Request a thesis ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТРУКТУРНИХ ПОРУШЕНЬ В СЕРЦІ ТА ЗМІН ІМУНОЛОГІЧНОЇ РЕАКТИВНОСТІ У ДОРОСЛИХ І СТАРИХ ТВАРИН З АДРЕНАЛІНОВОЮ МІОКАРДІОДИСТРОФІЄЮ :

Актуальність теми. Патологія серцево-судинної системи займає провідне місце в світі за розповсюдженістю, а також щодо інвалідизації та смертності населення. За даними Європейського кардіологічного товариства (Sans S. et al., 1997; European guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice, 2003), 40 % усіх летальних випадків в Європі є наслідком захворювань системи кровообігу. Частою причиною загибелі таких хворих є розвиток некротичного процесу в міокарді, внаслідок значних порушень метаболізму (Коваленко В.Н., Несукай Е.Г., 2001; Зубкова С.Т. и соавт., 2003). У США інфаркт міокарда розвивається щорічно у 900 000 осіб, вмирають 225 000, з них 125 000 гинуть на місці (Ryan T.J. et al., 1996). Адренергічні пошкодження (Маркова О.О., 1998; Коваленко В.М. і співавт., 2003; Передерій В.Г., Безюк М.М., 2003) розглядають як фактор ризику коронарогенних катастроф.

Особливої гостроти набуває ця проблема в старості, що зумовлено, з одного боку, значною поширеністю серцево-судинних захворювань та смертністю від них у даній віковій групі (Амосова Е.Н. и соавт., 2004; Rosano G.M. et al., 2004), прогресуючим старінням популяції (A
sbergar P. et al., 2000; Safarova G., Pirozhkov S., 2002), посиленням стресорних впливів (Кундиев Ю.И. и соавт., 2002), а з другого – специфічними особливостями серцевого м’яза та судин, пов’язаними як з процесом старіння, так і з віковим погіршанням загального стану організму (Фролькис В.В. и соавт., 1994; Cafagna D., Ponte E., 1997; Ribera-Casado J.M., 1999; Pugh K.G., Wei J.Y., 2001). Відмічають навіть подібність між віковими змінами і порушеннями, які виникають під впливом адренергічних факторів, що сприяло формуванню уявлення про розвиток у похилому віці стрес-вік-синдрому (Фролькис В.В. и соавт., 1994; Мисула І.Р., 1996; Фролькис Р.А., Фролькис В.В., 1997). Клінічний перебіг серцево-судинних захворювань у вказаному віковому періоді має свої характерні особливості (Павловская Е.Н., 2001; Fricourt P. et al., 2002; de Gevigney G., 2003).

Протягом останніх років поряд з відомими концепціями розвитку адренергічних та некротичних ушкоджень міокарда значна увага приділяється ролі й значенню змін імунного статусу (Мойбенко А.А., Сагач В.Ф., 1992; Шустваль Н.Ф., 2000; Gokee M. еt al., 2002; Люлька Н.О., 2003), активації вільнорадикального окиснення ліпідів (Ithayarasi A.P., Devi C.S., 1997; Pandey N.R., 2000; Manikandan P. et al., 2002), наростанню ендотоксемії (Долгих В.Т., 2002; Лисенко О.В., Дейнеко І.І., 2002; Діка А., 2003) та структурно-функціональній перебудові частин серцевого м’яза (Гнатюк М.С. і співавт., 2000; Рябова Т.Р. и соавт., 2001; Червонописька О.М., 2003). Проте дослідження вказаних процесів за умов адренергічного пошкодження, особливо у віковому аспекті, носять фрагментарний, суперечливий характер, не створюють цілісного уявлення, відтак вимагають подальшої розробки і уточнення.

Аналіз літературних джерел засвідчив, що патогенез адренергічного ушкодження серця, особливо на пізніх етапах його розвитку, вивчений недостатньо. Не з’ясованим залишається характер змін імунологічної реактивності, ендогенної інтоксикації при адреналіновій міокардіодистрофії та їх можливе місце в реалізації механізмів ураження серцевого м’яза, як і не вирішені остаточно питання порушень прооксидно-антиоксидної системи за цих умов. Важливо морфологічно кількісно оцінити патофізіологічні процеси, що розвиваються в серці за дії кардіотоксичної дози адреналіну для більш об’єктивного їх вивчення та логічного пояснення, визначити особливості ремоделювання міокарда. Недостатня увага з боку дослідників приділяється вивченню вікової реактивності в динаміці розвитку пошкодження міокарда за умов адренергічного впливу, хоча відомо про особливості функціонально-структурного стану серця в старості та його нейрогуморальної регуляції. Окрім цього, імунітет з віком зазнає істотних змін.

Виявлення особливостей патогенезу морфофункціональних змін серця та порушень імунологічної реактивності за розвитку адреналінової міокардіодистрофії у дорослих і старих тварин дасть змогу створити більш раціональні диференційовані методи попередження та корекції вказаної патології, діяти на пускові механізми та патогенетичні ланки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною планової наукової міжкафедральної теми “З’ясування ролі порушень кисневого гомеостазу при патології печінки та центральної гемодинаміки та пошук ефективних способів корекції змін, що виникають” (кафедр фармакології та медицини катастроф і військової медицини) Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського (№ держреєстрації 0101U001317), у виконанні якої автором самостійно проведено дослідження ушкодженого міокарда та організму в дорослих і старих тварин у динаміці розвитку адреналінової міокардіодистрофії, що викладено у матеріалах дисертації. Тема дисертаційної роботи затверджена Проблемною комісією “Патологічна фізіологія та імунологія” (протокол № 28 від 27.06.2003 року).