Request a thesis ВЕГЕТАТИВНІ ПОРУШЕННЯ ПРИ ІШЕМІЧНІЙ ХВОРОБІ СЕРЦЯ

Актуальність теми. Питання розвитку і прогресування ішемічної хвороби серця (ІХС) займають лідируючу позицію в медицині, оскільки хвороби системи кровообігу складають найбільш поширену групу в структурі захворювань і згідно з державною статистичною звітністю загальна їх чисельність сягає 16 млн., поширеність у 2001 р., порівняно з іншими захворюваннями, становила 25,9%, а для дорослого населення та підлітків (15 років і старші) – 31,6 %, питома вага у загальній структурі смертності в Україні складає 61,3% (Коваленко В.М., 2003, Лутай М.І., Дорогой А.П., 2002). Звідси зростає інтерес до вивчення функціональної патології серцево-судинної системи, оскільки астеновегетативні порушення є надзвичайно поширеними, особливо в молодому і середньому віці, питання термінології і взаємозв’язків – неузгодженими, визначення даної патології терапевтами як нейроциркуляторної дистонії (НЦД), неврологами – вегетосудинної дистонії (ВСД), психіатрами – невротичними розладами (Вейн А.М., 2000; Коваленко В.Н., Несукай О.Г.,2002) або „групою хронічних множинних функціональних симптомів” (Bass С., May S., 2002) та „панічних атак” (Peter H. et al., 2002), що за втілення сучасної класифікації увійшло під назвою соматоформної вегетативної дисфункції (СВД), і потребує об’єктивізації. Актуальність проблеми підкреслюється визначенням термінології і класифікації НЦД представленої робочою групою з питань класифікації функціональних порушень серцево-судинної системи на Пленумі Правління Українського наукового товариства кардіологів (вересень 2003). Важливим є питання про можливий причинно-наслідковий зв’язок СВД з ІХС. Пароксизмальні епізоди „панічної атаки” можуть бути визнаними епізодами вегетативних порушень за умов наявності задишки, оніміння, “тріпотіння серця”, тахікардій і кардіалгій, які супроводжуються тремтінням, пітливістю, нудотою, головокружінням та перебігають разом зі втратою настрою, ентузіазму, цілеспрямування, що за відсутності нейропсихічної патології та поширення на вегетативно іннервуємі органи обумовлює симптомокомплекс соматоформного діагнозу (Langkafel M., Senf W., 1999). Необхідність полягає у визначенні проблеми нейрофункціональних і нейрогуморальних порушень, що перебігають в умовах розвитку клініки ВСД/НЦД або, за сучасною класифікацією, СВД, з визначенням асоціації між проявами астеноневротичних, тобто функціональних, і органічних, у вигляді редукції коронарного резерву та обмеження функціонального стану міокарда, подій, особливо за розвитку ІХС в умовах вивчення впливу вегетативних порушень, динаміки ендотеліну-1 (ЕТ-1), збільшення якого визначає процеси атерогенезу (Barton M., Haudenschild C.C., 2002).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри кардіології і функціональної діагностики Буковинської державної медичної академії на тему “Створення реєстру гострого інфаркту міокарда Північної Буковини з визначенням циркадіанних ритмів та клініко-функціональних предикторів перебігу гострої стадії, гемодинамічних особливостей реалізації ішемії в умовах обмеження коронарного резерву” (реєстраційний номер 01.97 V015.111), автор є співвиконавцем зазначеної теми з 2000 р., виконувала фрагмент, та наступної науково-дослідної роботи кафедри на тему „Статеві та вікові детермінанти ішемічної хвороби серця: реєстр Північної Буковини, клініко–функціональні аспекти” (реєстраційний номер 01.02 U004226), співавтором якої є з 2002 р. – виконувала фрагмент.