Податки в Україні та в державах–членах Європейського Союзу: порівняльно-правовий аналіз Автореферат

Актуальність теми дослідження. Україна на сучасному етапі розвитку прагне отримати статус країни з ринковою економікою і тому виявляє бажання взяти участь в інтеграційних процесах світового масштабу, особливо в тих, що відбуваються в Європі. Ця готовність повинна проявлятися не тільки у можливості механічного перенесення правових норм, наприклад із спільного правового надбання Європейського Союзу (acquis communautaire) в національне законодавство, а й у спроможності адаптувати їх до наших умов, виробивши обґрунтовану й узгоджену з погляду національних інтересів країни внутрішню та зовнішню політику.

Зокрема, для виконання взятих відповідно до ст. 51 Угоди про партнерство й співробітництво між Україною і Європейськими Спільнотами та їх державами-членами зобов’язань Україна повинна вжити „заходів для забезпечення того, щоб її законодавство поступово було приведене у відповідність до законодавства Спільнот”. У зв’язку з чим питання зближення законодавства у сфері податків та непрямого оподаткування відносяться сторонами до тих сфер, на яких Україна повинна зосередити увагу в першу чергу.

Отже, проведення порівняльно-правового аналізу основних видів податків, що стягуються в Україні та державах-членах Європейського Союзу, несе в собі спробу встановити відмінності у правовому регулюванні, віднайти недоліки у вітчизняному законодавстві та звернути увагу на можливості їх усунення, що в цілому є на сучасному етапі актуальним та відповідає політиці держави щодо поступового приведення податкового законодавства у відповідність із acquis communautaire в сфері оподаткування.

Під час проведення дослідження вивчались роботи вітчизняних і зарубіжних фахівців, в яких були висвітлені питання загальної теорії права та порівняльного правознавства - С.С. Алексєєва, Ю.О. Тихомирова та Л.С. Явіча; теорії європейського права - Г. Де Бурка, І.А. Грицяка, В. Денисова, Г. Друзенко, Л.М. Ентіна, Ю. Капіци, А.Я. Капустіна, В. Кернза, П. Крейга, П. Маланчука, В. Маромазова, В.І. Муравйова, А.В. Омельченка, В.Ф. Опришка, А. Татама, Б.М. Топорніна, А.С. Фастовця; теорії фінансового права - Л.К. Воронової, Н.К. Ісаєвої, Р. Масгрейва, О.П. Орлюк, Н.І. Хімічової; теорії податкового права та європейського податкового права, інших загальнотеоретичних питань з оподаткування – М. Боскіна, K. Боргшмідта, Ч. Бронхі, Т. Вовка, О. Водяннікова, П. Вотелла, О.М. Десятнюка, А.Б. Дриги, А.А. Ісаєва, І. Жоумард, А.Д. Каграмяна, В.А. Кашина, В.Г. Князєва, А.М. Козиріна, І. Коноваленка, А.І. Крисоватого, І.І. Кучерова, М.П. Кучерявенка, Р. Ла’єла, Я.В. Литвиненка, І.О. Лютого, Г. Маісто, Ч. Маклюра, О.В. Мещерякової, С.Г.Пепеляєва, М.О. Петренка, Г.В. Петрової, І.Г. Русакової, В.М. Сліпця, А.М. Соколовської, В.М. Суторміної, Б. Терри, Г.П. Толстопятенко, П. Фармера, Д.Г. Черніка, Р. Шью, І.І. Янжула та ін.

Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до плану роботи відділу проблем розвитку національного законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України за темою „Організація моніторингу ефективності чинного законодавства та прогнозування наслідків його застосування” (державний реєстраційний № РК 0104U006941).

Роль автора дисертації у виконанні науково-дослідної роботи полягала в тому, що ним було проведено комплексний порівняльний аналіз змісту основних елементів юридичного складу (правового механізму) найбільш поширених видів прямих та непрямих податків, що стягуються в Україні та державах-членах Європейського Союзу, та надано оцінку подальшим перспективам здійснення процесу адаптації податкового законодавства України до acquis communautaire в сфері оподаткування.