Пушка РУСЛАН АЛЕКСЕЕВИЧ МЕЖДУНАРОДНЫЙ СТРАХОВАЯ ЗАЩИТА аграрных предприятий при условии членства УКРАИНЫ В ВТО
Тип:
synopsis
summary:
У вступі обґрунтовано актуальність теми, викладено мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів. 6 У першому розділі «Теоретико-методологічні основи міжнародного страхування аграрних підприємств» розкрито економічну природу міжнародного страхування підприємницької діяльності, визначено особливості страхування в аграрному секторі у країнах членах СОТ та міжнародні передумови розвитку страхування аграрних підприємств України. За умов членства України в СОТ посилюються екзогенні фактори розвитку національного аграрного комплексу. В їх числі чільне місце належить послідовному використанню світового досвіду страхування аграрного сектору, що спрямовано на зниження впливу негативних об’єктивних та суб’єктивних чинників його функціонування, стабілізацію та зростання потенціалу сільськогосподарського виробництва нашої країни. У цьому зв’язку в теоретичній площині розглянуто сутнісні риси категорії страхування, її структура, функції, взаємозв’язок з іншими фінансовими категоріями. Узагальнена оцінка ролі страхування як показника розвитку стану економіки та добробуту населення. Визначена специфіка міжнародних економічних відносин суб’єктів з приводу страхування, яка полягає в наявності розбіжностей у відповідному законодавстві різних країн, методах управління, контролю, оцінки видів страхових ризиків. У роботі пропонується авторське визначення поняття міжнародного страхування як комплексної системи господарських зв’язків між національними економіками країн світової спільноти, головною метою якої є забезпечення для суб’єктів господарювання можливості уникнення або зниження ризиків, пов’язаних з розвитком міжнародної співпраці в різних сферах господарювання, на основі запровадження взаємопов’язаних страхових продуктів. Визначено роль і функції міжнародного страхування, співвідношення з категорією страхового захисту. Зауважено, що в умовах членства України в СОТ страхування набуло особливого значення як система оптимізації розвитку вітчизняних підприємств на зовнішніх ринках, зокрема, в аграрній сфері. Сповільнений розвиток страхування в аграрній сфері України пояснюється передусім відсутністю повноцінного законодавчого забезпечення, недоліками в організації та координації співпраці головних учасників ринку страхових послуг в аграрному секторі. Запозичення позитивного зарубіжного досвіду здійснення страхування в аграрній сфері розглядається як один із способів вирішення існуючих проблем. У цьому зв’язку проаналізовано досвід використання різних моделей страхування в аграрному секторі країн світу й доведено, що його використання вимагає адаптації та узгодження з особливостями функціонування аграрної галузі України та використання тих його позитивних аспектів, які відповідають вітчизняним умовам економічного, соціального та політичного розвитку. Із урахуванням процесів глобалізації аграрного сектору досліджено вплив сільськогосподарських ризиків на труднощі врегулювання збитків. Виокремлені негативні чинники, що впливають на результати господарювання аграрних формувань, а саме: гострий дефіцит фінансових ресурсів та сировини; нееквівалентний міжгалузевий обмін; наявне монопольне становище заготівельників; високий рівень цін на матеріально-технічні засоби, особливо іноземного виробництва; недостатнє забезпечення міжнародними кредитними 7 коштами господарств; різке скорочення працездатного сільського населення; висока збитковість та як результат – неплатоспроможність багатьох господарств; погіршення якості сільськогосподарських угідь через порушення умов землекористування та брак права власності на землю та неможливість операцій іпотеки земель сільськогосподарського призначення. Необхідною умовою інтеграції вітчизняного страхового ринку в міжнародний страховий простір визначено імплементацію міжнародних стандартів страхового захисту. Підґрунтям цього має бути врахування особливостей сучасного етапу розвитку України, оптимізація відповідної національної законодавчої бази страхування. До основних проблем сучасного стану розвитку міжнародного страхування вітчизняної сільськогосподарської продукції віднесені недосконалість законодавства, що регулює діяльність із страхування сільськогосподарської продукції; невизначені та не повністю реалізовані завдання держави щодо управління ризиками в аграрному секторі через механізми державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції; низький обсяг пропозиції страхових послуг, які відповідають потребам сільгоспвиробників; недостатність іноземної інформації, необхідної для обчислення та управління ризиками, а також відсутність доступного й ефективного ринку перестрахування ризиків виробництва сільськогосподарської продукції, що зумовлює високі тарифи страхування; недостатній рівень міжнародної стандартизації страхових продуктів, наявність яких дозволяє забезпечити додаткові можливості для захисту прав сільгоспвиробників, що мають невисокий рівень обізнаності в міжнародному страхуванні; наявність взаємної недовіри у страховиків, які не мають достатньої світової інформації для розрахунку тарифів та у виробників сільськогосподарської продукції впевненості в отриманні страхового відшкодування. Головними передумовами адаптації вітчизняного аграрного сектору до існуючої міжнародної системи аграрного страхування визначені: а) розробка оптимальної стратегії розвитку страхування врожаю сільськогосподарських культур; б) створення умов для функціонування товариств взаємного страхування; в) формування резервного фонду для накопичення коштів для ризиків, які не підлягають страхуванню; г) застосування ефективних та прозорих процедур здійснення відшкодування за державними та міжнародними програмами. У другому розділі «Формування механізму міжнародного страхування вітчизняних аграрних підприємств за умов членства України в СОТ» досліджено особливості державного страхового захисту аграрного сектора економіки в країнах ОЕСР, його застосування в Україні та організаційно-економічні інструменти аграрного страхування підприємств в рамках міжнародних торговельних угод. Визначено роль фінансових важелів регулювання страхових операцій сільськогосподарських підприємств під егідою Світового банку. У зв'язку зі вступом України до СОТ з'являється більш широка можливість використовувати нові фінансові інструменти, методичний і практичний досвід закордонних країн, а також виникає необхідність гармонізації структури страхового ринку України з принципами діяльності страхових систем розвинутих країн. Відзначено, що ринок аграрного страхування в Україні знаходиться на стадії 8 розвитку й потребує державної підтримки. У цьому зв’язку важливого значення набуває співпраця України на державному та міждержавному рівні в рамках угод щодо оптимізації розвитку аграрного комплексу в цілому, оскільки вони мають бути підґрунтям для розвитку системи державного регулювання цієї сфери.
