ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІЦІЇ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА З ПРОФІЛАКТИКИ ЗЛОЧИНІВ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Початок третього тисячоліття для Республіки Молдова ознаменувався бурхливими процесами організаційних змін у всіх сферах соціального, економічного та політичного життя суспільства і держави. Стало очевидним, що без радикальних реформаторських перетворень неможливо йти вперед по шляху людського прогресу.

Сучасний процес побудови держави в Республіці Молдова спричинив широке коло актуальних питань, пов'язаних з організацією цілеспрямованого впливу з боку різних соціальних суб'єктів на процеси зміцнення законності й правопорядку в країні, забезпечення і охорони прав, свобод та законних інтересів усіх членів суспільства, проголошених Конституцією РМ. Особливої гостроти при цьому набуває проблема протидії злочинності, профілактики злочинів та інших правопорушень, що створюють загрозу розбудові молодої незалежної держави і забезпеченню національної безпеки.

Кримінальна ситуація в країні продовжує залишатися досить напруженою. Незважаючи на вжиті для її стабілізації заходи, відчутних результатів поки що не отримано. Це значною мірою обумовлено тим, що діяльність різних правоохоронних органів зосереджена в основному на виявленні і розкритті вчинених злочинів, тобто основні зусилля спрямовуються на боротьбу з наслідком (злочинністю), а не з її причинами та умовами; заходи, передбачені багатьма державними програмами боротьби зі злочинністю або окремими її проявами, не реалізовані належним чином; зусилля суспільства та держави за відсутності організуючої ланки розпорошуються, спостерігається дублювання профілактичних функцій. Разом з тим давно відомо, що профілактика злочинів є найбільш ефективним і гуманним засобом протидії злочинності, який, однак, потребує значних матеріальних і людських затрат.

Серед суб'єктів профілактики злочинів особливе місце належить поліції РМ, яка не лише сама здійснює спеціальні профілактичні заходи, але і забезпечує організацію і проведення таких дій іншими державними органами та громадськими формуваннями, створює для цього відповідні умови. Саме у сфері профілактики злочинів найбільш повно розкриваються соціальні функції поліції. Органи внутрішніх справ як державно-правовий і соціально-організаційний інститут являють собою складну інтегровану систему, яка завдяки покладеним на неї функціям та завданням багато в чому визначає долю державності в Республіці Молдова.

Для того, щоб профілактична діяльність поліції була максимально ефективною, її необхідно організувати і регламентувати правовими актами, у першу чергу законодавчими. Одначе сьогодні правове регулювання повноважень поліції РМ у сфері профілактики злочинів, форм і методів профілактичної діяльності багато в чому не відповідає потребам часу, вимагає не просто удосконалювання, а якісно нового оформлення.

Необхідність посилення протидії злочинності, підвищення значення та ролі в цих процесах профілактичної функції обумовлює актуальність і важливість глибокого й всебічного наукового дослідження широкого кола питань, пов'язаних з діяльністю різних соціальних суб'єктів, зокрема, поліції, з профілактики злочинів у сучасних посткризових умовах.

Слід зазначити, що сучасна правова наука традиційно приділяє значну увагу дослідженням проблем організації і функціонування соціальних систем, які створені з метою реалізації політики держави у внутрішніх справах. На формування відповідної правової доктрини суттєво вплинули роботи таких знаних правознавців, як: Г.А.Аванесов, В.Б.Авер’янов, О.І.Алексєєв, Ю.М.Антонян, М.І.Ануфрієв, О.М.Бандурка, Д.М.Бахрах, Ю.П.Битяк, Ю.Д.Блувштейн, В.В.Голіна, І.П.Голосніченко, Л.М.Давиденко, В.Є.Емінов, А.Е.Жалинський, В.К.Звірбуль, А.Ф.Зелінський, К.Є.Ігошев, Р.А.Калюжний, Ю.М.Козлов, В.К.Колпаков, А.Т.Комзюк, Я.Ю.Кондратьєв, А.П.Коренєв, В.М.Кудрявцев, Н.Ф.Кузнєцова, К.Б.Левченко, О.М.Литвак, В.В.Лунєєв, Г.М.Міньковський, Н.Р.Нижник, В.П.Пєтков, О.П.Рябченко, В.Ф.Сіренко, В.В.Цвєтков, В.К.Шкарупа, О.Н.Ярмиш та деяких інших. Вагомим є внесок у розробку даної проблематики також молдавських вчених, таких як: Г.Аворник, В.Балмуш, А.Бантуш, В.Бужор, В.Гу­цуляк, А.Гуштюк, П.Кос­таки, М.Орлова.

Однак, незважаючи на це, комплексне міждисциплінарне дослідження проблеми теорії і практики організації профілактики злочинів в органах внутрішніх справ не проводилось, основні напрямки, функції і завдання поліцейських органів щодо цього не розглядалися.

Таким чином, у сучасних умовах не тільки для Республіки Молдова, але й для всіх країн пострадянського простору актуальною є проблема організації новітньої системи профілактики злочинів, удосконалювання на цій основі законодавчої бази, широке залучення всіх соціальних інститутів до спільної узгодженої діяльності. Вищеназвані обставини в основному і обумовили обрання теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до вимог п. 3.1. Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр. (затверджені рішенням колегії МВС України № 4КМ/2 від 28.02.1995 р.), пп. 7.12., 7.28. Програми розвитку системи відомчої освіти і вузівської науки на період 2001-2005 рр. (затверджена наказом МВС України № 356 від 11.05.2001 р.), а також п. 2.2. і 2.3. Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 рр.