НЕУСТОЙКА ЯК ВИД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Ефективний розвиток економіки будь-якої країни певною мірою залежить від належного виконання договірних зобов’язань суб’єктами господарчої діяльності. І саме в арсеналі цивільного права є такий інструментарій, який дозволяє забезпечити нормальне функціонування основних ланцюгів економіки.

Серед правових засобів впливу на суб’єктів цивільно-правових відносин особливе місце посідають види забезпечення виконання зобов’язання найбільш поширеним з яких є неустойка.

Епоха адміністрування негативно вплинула на цей цивільно-правовий інститут, що не могло обумовити засилля законних неустойок, відсутність у контрагентів можливості визначати вид і розмір неустойки. На сьогодні діюче вітчизняне цивільне законодавство в сфері регулювання договірних відносин певною мірою відстає від потреб сучасного господарчого обігу, який поступово переорієнтовується з відносин планово-розподільчого характеру на ринкові.

Незважаючи на досить тривалу історію існування цивільно-правового інституту неустойки, як одного із видів забезпечення виконання зобов’язання, він продовжує викликати велику кількість дискусій і суперечок. Це пояснюється тим, що протягом тривалого часу в умовах соціалістичного планового господарства традиційно більш ефективними вважалися адміністративно-правові методи впливу на контрагента, і господарюючі суб’єкти практично були позбавлені можливості застосовувати неустойку повною мірою в договорі.

З економічними перетвореннями в нашій країні, істотно змінюється і призначення неустойки, що обумовлює необхідність певної переорієнтації подальшого розвитку даної правової категорії.

Питанням, щодо функціональних дій правових засобів забезпечення виконання зобов’язань, їх системі і ролі в підвищенні ефективності суспільного виробництва були присвячені роботи С.С.Алєксєєва, М.І.Брагінського, Б.М.Гонгало, О.В.Латинцева. В той же час неустойка, як спеціальний вид забезпечення виконання зобов’язання, не була предметом спеціального вивчення.

Монографічне дослідження К.О.Граве було видане ще в 1950 р. і стосувалося лише договірної неустойки. В роботах М.С.Артеменко, В.А.Вятчина, В.С.Константинової, А.О.Травкіна, Ф.Ф.Шпанагеля увага науковців зосереджувалася перш за все на застосуванні неустойки за порушення планових зобов’язань в народному господарстві.

Розв’язання окремих питань, пов’язаних з механізмом застосування неустойки, базувалося не на економіко-правовому обґрунтуванні, а на певній політичній доктрині, тому окремі положення, висновки сьогодні необхідно сприймати досить критично з врахуванням тих реалій, які існували в нашій країні в останнє десятиріччя дев’яностих років.

Аналізуючи роботи вітчизняних цивілістів не можна не відзначити, що підвищений інтерес був спрямований перш за все на види (способи) забезпечення виконання зобов’язання речово-правового характеру. Наукові роботи І.Й.Пучковської, Т.С.Шкрум, О.А.Загорулько стосувалися з’ясуванню правової природи застави і її місці в системі способів забезпечення виконання зобов’язання. В дисертаційному дослідженні Л.О.Отраднової, присвяченому інституту неустойки, не могли бути враховані зміни, які відбулися в цьому цивільно-правовому інституті у зв’язку з прийняттям нового Цивільного кодексу України, в якому знайшли законодавче закріплення основні тенденції, характерні для процесу реформування вітчизняного цивільного законодавства останнього десятиріччя, в тому числі і такі юридичні конструкції, які врахували досягнення сучасної цивілістичної науки.

Підґрунтям для подальшого дослідження проблеми забезпечення виконання зобов’язань є праці українських і російських вчених-юристів дореволюційного періоду: Д.І.Мейєра, А.І.Пергамента, К.П.Побєдоносцева, В.І.Синайського, Г.Ф.Шершеневича. Багато з робіт, які були написані десятки років тому ще за радянських часів, не втратили своєї актуальності завдяки високому рівню дослідження і непересічному науковому авторитету їх авторів. Це роботи К.О.Граве, В.П.Грибанова, О.А.Красавчикова, О.С.Йоффе, Н.С.Малєіна, Г.К. Матвєєва, О.А.Пушкіна, В.О.Халфіної.

Серед вітчизняних і зарубіжних дослідників цієї проблематики необхідно назвати перш за все праці: Ч.Н.Азімова, М.І.Брагінського, В.В.Вітрянського, О.В.Дзери, Н.В.Кузнєцової, В.В.Луця, О.А.Підопригори, Н.О.Саніахметової, Ю.К.Толстого, О.Г.Харитонова, Я.М.Шевченко, Т.В.Боднар, М.В.Венецької, І.О.Дзери, Г.В.Єрьоменко, А.В.Луця, Л.О.Отраднової, Т.С.Шкрум та інших.

Недостатність теоретичної розробленості, існування значної кількості дискусійних теоретичних і практичних питань щодо юридичної природи неустойки, її місця в системі видів забезпечення виконання зобов’язання, відсутність чіткої законодавчої концепції щодо співвідношення законної і договірної неустойки, розширення предмету неустойки, недостатня ефективність застосування неустойки в умовах переходу до ринкової економіки обумовлюють необхідність дослідження феномену неустойки в системі цивільно-правових видів забезпечення виконання зобов’язань та актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі цивільно-правових дисциплін Національної академії внутрішніх справ України відповідно до Плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України у межах теми: “Проблеми удосконалення цивільно-правових форм захисту прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб”, затвердженої Наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р. “Про тематику пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на період 2002—2005 рр.”