ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ЛІЦЕНЗІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Автореферат

Актуальність теми. Проголошення Конституцією України прав і свобод громадян як найвищої соціальної цінності вимагає наявності діючого механізму для їх реалізації, що передбачає надання пріоритету прав і свобод людини та громадянина, гарантії їх реалізації у межах окремих правових режимів, зокрема, ліцензування, яке за змістом є системою правозабезпечувальних заходів, що сприяють самореалізації здібностей громадянина у сфері підприємницької діяльності та забезпечення безпеки на різних рівнях – національної, регіональної, особистої.

Запровадження ліцензування в Україні зумовлено змінами у характері впливу держави на суспільні відносини, що розвиваються в сфері соціально-економічного розвитку держави. Проникаючи у багато сфер виробничої і соціальної діяльності, воно дає можливість дотримуватися балансу інтересів споживачів, підприємців та інших суб’єктів, з одного боку, і держави ‑ з іншого. Саме ліцензія є документом-дозволом, на підставі якого фізична або юридична особа має право здійснювати певний вид діяльності, а споживачі мають можливість споживати товари та послуги, рівень яких відповідає державним вимогам і стандартам.

Основу правового режиму ліцензування становить добровільний вступ суб’єкта, який не наділений владними повноваженнями, до сфери адміністративно-правових відносин, усвідомлене і бажане виконання обов’язків, покладених чинним законодавством. Важливим моментом є встановлення меж цього режиму, не допускаючи їх надмірного розширення чи необґрунтованого скорочення. Це стосується не тільки чіткого визначення у нормативно-правових актах правового статусу суб’єктів підприємництва, діяльність яких підлягає ліцензуванню. Потребують правової регламентації повноваження багатьох державних органів, що здійснюють державний контроль у сфері ліцензійної діяльності. Вони повинні діяти у межах власної компетенції, але з метою виконання загальнодержавних завдань. При цьому у сфері регулювання ліцензійних правовідносин має бути дотриманий баланс між загальнодержавними і приватними інтересами, забезпечення якого дозволить реалізувати норму ст.42 Конституції України про право кожного на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом.

Розробці проблеми державного контролю в Україні приділялась увага вченими, предмет дослідження яких складали методологічні засади адміністративно-правового регулювання, становлення і розвиток правовідносин у сфері державного управління, державного контролю: В.Б. Авер’яновим, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяком, В.М. Гаращуком, В.М. Горшеньовим, О.Д. Крупчаном, І.Б. Шаховим, О.О. Кармолицьким та іншими.

Підґрунтя загальнотеоретичних положень дослідження склали роботи вчених–теоретиків права С.С. Алексєєва, М.В. Вітрука, В.М. Кудрявцева, М.І. Матузова, А.В. Малько, О.Ф. Скакун, Л.С. Явича й інших учених.

У роботі були використані здобутки А.П. Альохіна, Д.Н. Бахраха, І.Л. Бачило, Ю.М. Козлова, А.Т. Комзюка, Н.Р. Нижник, Н.О. Сані-ахметової, Т.В. Сараскіної, В.М. Селіванова, М.С. Студенікіної, В.В. Цвєткова та інших дослідників.

Разом з тим, правовідносини у сфері ліцензійної діяльності досліджувались фрагментарно, в основному, науковцями – представниками науки господарського права. У науці адміністративного права комплексний аналіз проблеми державного контролю у сфері ліцензійної діяльності залишився поза увагою науковців.

Таким чином, недостатність у розробках на теоретичному рівні, наявність правових прогалин, а також, у зв’язку з цим, необхідність проведення комплексного адміністративно-правового дослідження проблеми державного контролю у сфері ліцензійної діяльності обумовили вибір теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано на кафедрі адміністративного права та адміністративної діяльності Запорізького юридичного інституту МВС України за комплексним науковим проектом “Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005р.”, затвердженого наказом МВС України №635 від 30 червня 2002р. Дослідження виконано відповідно до фундаментальних положень Концепції реформи адміністративного права (абз. 1 Глави 4, та 1-2 Глави 9); приписів Указу Президента України “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” від 18.02.02 р. (п.1); Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2000-2005 рр.; Рішення Колегії МВС України №4 КМ/2 від 28 лютого 1995 року (п.п.4.13.1); а також планів науково-дослідних робіт та тематичних планів Запорізького юридичного інституту МВС України на 2000-2005 рр.