ПОВНОВАЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ У СФЕРІ ОБОРОНИ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Забезпечення надійної й ефективної оборони – одне з найважливіших завдань будь-якої держави. В Україні процес переходу до нової системи економічних, політичних, соціальних, духовних і військово-політичних відносин в умовах глибоких змін геополітичної картини у світі, системної кризи українського суспільства, активізації спроб обмежити вплив України щодо вирішення кардинальних питань міжнародного життя, наявність комплексу внутрішніх і зовнішніх загроз безпеки актуалізували проблему оборони.

Вітчизняне законодавство не повною мірою відображає процеси, що відбуваються в сфері оборони, недостатньо чітко регулює діяльність Кабінету Міністрів України (тут і надалі скорочення КМУ – Кабінет Міністрів України) у цій сфері, а тому потребує удосконалення.

Винятково важливими завданнями є удосконалення Закону України “Про оборону України”, який визначає повноваження КМУ в сфері оборони, приведення його у відповідність зі сталою практикою діяльності уряду та закріплення відповідних повноважень у Законі України “Про Кабінет Міністрів України”.

У той же час сьогодні цілком очевидна необхідність подальшого вивчення повноважень КМУ в сфері оборони через винятково важливу роль органів виконавчої влади щодо формування і проведення оборонної політики української держави.

У даний час накопичено значну кількість нормативно-правового матеріалу, що характеризує практичну діяльність органів виконавчої влади України в сфері оборони. Цей матеріал належним чином не аналізувався і системно не вивчався. Комплексний аналіз предметно-практичної діяльності органів виконавчої влади, органів військового управління дозволить визначити можливі найбільш ефективні механізми реалізації правових норм, виявити існуючі прогалини, сформулювати пропозиції щодо удосконалення законодавства України в сфері оборони.

Конституційне закріплення повноважень КМУ, деталізація їх у законах та інших нормативно-правових актах, незважаючи на удавану їхню обґрунтованість і глибину, усе-таки з позицій сьогодення не вирішило всіх проблем правового регулювання суспільних відносин у сфері оборони.

Усе вище викладене спонукало дисертанта звернутися до теоретичного аналізу даної теми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено на кафедрі адміністративного права Національної академії внутрішніх справ МВС України в рамках науково-дослідних робіт 199-0046-К “Організація-К” (“Розробка основ теорії та практики створення й управління Воєнною організацією держави”) та 201-0075-К “Експеримент” (“Дослідження проблем реформування Прикордонних військ України в правоохоронну структуру (Державну прикордонну службу)” Науково-дослідного інституту Прикордонних військ України, про що свідчить акт про реалізацію результатів наукових досліджень від 3 липня 2003 року № 24.