий штурм, мозкова атака, метод Дельфі, метод аналізу конкретних ситуацій, ролеві ігри, ділова гра. На основі контент-аналізу навчальних планів підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів спеціальності «Технологічна освіта» обґрунтовано зміст фахової підготовки майбутніх учителів технологій, розглянуто характеристику дисциплін, які забезпечують інформатичну підготовку. Розгляд наукових джерел дав змогу визначити проблеми, переваги та недоліки впровадження проблемного навчання у процес фахової підготовки, виокремити основні методи придатні для ефективного вирішенням проблемних завдань, що дозволяють істотно підвищити якість навчання, а також рівень продуктивності навчальної діяльності. На підставі теоретичного узагальнення науково-педагогічних досліджень з проблеми застосування проблемного навчання у навчально-виховному процесі зроблено висновок, що реалізація методики проблемного навчання повинна здійснюватися з урахуванням дидактичних принципів: науковості, свідомості та активності, доступності, системності та послідовності, міцності знань, індивідуального підходу в навчанні. У ході наукового пошуку визначено вимоги до реалізації проблемного навчання, якими необхідно керуватися під час впровадження їх у навчальний процес (проблематизація навчального матеріалу; активність студентів; зв'язок навчання з життям, грою, працею і ін.). Встановлені форми проблемного навчання при вивченні фахових дисциплін майбутніми учителями технологій із застосуванням засобів інформаційних технологій. На основі проведеного аналізу встановлено, що методи проблемного навчання будуть ефективними в умовах, значно наближених до реального педагогічного процесу у вузі, коли студенти знаходяться у ситуаціях, ідентичних діяльності викладача-професіонала. При такому підході проблемні методи розвивають аналітичну здатність студентів, допомагають приймати правильні рішення у динамічному і постійно змінному педагогічному процесі. Вони направлені на формування у студентів умінь управляти своєю поведінкою, покращують спілкування між учасниками педагогічного процесу, стимулюють майбутнього вчителя до творчої педагогічної діяльності. У другому розділі «Методичні засади фахової підготовки майбутніх учителів технологій із застосуванням проблемного навчання» визначено методичні основи створення проблемних ситуацій у процесі фахової підготовки майбутніх учителів технологій. Встановлено, що підвищення ефективності пізнавальної навчальної діяльності студентів можливе при раціональному застосуванні викладачами проблемно-пошукових методів навчання, у першу чергу, при використанні проблемного навчання. Доведено, що доцільне, педагогічно виважене застосування методів проблемного навчання, урахування усіх властивих йому особливостей, суттєво сприяє успішному засвоєнню фахових знань, формуванню умінь і навичок та всебічному гармонійному розвитку студентів. В той же час, питання застосування проблемного навчання майбутніх учителів технологій у практиці має певні складнощі, які пов'язані з недостатньою розробленістю методики організації проблемного навчання у інженерно- 8 педагогічній галузі, складністю підготовки навчального матеріалу фахових дисциплін у вигляді проблемних пізнавальних завдань, діалогових ситуацій, а також недостатньою підготовленістю викладачів до організації проблемного навчання. Виявлення сутнісних аспектів проблемного навчання та дослідження сучасного стану його організації при вивченні фахових дисциплін, дозволили визначити концептуальні підходи щодо розробки моделі організації проблемного навчання у процесі вивчення фахових дисциплін. За методологічну основу цієї моделі вибраний системний підхід, що розглядає об'єкт вивчення як цілісне утворення і поєднує сукупність мети, завдань, педагогічних умов, методологічних підходів, принципів, функцій, компонентів, організаційних умов та умов реалізації, рівнів ефективності, сформованості та результату. Метою розробки моделі є наочне представлення організації та шляхів підвищення ефективності застосування проблемного навчання у процесі вивчення фахових дисциплін, що дозволяє передбачити очікуваний результат і задати орієнтири діяльності. На основі аналізу і узагальнення сучасних підходів до навчання фахових дисциплін, фахової і психолого-педагогічної літератури, практичних результатів дослідження окремих аспектів проблемного навчання нами розроблена модель реалізації проблемного навчання майбутніх учителів технологій у процесі вивчення фахових дисциплін (рис. 1), основою якої є психолого-педагогічна концепція діяльнісного навчання. На основі положень цієї концепції суттєво підсилюється вага та значення компонента педагогічного спілкування, педагогічної взаємодії у процесі фахової підготовки вчителів технологій. При такому підході проблемне навчання забезпечує емоційну єдність, як умову успішної взаємодії, що передбачає мету спільної діяльності та її змісту, яка побудована на взаєморозумінні, спільному ухваленні дій та обговоренні ситуативних негараздів з наступним прийняттям спрямовуючих рішень. Важливим моментом даного процесу є постійний зворотний зв'язок, який забезпечує коректування діяльності студентів з боку викладача, що дає можливість вчасно усунути помилки у ході вирішення навчальних проблем. У ході дослідження встановлено, що ефективна організація проблемного навчання у процесі вивчення фахових дисциплін визначається педагогічними умовами, які визначають методологічні підходи, принципи, функції та умови, які покладені в основу розробленої моделі. Методологічною основою педагогічних умов є культурологічний (ставлення викладача до студентів як до суб’єкта культури), особистісно-орієнтований (передбачає створення найоптимальніших умов для всебічного розвитку особистості студента) та інтегративний (усвідомленого навчання, формування здатності робити вибір у процесі спілкування) підходи.
