ЗАОЧНИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ Автореферат

Актуальність теми дослідження. Реформування системи цивільного судочинства вимагає від законодавця введення ряду процесуальних новел, які покликані забезпечити конституційне право на судовий захист. Чинний Цивільний процесуальний кодекс України запроваджує інститут заочного розгляду справи, який справедливо вважають однією з форм реалізації принципу змагальності.

Положення щодо заочного розгляду цивільних справ не становлять собою розвиток попередніх законодавчих напрацювань, не достатньо апробовані на практиці, не є результатом глибоких теоретичних розробок. Означені причини пояснюють недосконалість (неповноту, суперечливість, недостатню конкретність) відповідних законодавчих положень, що викликає труднощі у правозастосуванні та нагальну необхідність теоретичного обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення цього інституту.

Цивільно-процесуальна теорія найбільших здобутків у дослідженні інституту заочного провадження досягла наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття, зокрема, у працях К. Анненкова, Є.В. Васьковського, Г. Вербловського, В.Л. Ісаченка, К. Малишева, А. Менцинського, П. Муллова, Є.А. Нєфєдьєва, А.С. Ратнера, А.М. Румянцева, М. Шимановського, Т.М. Яблочкова. Дослідження питань заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення в сучасний період відродилися спочатку в російській юридичній науці у працях В.Н. Аргунова, В.М. Жуйкова, Т.Л. Курас, І.В. Уткіної, І.І. Черних та ін. Дослідженню заочного розгляду справи присвячено дві кандидатські дисертації, захищені в Росії, - Уткіна І.В. (Москва, 1997) та Черних І.І. (Москва, 1998), та одна в Грузії - Куруа Н. (Тбілісі, 2001).

Дослідження інституту заочного розгляду справи для сучасного цивільного процесу України є новим, праць, присвячених вивченню даного питання, є вкрай мало. Окремі аспекти запровадження заочного розгляду цивільних справ аналізували Я.П. Зейкан, С.М. Коссак, Д.Д. Луспеник, С.Я. Фурса, П.І. Шевчук, О. Штефан, С.В. Щербак. Разом із тим, можна констатувати, що в українській цивільно-процесуальній науці питання заочного розгляду висвітлювалися лише при коментуванні положень Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) та в окремих наукових статтях.

Усе викладене вище підтверджує, що дисертаційне дослідження інституту заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення в цивільному процесі України актуальне в соціально-політичному плані, є важливим для вдосконалення цивільно-процесуального законодавства України, відповідає потребам практики та є нагальним завданням розвитку вітчизняної теорії цивільного процесуального права.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в рамках науково-дослідної проблематики кафедри цивільного права та процесу Львівського національного університету імені Івана Франка «Проблеми вдосконалення цивільного законодавства в світлі нового цивільного кодексу України» (номер державної реєстрації 0105U004945).