ПРАВОВИЙ СТАТУС БЛАГОДІЙНИХ УСТАНОВ ТА ТОВАРИСТВ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. У зв’язку із зміною політичної та економічної системи в Україні почався процес активізації діяльності громадян не тільки в галузі підприємництва, але і в соціальній сфері. Перехід від командно-адміністративної системи до ринкової економіки позначився процесом загострення економічної кризи. Поряд із відродженням підприємництва посилився процес розшарування суспільства та виявились окремі групи населення, які потребують допомоги та захисту. Держава, яка в останній час намагалася вирішу­вати проблеми соціального захисту населення, сьогодні постала перед необхід­ністю залучення до вирішення цих проблем недержавних утворень.

Формування громадянського суспільства в Україні супроводжується підвищенням суспільно-громадської активності громадян, яка знаходить свій прояв в утворенні великої кількості неурядових організацій, які покликані вирішувати багато суспільно-значущих проблем. Єдиним гарантом формування цивілізованого демократичного суспільства стає створення незалежного некомерційного сектора в нашій країні, особливо сьогодні, коли досягнення громадянської злагоди можливе лише шляхом милосердя та соціальної відповідальності. Відродження в Україні приватного благодійного сектору дозволить державі зняти з себе витрати та відповідальність за рішення багатьох соціальних завдань, які вона вирішити практично не в змозі.

Різні аспекти проблем, що виникають в процесі створення, функціонування та припинення юридичних осіб, в різний час були предметом численних наукових праць. Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять наукові праці К. Абрамовича, Н.Ю. Беляєва, Л.Е. Бідного, В.І. Борисової, М.І. Брагінського, С.М. Братуся, С.В. Вороніна, Ю. Гамбарова, Е.Н. Гендзе­хадзе, П. Георгієвського, В.И. Герьє, А.Г. Гойхбарга, А.О. Гордона, О.В. Дзери, К. В. Ільинского, О.С. Йоффе, В.В. Качанова, Т.П. Коржихіна, Н.В. Козлова, Г.В. Кравченко, І.Ю. Краська, Н.С. Кузнєцової, Г.А. Кудрявцева, О.Ю. Литвиної, Е.Д. Максимова, А.И. Маляєва, Н.Н. Міщенко, Р.Л. Наришкіна, Т.Т. Попова, О.А. Пушкіна, П.І. Седугіна, А.А. Симоніна, І.С. Соколова, І.В. Спасибо-Фатєєвої, А.Д. Степанського, Д.Т. Субботіна, Є.А. Суханова, Я.М. Шевченко, А.Є Шерстибітова, Г.Ф. Шершеневича, Д.В. Шутько, Л.І. Щеннікова, А.І. Щиглик, Р.Б. Шишки, Ц.А. Ямпольскої та ін. Крім того, використані наукові праці зарубіжних правознавців – Б. Бромлі, В. Нельсена, Б. Хопкінса, Д. Іді, Г. Ульгорна та ін.

В Україні із прийняттям 16 вересня 1997 року Закону «Про благодійництво та благодійні організації» були визначені основні напрями і засади правового регулювання благодійництва та благодійної діяльності (далі – Закон). Закон дав досить поверхневе загальне визначення основних понять в сфері благодійності, зазначив організаційно-правові форми благодійних організацій. Однак, на жаль, поза законодавчим регулюванням та науковими дослідженнями все ж таки залишилося багато важливих аспектів правового регулювання діяльності благодійних юридичних осіб в Україні. Так, зокрема, сучасне цивільне українське законодавство, зазначаючи основні організаційно-правові форми юридичних осіб – товариства та установи, не наповнює їх жодним правовим змістом стосовно саме благодійних юридичних осіб. Таке положення викликано недостатньо розробленою науковою концепцією та теоретичною моделлю благодійних товариств та установ як благодійних юридичних осіб приватного права в національному цивільному законодавстві.

Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Тема дисер­таційного дослідження виконана згідно з планом науково-дослідної роботи відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України «Роль і значення цивільного права в регулюванні майнових і особистих немайнових відносин у сучасній Україні»