Правові засади позабюджетної діяльності органів внутрішніх справ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З набуттям незалежності Україна почала формувати нову національну правову систему. Одним з результатів впровадження заходів державно-правової реформи є відповідні зміни у бюджетній політиці України, серед яких переорієнтація пріоритетних напрямів фінансування державних органів: адміністративна реформа визначила нову роль держави у суспільстві - спрямування завдань державних органів виходячи з їх соціального значення. Соціальний підхід, який передбачає мінімізацію державного контролю за співіснуванням громадян поряд з гарантуванням забезпечення основних прийнятих суспільством засад, знайшов своє відображення у виникненні інституту державних послуг. Поряд з соціальним аспектом надання платних послуг державними установами населенню стоїть дієвий механізм вирішення нагальної на сьогодні проблеми обмеженості бюджетного фінансування органів виконавчої влади, в тому числі органів внутрішніх справ. Забезпечення фінансування видатків на утримання органів внутрішніх справ за рахунок коштів спеціального фонду бюджету або так званих власних надходжень, з одного боку, підвищить рівень обслуговування населення, з другого -  дозволить якісно покращити виконання підрозділами органів внутрішніх справ оперативно-службових завдань. 

Протягом останнього  десятиріччя в Україні було прийнято ряд важливих нормативно-правових актів, що склали основу бюджетного устрою та бюджетного процесу. Бюджетні відносини з формування, розподілу та використання власних надходжень бюджетних установ врегульовані, здебільшого, на рівні підзаконних нормативних актів. Багато аспектів позабюджетної діяльності бюджетних установ виходять за межі бюджетного законодавства та зачіпають цивільно-правові норми функціонування суб’єктів господарювання.

Теоретичною основою дослідження слугували праці вчених у галузі теорії управління, адміністративного, фінансового права, зокрема, українських: В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.А.Бекерської,  А.І. Берлача, Ю.П. Битяка,  Л.К. Воронової, А.В. Васильєва, І.П. Голосніченка,        Є.В. Додіна, Л.М. Долі, Н.К. Ісаєва, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, Є.Б. Кубка, М.П. Кучерявенка, В.М. Марчука, В.П. Нагребельного, Г.Д. Нечаєвої, Н.Р. Нижник, В.Ф. Опришка, О.П. Орлик, О.І. Остапенко, П.С. Пацурківського, В.П. Пєткова, Н.В. Пришви, О.П. Рябченко, Л.А. Савченко, В.Ф. Сіренко, М.М. Тищенко, Н.І. Хімічевої, В.Ф. Цвєткова; російських: А.М. Бабича,   А.Б. Венгерова, О.Ю. Грачової, М.В. Карасевої,  Б.М. Лазарєва, А.А. Максюти, А.В. Мацкевича, Л.Н. Павлової, Ю.О. Тихомирова, Г.О. Туманова та ін.

На сьогодні аспект правового регулювання позабюджетної діяльності бюджетних установ, в  тому числі, органів внутрішніх справ є одним з найменш досліджених у науковому плані, хоча фрагментарне висвітлення проблеми має місце як в юридичних наукових статтях, так і в економічних виданнях. Зокрема, дослідження проблем діяльності бюджетних установ по залученню власних надходжень знайшло своє відображення у роботах         С.В. Балдіної, В.І. Кравченка, М.Л.  Коган, Н.А. Куфакової, О.Я. Лилик,   Е.А. Максименкової, А.А. Марченко,  М.Л. Пашкова, Т.М. Писаренка,      С.В. Савинова, В.В. Сидоренко, Є.Д. Соколової, Н.А. Терентьєвої, П.В. Фіногєєва,  І.Б. Фліта, О.О. Чечуліної. Разом з тим, відчувається недостатність фундаментальних комплексних досліджень матеріальних норм з визначення  повноважень підрозділів органів внутрішніх справ щодо формування,  розпорядження, оподаткування кожної окремої групи власних надходжень, а також процесуальних норм щодо складання, затвердження, виконання ними кошторисів в частині спеціального фонду та звітування. Для вітчизняної правової науки розробка положень щодо правового регулювання відносин з позабюджетної діяльності бюджетних установ на даному етапі є значною мірою новим напрямом наукового пошуку, який має враховувати реалії сьогодення. Це вимагає вивчення досягнень української науки теорії управління, адміністративного, фінансового, цивільного права, узагальнення правового досвіду, аналізу та використання зарубіжного законодавства і відповідних міжнародно-правових актів на рівні дисертаційного дослідження.

Наявність неузгодженостей у законодавстві, недостатня розробленість положень щодо правового регулювання відносин з позабюджетної діяльності бюджетних установ, а також об’єктивна необхідність підвищення правового регулювання та поглиблення теоретичних досліджень законодавчого закріплення прав та обов’язків органів внутрішніх справ у відносинах з позабюджетної діяльності, що перебувають в процесі розвитку, обумовили вибір теми та структуру дисертації.  

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження базується на основних положеннях Комплексної програми профілактики злочин­ності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376/2000. Дисертація виконана згідно з планами Міністерства внутрішніх справ України (п.3.1. Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 р.р.) і Національної академії внутрішніх справ України (Основні напрямки наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ України на 2000-2005 р.р.). Особливого наукового значення набуває зв’язок дисертаційного дослідження із Стратегією економічної та соціальної політики на 2000-2004 р.р., визначеною у Посланні Президента України до Верховної Ради України від 23.02.2000 р.  № 276а/2000.