Договори про надання правових послуг Автореферат

Актуальність теми. Із розвитком ринкових відносин та демократизацією українського суспільства послуги юриста стають все необхіднішими. Закономірною реакцією на таку потребу стало різке збільшення кількості суб’єктів надання правових послуг. В свою чергу, розвиток цієї сфери обумовив зміну погляду, який існував до недавнього часу на діяльність юриста як „непродуктивну працю”, що не дозволяло говорити про її продукт – правову послугу як об’єкт цивільного права.

Надбанням нового Цивільного кодексу України є наявність положень про договірну свободу, а також загальних положень про послуги. Проте чинне цивільне законодавство не пропонує правової моделі для регулювання відносин щодо надання правових послуг з урахуванням їх відмінних особливостей.

Оцінюючи сучасний стан концептуальних розробок в цій сфері, потрібно визнати, перш за все, цінність наукових ідей вчених-цивілістів про природу послуги як об’єкта цивільних прав, а також договірних правовідносин з приводу надання послуг. Також існує значна кількість робіт щодо окремих видів договірних зобов’язань з приводу надання послуг: медичних, освітніх, посередницьких тощо.

Проте у вітчизняній правовій літературі на системному рівні договори про надання правових послуг не досліджувались. Цивільне право радянських часів, через ідеологічні перепони, майже не торкалось сфери надання правових послуг. Порівняно невелика кількість сучасних публікацій, в яких розглядалися окремі аспекти досліджуваних договорів, не охоплює і не вирішує багатьох теоретичних та практичних проблем, викликаних, у першу чергу, відсутністю однозначного підходу до визначення такого нетипового об’єкта цивільного права, яким є правова послуга. В результаті, існує правова невизначеність з низки принципово важливих питань: визначення поняття та ознак договору про надання правових послуг, його сторін, порядку укладення, зміни, припинення, істотних умов договору та питання цивільної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання цього договору тощо.

Такий стан справ не відповідає ролі, яку відіграє діяльність суб’єктів надання правових послуг, що, в свою чергу, не сприяє ні реалізації ними своїх суб’єктивних прав, ні захисту прав та інтересів споживача правових послуг.

Зазначеними обставинами та причинами й обумовлюється актуальність теми дослідження, а також доцільність проведення його в рамках цієї дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження безпосередньо відповідає науково-дослідній програмі кафедри цивільного права та процесу юридичного інституту Прикарпатського університету ім. В. Стефаника „Вдосконалення цивільно-правового регулювання суспільних відносин в світлі нової Конституції України”, яка затверджена на засіданні кафедри 27 березня 2001 року, протокол №9, номер державної реєстрації №0106У003905.