Ільяна Валентина Михайлівна. Корекція дислексій в учнів молодших класів спеціальних шкіл для дітей з тяжкими порушеннями мовлення

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослiдження, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання: охарактеризовано теоретико-методологічні основи методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість; наведено дані щодо апробації та впровадження здобутих результатів.
У першому розділі – «Сучасні погляди на процес читання в структурі писемного мовлення» – проаналiзовано стан досліджуваної проблеми у науковій літературі, практику роботи щодо подолання порушень читання та визначено концепцію дослідження; представлено аналіз сучасних поглядів на процес читання в структурі писемного мовлення (В.А. Артьомов, Д.Б. Ельконін, А.Р. Лурія, А.Н. Соколова, А.В. Трошин, Л.М. Шварц, З.І. Кличникова, І.А. Зімняя), розвиток передумов читання в онтогенезі (В.І. Бєлтюков, А.Н. Гвоздєв, Н.І. Лєпская, А.К. Макарова, А.Д. Салахова, С.Н. Цейтлін), формування навички читання в умовах нормального мовленнєвого розвитку (Т.Г. Єгоров, Д.Б. Ельконін, Л.І. Румянцева, А.Н. Соколова) та особливості опанування навички читання дітьми з порушеннями мовлення.
Теоретичний аналіз наукових праць зарубіжних та вітчизняних досліджень дав підстави для висновків, що читання є однією зі складних та значущих форм психічної діяльності людини, яка виконує психологічні та соціальні функції, відтак закономірно, що вивчення цього виду діяльності відбувається всебічно (структура та функції, оволодіння читанням як навичкою; роль читання у навчанні та вихованні тощо). Головною характеристикою читання як процесу є його неоднорідність, що і робить його складним і для опанування, і для вивчення (А.Р. Лурія, А.Н. Соколова, А.В. Трошин та ін.).
Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження порушень читання свідчить, що погляди науковців базуються на різних вихідних положеннях. Більшість праць, присвячених дислексії, спрямовані на пошук внутрішніх механізмів виникнення цього порушення. У зарубіжній науковій літературі представлено біологічний і когнітивний аспекти, які умовно поєднуються в групу внутрішніх чинників, що зосереджуються на виявленні причин: через виявлення особливостей дезорганізації процесів діяльності, порушень розвитку дитини з дислексією.
Біологічний аспект вивчення дислексії передбачає виділення органічних, зазвичай спадкових факторів, що зумовлюють порушення читання. Цей напрям найширше представлений у зарубіжній літературі в рамках теорії магноцелюлярного дефіциту. Окремі науковці (Lovergrove, Tallal, Co
elissen, Talcott, Galaburda Eden, Hence, Stein та ін.) виявили морфологічні та функціональні відхилення зорових і слухових магноцелюлярних провідникових шляхів і довели наявність дезорганізації магноцелюлярних клітин у людей із дислексією. Ці дослідження вагомі, однак, доволі складним є їх використання для проведення відповідної корекційно-педагогічній роботи. Відтак актуальним та доречним з практичної точки зору є когнітивний аспект вивчення дислексії, за яким причиною порушень читання є несформованість вищих психічних функцій.