АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕҐУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Швидка зміна характеру громадських відносин в українському суспільстві, непослідовність і недостатня ефективність реалізації положень Концепції адміністративної реформи, певні труднощі розв’язання питань удосконалення національної правової системи, зокрема щодо правового статусу, функцій і структури органів виконавчої влади, зумовлює необхідність здійснення подальших наукових досліджень.

Здійснювані державою та її органами великомасштабні комплексні заходи з протидії злочинності й іншим правопорушенням є ще недостатніми для ефективного впливу на зміцнення правопорядку в суспільстві. Закони, які приймаються, поки що не забезпечують вирішення сьогоденних потреб реґулювання та охорони суспільних відносин, забезпечення надійної громадської безпеки.

Очевидним є факт, що чинна структура системи органів внутрішніх справ недостатньою мірою вирішує проблеми впровадження нових принципів її діяльності. Пояснюється це, по-перше, надмірною централізацією системи органів внутрішніх справ. По-друге, діяльність органів внутрішніх справ ні організаційно, ні функціонально ще не перебудована відповідно до принципів правової держави. По-третє, незважаючи на прийняті закони, ще недостатньо чітко визначено адміністративно-правовий статус органів внутрішніх справ (міліції).

У суспільстві реалізація приписів нормативно-правових актів, виконання управлінських рішень безпосередньо здійснюються на місцевому рівні. Саме тому, на погляд автора, одним із перспективних шляхів поліпшення діяльності системи органів внутрішніх справ є оновлення статусу пiдроздiлiв мiлiцiї громадської безпеки, більш чітке визначення їх компетенції, форм і методів взаємодії з іншими правоохоронними органами та громадськістю.

Питання правового реґулювання організації та діяльності мiлiцiї громадської безпеки постійно досліджувалися вченими як України, так і інших країн. Зокрема, дисертантом вивчено й використано праці:  В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, О.К. Безсмертного, К.С. Бєльського, Ю.П. Битяка, І.І. Веремеєнка, П.А. Вороб’я, І.П. Голоснiченка, С.Т. Гончарука, Є.В. Додiна, М.М. Дорогих, М.І. Єропкiна, А.П. Закалюка, Д.Д. Iльїна, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, А.П. Клюшниченка, Л.М. Колодкiна, Ф.Є. Колонтаєвського, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, Я.Ю. Кондратьева, В.В. Копєйчикова, О.П. Коренєва, Ю.Ф. Кравченка, Є.Б. Кубка, В.В. Лазарева, О.І. Луньова, М.І. Мельника, Л.Л. Попова, А.О. Се-ліванова, В.Д. Сорокіна, В.Д. Сущенка, Ю.О. Тихомирова, А.П. Шергiна та ін.

Разом із тим, треба зазначити, що проблеми адміністративно-правового реґулювання діяльності міліції громадської безпеки у вітчизняній науці комплексно не досліджувались. А відсутність відповідної монографічної літератури свідчить як про складність цих питань, так і про недостатню увагу до них із боку вчених-правознавців. Беззаперечна наукова значущість теоретичного розроблення проблематики в цій сфері та її актуальність зумовлюють потребу в проведенні поглибленого дослідження цілісного механізму адміністративно-правового реґулювання діяльності міліції громадської безпеки.

Актуальність дисертаційної роботи зумовлюється також і тією обставиною, що в цей час здійснюються заходи з реформування окремих систем управління, модернізації  державної служби та пошуку оптимальної структури органів внутрішніх справ України.

Дисертацію виконано з урахуванням сучасних розробок суспільних наук. Її нормативною базою стали чинні в Україні основоположні (основні) конституційні й адміністративно-правові акти. При підготуванні дисертації автором використано публікації з питань методики управління органами внутрішніх справ. Оскільки дослідження має комплексний характер, поряд із юридичною вивчалася політична та соціологічна література, публікації в пресі, статистичні матеріали й результати конкретних соціологічних досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження перебуває в безпосередньому зв’язку з державними планами й програмами науково-дослідної роботи та відповідає планам наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України ("Пріоритетні напрями фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 років", затверджені наказом МВС України від 30 червня 2002 р. № 635), Національної академії внутрішніх справ України ("Основні напрями наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ України на 1995-2000 роки") та Плану науково-дослідної роботи Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України (п. 4.37). Актуальність цього напряму досліджень обґрунтовано в Концепції адміністративної реформи в Україні (затвердженій указом Президента України від 22 липня 1998 р. № 810), у Концепції розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період до 2005 року (схваленій рішенням колеґії МВС України від 18 грудня 2000 р. № 9км/1) тощо.