АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ ІММІГРАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ Автореферат

Актуальність теми дослідження обумовлюється не лише потребами прак-тики державного будівництва, але й необхідністю наукового вивчення цього нового для України явища. Якщо говорити конкретно, в контексті даного дослідження, то найменш розробленими в науковому плані є питання визначення довгострокової державної імміграційної політики, шляхів і методів адміністративно-правового за-безпечення правоохоронними органами імміграційного процесу в Україні. Між тим, не визначивши на науковій основі політики держави стосовно адміністративно-пра-вового забезпечення імміграційного процесу, не можна ефективно розв’язувати інші питання в цій сфері. Регулювання державою процесом імміграції за таких обставин завжди відбуватиметься методом спроб і помилок, який з розвитком продуктивних сил коштуватиме суспільству все дорожче.

Наукове осмислення проблеми необхідне для розв’язання таких практичних завдань, як створення відповідної загальнодержавної та регіональних інформаційно-статистичних баз даних для прийняття оптимальних управлінських рішень, перед-усім, з питань працевлаштування іммігрантів та біженців, інших шукачів притулку, максимального використання їх професійного та інтелектуального потенціалу для самоутримання та розвитку економіки України, обмеження можливостей проник-нення на територію країни нелегалів, усунення негативних наслідків нелегальної імміграції, а головне – для розробки законодавчо-нормативних актів у сфері подаль-шого вдосконалення форм і методів адміністративно-правового забезпечення право-охоронними органами імміграційного процесу в Україні.

Захист державних інтересів потребує забезпечення системою правових, організаційних та фінансових заходів. Адміністративно-правовий вплив на іммігра-ційний процес в Україні все ще є недостатнім. Сьогодні управління імміграцією здійснюють більше десяти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України. В той же час відсутня належна координація їх діяльності, чітко не визначена сфера їх впливу та відповідальності.

Вивчивши та проаналізувавши дану проблематику доводиться констатувати, що зміст чинного імміграційного законодавства не повністю відповідає об’єктивним тенденціям розвитку сучасних суспільних відносин. У значній мірі таке становище пов’язане з недостатнім розумінням вагомості досліджуваної проблеми тими державними органами, які формують внутрішню політику держави та правоохорон-ними органами, які відповідають за втілення цієї політики і, як результат цього – наявність малоефективної системи вироблення та здійснення державної політики у даній сфері.

Дослідженням теорії та практики міграційних процесів у минулому займалися такі вчені як: Ж. Зайончковська, А. Король, О. Лармін, І. Матлін, В. Моісеєнко, В.Переведенцев, В.Покмігевський, А.Попова, В. Просвірін, Г. Романєнкова, Л.Рибаковський, Н. Тихомиров, Ж.Тощенко, А. Хомра та інші. Їх наукові праці скла-дають лише невелику частину того багатого скарбу, опрацювання якого дає можли-вість отримати нові знання і сприяє поясненню нових видів та форм міграцій у сучасних умовах.

З часу становлення України як незалежної, суверенної держави було опубліко-вано значну кількість робіт, серед яких можна відзначити наукові праці таких вчених, як: Ю. Бузницького, А.Бабенко, В. Колпакова, О. Кузьменко, О.Малиновської, В. Новіка, С.Пирожкова, О. Піскуна, І.Прибиткової, Ю.Римаренка, Ю. Тодики, В. Трощинського, М.Шульги, П. Чалого, С. Чеховича, О. Шамшура, В.Шаповала, які мають важливе значення для вдосконалення імміграційного про-цесу, визначення правового статусу іноземних громадян, осіб без громадянства та інституту деліктного права, що регулює відносини з цією категорією громадян, однак питання адміністративно-правового забезпечення правоохоронними органами усіх рівнів імміграційного процесу в Україні цими авторами висвітлюються досить фрагментарно.

Важливе місце в дисертаційному дослідженні посідають праці відомих вітчиз-няних та зарубіжних вчених-адміністративістів: В. Авер’янова, В.Афанасьєва, Г.Атаманчука, О. Бандурки, Д. Бахраха, Г. Забарного, Р. Калюжного, С. Ківалова, Л.Коваля, Н. Нижник, О. Остапенка, Л. Савченко, М. Тищенка, В. Пєткова, В.Поповича, В. Шамрая, В. Шкарупи та інших, які стали фундаментальною основою для подальшого дослідження питань, що розглядаються.

Вивчаючи та аналізуючи адміністративно-правовий вплив на сучасний імміг-раційний процес не можна залишити поза увагою наукові здобутки у цій сфері відо-мих західних дослідників. Серед найбільш вагомих наукових праць заслуговують на увагу роботи Г.Вербунта, К. Гордона, П. Дрю, Л. Классена, Д.Кубата, Е.Реджинальда, Т.Хаммара, Л. Холборн. Ці, та ряд інших робіт, належать до загаль-нотеоретичних досліджень з даної проблематики, тобто узагальнюють існуючий досвід вивчення окремих аспектів взаємодії державних органів щодо регулювання імміграційним процесом. Їхня наукова цінність полягає в тому, що вони дають загальну концептуальну основу для вивчення державної імміграційної політики в сучасній Україні.

В роботі здійснено аналіз усіх чинних законодавчих актів України, які регла-ментують діяльність правоохоронних органів усіх рівнів у сфері адміністративно-правового регулювання імміграційним процесом, основних міжнародних документів з даної проблематики, статутів провідних міжнародних неурядових організацій, їх основних функцій і завдань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Актуальність цього напряму дослідження випливає із Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 2000-2004 роки, Програми боротьби з незаконною міграцією, Кон-цепції розвитку органів внутрішніх справ у ХХІ столітті, Концепції створення прог-рами Міністерства внутрішніх справ “Народ і міліція - партнери”. Робота спрямова-на на виконання Указів Президента України “Про заходи щодо посилення боротьби з незаконною міграцією”, “Про додаткові заходи щодо реалізації права людини на свободу пересування і вільний вибір місця проживання”, “Питання організації виконання Закону України “Про імміграцію”, “Питання організації виконання Закону України “Про громадянство України” та “Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією”. Окрім цього цей напрям дослідження збігається з планами науково-дослідних робіт та тематичними планами Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України на 2000-2004 навчальні роки.