Кончаковська Тетяна Валеріївна. Фактори ризику, клінічний перебіг та прогноз гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи доношених новонароджених

summary

Матеріали та методи дослідження. Проспективне клінічне спостереження з аналізом перинатальних факторів ризику, клінічного перебігу і прогнозуванням розвитку ГІУ ЦНС проведено у 316 новонароджених пологового будинку.
Основну групу склали 145 доношених новонароджених з ГІУ ЦНС, з них (77 (53,1%) хлопчиків, 68 (46,9%) дівчат. Маса тіла обстежених дітей становила /3499,6±49,0 (2450-4750)/ г, довжина /51,7±0,2 (46-58)/ см, гестаційний вік 39,8±0,1 тижнів. Група порівняння складалася з 171-го новонародженого: 95 (55,6%) хлопчиків і 76 (44,4%) дівчат. Маса тіла обстежених дітей становила /3425,6±30,8 (2480-4000)/ г, довжина /51,5±0,2 (48-55)/ см, гестаційний вік 39,7±0,1 тижнів. Основна та група порівняння були подібними за вагою, довжиною, гестаційним віком та статтю (p>0,05). З дослідження були виключені передчасно народжені, діти з вадами розвитку, гемолітичною хворобою.
Дослідження рівнів цитокінів TNF, IL-1, IL-6, імуноглобулінів IgA, IgM, IgG, С-реактивного білка проведено у 44-х дітей основної групи і у 12 дітей групи порівняння протягом першої доби після народження. Обмеження часу дослідження виключало підйом рівня цитокінів внаслідок нозокоміального інфікування.
Рівні IgА, IgМ, IgG в сироватці крові було визначено за методом Mancini (1976). CРП визначався за допомогою реакції преципітації в капілярі напівкількісним методом. Визначення TNFα, IL-1β, IL-6, яке базується на твердофазному імуноферментному методі, проводилось за допомогою набору реагентів ProCon TNFα (220101), ProCon IL-1β (120301), ProCon IL-6 (120201), виготовлених на ООО ”Протеиновый контур” (Росія).
Клініко-епідеміологічне ретроспективне спостереження з аналізом частоти зустрічаємості та діагностичної значимості ГІУ ЦНС було проведено у 207-ми доношених новонароджених, які знаходились на лікуванні в неонатологічних відділеннях УДСЛ „ОХМАТДИТ” протягом 11 місяців 1998-1999 років (53,8% хлопчиків, 46,2% дівчат, p>0,05).
Були застосовані клінічні, бактеріологічні, імунологічні, статистичні, математичні методи дослідження. Статистичну обробку даних було проведено на ПК з використанням програми MS Excel 7.0 та пакета математичної обробки STATISTICA.
Результати власних досліджень та їх обговорення.
В дисертаційній роботі наведено аналіз частоти зустрічаємості та валідність ранньої діагностики, фактори ризику та клінічні особливості ГІУ ЦНС, результати визначення цитокінів TNF, IL-1, IL-6, імуноглобулінів IgA, IgM, IgG та СРБ у сироватці крові новонароджених з ГІУ ЦНС, представлено алгоритм діагностики ГІУ ЦНС доношених новонароджених, а також результати аналізу віддалених наслідків захворювання у віці 8-10 місяців.
В структурі захворюваності 207 доношених новонароджених, які знаходились на лікуванні в спеціалізованій дитячій лікарні, переважало перинатальне ураження ЦНС, яке було діагностоване при вступі до лікарні у 126 (60,9%) дітей, при виписці у 99 (47,9%) новонароджених.
Попередній діагноз дитячої лікарні базувався на діагнозі пологового будинку і співпадав з ним. Серед дітей, які надійшли до лікарні з основним діагнозом “Перинатальне ураження ЦНС”, лише у 67,5% цей діагноз не змінився. У 32,5% дітей при виписці з лікарні на перший план в клінічній картині виходили захворювання легень (6,8%), травної системи (5,8%), перинатальні інфекції (4,3%), гематологічні порушення (2,4%). Серед дітей, які були виписані із стаціонару з основним діагнозом “ГІУ ЦНС”, 14,1% новонароджених надійшли до стаціонару з іншим діагнозом: у 2,4% дітей було ураження легень, у 1,9% дітей перинатальна інфекція. Таким чином, поруч з хибно-позитивною діагностикою ГІУ ЦНС відмічається його хибно-негативна діагностика.
Чутливість діагностики уражень нервової системи (0,86) була найвищою серед інших захворювань, що зумовлено їх поширеністю, відмінністю симптомів ураження ЦНС від інших захворювань (Рис.1). Специфічність діагностики (0,62) і позитивна прогностична значимість (0,67) уражень центральної нервової системи були невисокими, що свідчить