Бірюкова Тетяна Леонідівна БІБЛІОТЕКА В СИСТЕМІ ДОКУМЕНТНИХ КОМУНІКАЦІЙ: ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв’язок з науковими програмами і планами, сформульовано мету, завдання, методи дослідження, визначено його об’єкт і предмет; розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про апробацію результатів дисертації, публікації; зазначено особистий внесок здобувача.
У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження функціонального аспекту взаємодії бібліотек та інших документно-комунікаційних інститутів», який складається з двох підрозділів, проаналізовано сучасний стан наукової розробки проблеми; визначено методологічну основу дисертаційної роботи.
Теоретичне підґрунтя дисертації склали наукові праці М. Я. Дворкіної, Л. А. Дубровіної, В. О. Ільганаєвої, Р. С. Мотульського, О. І. Пашина, М. М. Самохіної, М. С. Слободяника, А. В. Соколова, Ю. М. Столярова та ін., у яких досліджено функції бібліотек за різними аспектами. Трансформаційні зміни діяльності бібліотеки як соціально-комунікаційної системи висвітлено в наукових розвідках В. М. Горового, Т. Ю. Гранчак, І. О. Давидової, В. О. Ільганаєвої, Л. Й. Костенко, Р. С. Мотульского, М. С. Слободяника, А. В. Соколова, Ю. М. Столярова, В. В. Скворцова, В. Р. Фірсова, Г. М. Швецової-Водки та інших. Дослідження функціонального аспекту інших ДКІ здійснювали: І. Б. Матяш (архіви); В. О. Ільганаєва, О. М. Кобєлєв (аналітика в бібліотеках);, І. В. Захарова, Л. Я. Філіпова (аналітика в інформаційній діяльності); В. В. Різун, А. М. Соколова, С. Ф. Суворова, Н. О. Федотова, (журналістика).
Вплив інформатизації на трансформацію діяльності сучасної бібліотеки проаналізовано у працях О. В. Баркової, В. М. Горового, Л. Й. Костенко, К. В. Лобузіної, Т. В. Симоненко.
Змістово-логічні моделі бібліотеки та СДК розроблено у працях Т. Ю. Гранчак, В. В. Добровольської, В. О. Ільганаєвої, Н. М. Кушнаренко, М. С. Слободяника, Ю. М. Столярова.
Теоретичним підґрунтям для з’ясування специфіки впливів сучасного інформаційного суспільства на функціонування бібліотеки, яка у своєму багатофункціональному прояві інтегрована у різні сфери суспільного буття, стали наукові висновки з фундаментальних праць Д. Белла, В. І. Вернадського, П. Дракера, Ф. Махлупа, Е. Тофлера, сучасних дослідженнях О. В. Картунова, О. О. Маруховського та ін.
Суть, цільове призначення, етапи становлення системи документно-інформаційних комунікацій, а також специфіка діяльності різних ДКІ, інформаційні властивості і комунікаційні можливості документа проаналізовано в працях Н. І. Парафійник. У дослідженнях С. Г. Кулешова та М. С. Слободяника здійснено критичну оцінку можливостей застосування комунікаційного підходу до інтеграції бібліотек і архівів. У доробку Г. В. Шемаєва узагальнено відомості про сучасні напрями взаємодії ДКІ, які використано при окресленні перспектив розвитку взаємозв’язків бібліотеки з іншими ДКІ.
Різні аспекти історичної та сучасної інтеграції бібліотек і музеїв, зокрема розкриття культурологічного й функціонального підходів до побудови моделі бібліотек, які здійснюють музейну діяльність, висвітлено в дисертаційному дослідженні Ю. А. Демченко («Історико-теоретичні і організаційні аспекти функціонування бібліотек, які здійснюють музейну діяльність», 2010 р.), з огляду на що ці питання в даній роботі не розглядались.
Науковий доробок зазначених вище фахівців сприяв теоретико-методологічному осмисленню процесів розвитку функціональних взаємозв’язків різних ДКІ в умовах інформаційного суспільства.
Водночас у наукових висновках учених не набули належного висвітлення ті питання реалізації функцій ДКІ в інформаційному суспільстві, які б сприяли побудові оптимальної моделі взаємозв’язків ДКІ, були спрямовані на підвищення ефективності використання їхніх системних елементів для задоволення потреб інформаційного суспільства через інтернет-комунікації. Недостатньо вивчені також сучасні функції бібліотек в умовах їх різновекторного прояву в СДК, головними продуктами якої є документ, інформація та знання.
З’ясування функціонального призначення досліджуваних об’єктів формує уявлення про соціальні функції системи, оскільки функція є конкретизацією її призначення, доводить доцільність існування об’єкта в системі. Саме функції накопичення й збереження документованих знань, надання доступу до них широкому колу користувачів, а також інші функції, притаманні бібліотеці як соціальній інституції, посилюються в електронному середовищі. Як сучасна інформаційна система, бібліотека покликана розширити спектр послуг традиційної книгозбірні для віддалених абонентів через глобальні мережі в он-лайновому режимі, надати користувачам можливість оперативно отримувати знання, інформацію, електронні документи. Особливого значення набувають комунікаційна й інформаційна функції бібліотеки. Аналіз та узагальнення досліджень щодо визначення функцій сучасної бібліотеки дав змогу розробити порівняльну таблицю функцій за різними науковими напрямами (О. В. Баркова, Р. С. Мотульський, І. П. Тікунова, та ін..), у якій унаочнено і зіставлено головні соціальні та похідні від них функції сучасної бібліотеки.
ДКІ розглянуто як соціально зумовлене утворення (конструкція), функціонування якого ґрунтується на науково-теоретичних і правових засадах та поєднує в собі структури зі створення, обробки документованої інформації, інтелектуальні ресурси, накопичувачі у вигляді документосховища, бази і банки даних, а також комунікаційні канали. Кожен ДКІ проаналізовано як систему, побудовану з декількох елементів, які об’єднано в блоки: ресурсний, технологічний, технічний, фінансовий. Інституціоналізація як процес, у цьому випадку, містить такі обов'язкові риси: потреба суспільства в інформації; усвідомлення необхідності документно-інформаційного обміну; наявність комунікаційних каналів; можливість упорядкування, формалізації і стандартизації.
У другому розділі «Трансформація функцій бібліотеки як документно-комунікаційного інституту», що складається з двох підрозділів, схарактеризовано бібліотеку як соціальну систему в функціональному аспекті; проаналізовано мотиваційні чинники діяльності ДКІ та їхнє функціональне розмежування в процесі історичного розвитку.
З’ясовано, що сутнісні соціальні функції бібліотеки як ДКІ сформувалось під впливом задоволення бібліотекою документних потреб користувачів у прямому зв’язку з реалізацією загальних функцій документа – інформаційною, меморіальною, комунікаційною, кумулятивною, ціннісно-орієнтаційною. Бібліотеки, надаючи доступ до документа, сприяють реалізації його інформаційної функції. Зберігання документів – важливий напрям виконання меморіальної функції: бібліотека забезпечує збереження зафіксованої в документі інформації і втілення меморіальної функції документа. Сприяючи циркуляції інформації в суспільстві, бібліотека уможливлює реалізацію комунікаційної функції документа. Крім того, вона стає накопичувачем інформації під час формування та поповнення фондів. Така властивість зумовлена здатністю документа нагромаджувати, концентрувати, збирати й упорядковувати інформацію з метою її збереження для сучасного та майбутнього покоління і відповідає кумулятивній функції документу. Культурно-виховна функція бібліотеки корелюється з ціннісно-орієнтаційною функцією документа.
Розглянуто трансформаційні тенденції функцій бібліотеки на основі розроблення її структурно-діяльнісної моделі як ДКІ, що охоплює основні види діяльності, базові структурні елементи цієї інституції, визначає притаманні їм ознаки. Модель ґрунтується на ідеології розбудови інформаційного простору держави і реалізує необхідність оптимального розташування та скоординованого співіснування суб’єктів і об’єктів інформаційної діяльності, взаємодія яких спрямована на підвищення продуктивності, ефективності всіх соціальних процесів, що пов’язані з розвитком мотивації творчої активності особистості в системі «діяльність – інформація – знання – діяльність».
Проаналізовано соціальні функції БДКІ, які спрямовують його на інтеграцію в соціальну систему та забезпечують участь у процесі інтеграції останньої.
Виявлено трансформаційні зміни БДКІ, а саме:
- подальшу структуризацію та розмежування діяльності окремих елементів БДКІ;
- організаційне роздрібнення за територіальним, відомчим, рівневим критерієм, за масштабом;
- поєднання професійної діяльності в систему за загальними ознаками;
- трансформації бібліотечних систем.
Обґрунтовано, що при цьому в БДКІ збереглися всі генетично-первісні функції, але відбулося розширення їхнього змісту, урізноманітнення напрямів, форм і засобів реалізації. На технологічному рівні функції здобули новітні форми вияву через інновації в бібліотечних технологіях та оновлення технічного оснащення. У процесі інституціоналізації діапазон функцій БДКІ поповнювався у відповідь на зростання попиту на різноманітні документно-інформаційні послуги та продукцію.
Окреслено загальні тенденції розвитку ДКІ з позицій зміни мотивації ДІД, а також їхнього функціонального розмежування. Доведено, що практична ДІД характеризується особливостями, які пов’язані з середовищем функціонування ДКІ, та, насамперед, з людським чинником.
У результаті аналізу взаємозв’язку розвитку мотивації ДІД з еволюцією ДКІ виявлено функціонально-логічний ланцюг: розвиток інформаційних потреб → зміна змісту мотивації ДІД → поява нових і розвиток оформлених раніше функцій, урізноманітнення форм, засобів, методів їх реалізації → структурна трансформація документно-комунікаційних закладів і розробка наукового підґрунтя становлення в інформаційному просторі нових та оновлення існуючих ДКІ.
Доведено, що усвідомлення унікальної, побудованої за соціальною потребою, структури кожного ДКІ, визначення їхньої генетичної єдності, в основу якої покладено загальні функції документа як об’єкта ДІД, є важливим для розробки новітніх напрямів розвитку й ефективної координації взаємодії ДКІ в епоху кардинальних змін інформаційної та соціальної сфер, що пов’язані із побудовою інформаційного суспільства.
У третьому розділі «Функціональні взаємозв’язки бібліотек та інших документно-комуникаційних інститутів: аналіз, моделювання», який складається з двох підрозділів, здійснено порівняльний аналіз функцій бібліотек та інших ДКІ; розроблено та обґрунтовано модель взаємозв’язків ДКІ на основі сприяння реалізації загальних функцій документа; окреслено перспективні шляхи розвитку взаємодії ДКІ в інформаційному просторі України.
Здійснено інтерпретацію та порівняльний аналіз соціальних функцій бібліотек, архівів, видавництв, книготоргівлі тощо. Обґрунтовано, що основою для інтеграції окремих форм та напрямів реалізації означених функцій є загальні функції документа. Це дає можливість спрогнозувати, які напрями та форми взаємодії бібліотеки з іншими ДКІ, можуть бути найбільш ефективними.
Визначено, що БДКІ в своїй діяльності встановлює різноманітні зв’язки з іншими ДКІ:
- з видавництвом: комунікація здійснюється на всіх етапах створення книги, її редагування, презентації громадськості (інформування, рекламування, PR-дії), надання статусу та збереження як національного культурного надбання;
- з книготорговельним ДКІ: взаємодія відбувається в процесі популяризації книги через проведення спільних заходів; комплектування фонду бібліотек; проведення статистичних досліджень; визначення перспективних напрямів книжкового бізнесу тощо;
- з журналістикою: у процесі інформаційної підтримки подій культурного, політичного, наукового та інших рівнів, які висвітлюються засобами інформаційних послуг бібліотек, здійснюється постійна комунікація між бібліотекою та журналістикою;
- з бібліографічним ДКІ: реалізується на рівні інтегрування елементів структури бібліографічного ДКІ в бібліотеках, зокрема у процесах систематизації, індексування бібліотечного фонду, аналітико-синтетичній обробці документів. Набуває вагомого значення у видавничому ДКІ (книговидавнича бібліографія), у журналістиці (огляди, пристатейні бібліографічні списки, анотації, рецензії), у книготоргівлі (каталоги книгарень), в інформаційній аналітиці (реферування, анотування), в архівному ДКІ (архівна бібліографія, організація архівних фондів і організація пошуку архівної інформації);
- з інформаційною аналітикою: здійснюється на рівні методики обробки інформації та документів, інших інформаційно-аналітичних процесів;
- з архівами: утілюється на рівні єдиного еволюційного коріння – збереження документів, а також в інших інформаційно-комунікаційних процесах.
Запропонована змістово-логічна модель функціональної взаємодії бібліотеки з іншими ДКІ на основі реалізації загальних функцій документа в умовах поширення електронних технологій включає такі елементи: загальні функції документа, соціальні функції бібліотеки та інших ДКІ, сучасні форми, методи, напрями та засоби реалізації соціальних функцій бібліотеки та інших ДКІ, простір функціональної взаємодії, новітні технології, стандарти та нормативно-правове регулювання документно-інформаційної діяльності в електронному середовищі, координаційні структури. Побудована модель дає змогу оптимізувати виконання соціальних функцій БДКІ; підтримувати та розширювати можливості інших ДКІ; здійснювати технологічну перебудову СДК відповідно до вимог інформаційного суспільства, забезпечувати якість і оперативність створення, надання інформації, конкретних документів, знань, документно-комунікаційних послуг; підвищувати ступінь участі всіх ДКІ в розбудові інноваційної форми вітчизняної СДК; формувати суспільну думку про знаннєву основу документно-інформаційного ресурсу, наявність та використання якого слугує економічному, культурному, політичному піднесенню держави.
Відзначено, що ці зміни передусім впливають на внутрішню структурну перебудову бібліотек, які націлені на створення Центрів взаємозв’язків та координації в системі ДКІ, організацію у відділах автоматизованого робочого місця помічника координатора, готового до прийняття вимог від установ – структурних елементів інших ДКІ. Це відображено у перспективній моделі розвитку взаємозв’язків бібліотеки з іншими ДКІ. У структурі запропонованої моделі доцільно сформувати Єдину інформаційну базу електронних та оцифрованих документів ДКІ, до якої увійдуть усі оцифровані документи з фондів та інформаційних масивів ДКІ, законодавчі документи щодо регулювання інформаційної та комунікаційної діяльності, стандарти, інструкції. Систематизація та каталогізація ресурсного наповнення Єдиної інформаційної бази повинна відповідати чинним державним стандартам. Доступ до ресурсів Єдиної інформаційної бази здійснюватиметься за допомогою спеціальних програм та протоколів, що діють в електронному середовищі на засадах забезпечення інформаційної безпеки. Розміщення Єдиної інформаційної бази передбачено і на Єдиному інформаційно-комунікаційному порталі, що надасть вільний доступ не тільки користувачам, але й усім установам бібліотечного, видавничого, книготорговельного, журналістського, інформаційно-аналітичного ДКІ.